Справа №2-962 за 2007 р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 липня 2007 року                 Макарівський районний суд Київської області в складі

судді Дзюби Н.М.  при секретарях Бабій Л.П., Лизі Л.М. , з участю адвоката ОСОБА_3,  розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнаня особою,  що втратила право користування жилим приміщенням,  та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користувані жилим приміщенням та вселення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання ОСОБА_2  особою,  що втратила право користуваня жилим приміщенням,  посилаючись на те,  що згідно договору купівлі-продажу від 06.02.2007 року йому на праві приватної власності належить жилий будинок в АДРЕСА_1.В даному будинку на даний час проживає та зареєстрований попередній власник цього будинку ОСОБА_4,  а також зареєстрований,  але не проживає з червня 2006 року ОСОБА_1. В даний час він вимушений сплачувати комунальні послуги та одержувати субсидію на оплату комунальних послуг в залежності від доходів осіб,  які зареєстровані в даному будинку .Він кілька разів пропонував ОСОБА_2  знятися з реєстрації в його будинку, але відповідач не реагує,  тому він звернувся до суду,  щоб визнати ОСОБА_2  особою,  що втратила право користування жилим приміщенням.

Відповідач ОСОБА_2 пред»явив зустрічний позов до ОСОБА_1,  посилаючись на те, що з 1991 року він разом з матір»ю ОСОБА_5 та відчимом ОСОБА_4 проживав в жилому будинку останього в АДРЕСА_1,  зареєстрований в цьому будинку з 2004 року. В 2005 році, коли проходив службу в армії,  його мати померла.Коли в 2006 році він повернувся з армії,  то не зміг попасти до будинку,  бо замки на дверях були змінені,  а ключі знаходились у ОСОБА_1-племінника вітчима. Відповідач відмовився впустити його до будинку,  погрожував йому,  але вітчим пускав його до будинку переночувати,  щоб не знав відповідач. Врегулювати дане питання з відповідачем не вдалось. Тому він звернувся до суду і просить суд усунути перешкоди в користуванні жилим приміщенням в АДРЕСА_1 та вселити його в це приміщення.

В судовому засіданні позивач за основним позовом ОСОБА_1 свій позов підтримав,  зустрічний позов ОСОБА_2  не визнав і пояснив суду,  що мати ОСОБА_2  померла в лютому 2006 року,  ОСОБА_2 в квітні 2006 року прийшов з армії і став проживати у племіниці. Спільного господарства з вітчимом не вів,  нічим йому не допомагав,  тому ОСОБА_4 був проти того,  щоб ОСОБА_2 проживав в його будинку. Спочатку ОСОБА_4 написав на нього заповіт,  а потім оформили договір купівлі-продажу жилого будинку. Замки в дверях ніхто не міняв.

Відповідач за основним позовом і позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 свій позов підтримав,  основний позов ОСОБА_1 не визнав і пояснив суду,  що власного житла не має,  в даний час тимчасово проживає і працює в м. Києві,  в даний час ОСОБА_1 ніяких перешкод в користуванні спірним будинком йому не чинить.

Вислухавши пояснення сторін,  покази свідщ дослідивши матеріали справи,  суд гоажає,  що основний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню,  в зустрічному позові ОСОБА_2  слід відмовити,  виходячи з наступного.

Як свідчить договір купівлі-продажу від 06.02.2007 року та витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно,  власником домоволодіння в АДРЕСА_1 є позивач за основним позовом ОСОБА_1

Згідно довідки Бишівської сільської ради від 10.04.2007 року гр.ОСОБА_4 зареєстрований і проживає в АДРЕСА_1 з 24.02.1978р.по даний час,  а ОСОБА_2 зареєстрований з 03.02.2004 року,  але не проживає з червня 2006 року по даний час.

СвідокОСОБА_6 показав в судовому засіданні,  що ОСОБА_1 допомагає у всьому ОСОБА_4,  який раніше жив з ОСОБА_5,  матір»ю ОСОБА_2 . ОСОБА_2 там не проживає,  чому,  не знає.

Свідок ОСОБА_7 показала суду,  що відколи мати ОСОБА_2  померла,  вона його не бачила. Як захворів ОСОБА_4,  ОСОБА_1 у всьому йому допомагає, возив до лікарні,  носить їжу. Як закінчив школу, ОСОБА_2 поїхав до брата,  потім повернувся,  потім знову кудись поїхав. ОСОБА_2 не допомагав по господарству ще при житті матері. Ніяких скандалів з приводу проживання в даному будинку не було.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні посвідчила,  що ОСОБА_2 з матір»ю жив у будинку ОСОБА_4 з 4 років.Коли ОСОБА_2 повернувся з армії,  ОСОБА_4 прийняв його добре, він не був проти проживання його в будинку,  проти був ОСОБА_1

Судом встановленого ОСОБА_2 проживав і був зареєстрований в будинку ОСОБА_4 як син дружини власника будинку ОСОБА_5,  яка померла в 2006 році. На даний час власником будинку в АДРЕСА_1 є ОСОБА_1. ОСОБА_2 не є родичем ОСОБА_1. З червня 2006 року ОСОБА_2 в даному будинку не проживає,  хоч там зареєстрований.

ОСОБА_2 не надав суду доказів того,  що ОСОБА_1 чинить йому перешкоди в користуванні жилим приміщенням,  а , навпаки, підтвердив в судовому засіданні,  що такі перешкоди йому не чиняться,  так як він в даний час проживає і працює в м. Києві.

До показів свідка ОСОБА_8 суд відноситься критично,  оскільки свідок є тіткою та хрещеною матір»ю ОСОБА_2  Даний свідок показала,  що попередній власник будинку ОСОБА_4 не був проти проживання ОСОБА_2  в даному будинку,  проти цього був ОСОБА_1,  але це ОСОБА_9 заперечується,  а сам ОСОБА_4 в судовому засіданні не допитувався.

На підставі наведеного та керуючись  ст. 48 Закону України «Про власність» від 07.02.1991р.№697-Х11,  ст. 167 ЖК У країни,  ст.  ст. 10, 11, 58-60, 209, 215, 294 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особою,  що втратила право користування жилим приміщеним задовольнити.

Визнати ОСОБА_2,  1987 р.н.,  особою ,  що втратила право користування жилим приміщенням вАДРЕСА_1.

ОСОБА_2 в позові до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та вселення відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішеня суду може бути подано протягс^десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає чинності відповідно до  ст. 223 ЦПК України.