Справа №1-75\2008р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 20 лютого 2008 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Безверхій Г.О., з участю прокурора Саєнка С.В. потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1н., уродженця с. В.Сироватка Сумського району Сумської області, українця, громадянина України, з середньо- спеціальною освітою, розлученого, непрацюючого, військовозобов'язаного, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого 06.02.2002 року Сумським районним судом за ст. 296ч.1 КК України до штрафу в сумі 510 гривень,

в скоєнні злочину, передбаченого ст.. 384 ч.2 КК України.

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 маючи не зняту та не погашену судимість вчинив умисний злочин за наступних обставин:

Так, 25.11.2007 року, близько 23 годин, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в магазині-барі „Талісман", що розташований на вул. 8 березня в с В.Сироватка Сумського району, в компанії своїх знайомих ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, разом з якими розпивав спиртні напої. Під час цього ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 за обопільним бажанням і згодою почали грати в карти на гроші, попередньо домовившись про правила гри, розмір ставок, суми штрафних санкцій за порушення правил гри. ОСОБА_1 програв гроші ОСОБА_7 на загальну суму 2500 грн.. По закінченню гри ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_1 розрахуватися з ним по карточному боргу, на що останній погодився і пообіцявши сплатити борг грошима запросив ОСОБА_2 для розрахунку до себе додому. Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_4 залишилися в барі „Талісман", а ОСОБА_7 на своєму автомобілі Volvo держ. номер НОМЕР_1 разом з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 приїхали до домоволодіння останнього, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Після цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 залишилися чекати на вулиці біля автомобілю, а ОСОБА_7 та ОСОБА_1 зайшли в приміщення кухні будинку ОСОБА_1, де ОСОБА_7 знову запропонував ОСОБА_1 розрахуватися по карточному боргу. На це ОСОБА_1 відповів, що грошей у нього немає і запропонував ОСОБА_7 свій холодильник в рахунок повернення грошового карточного боргу. Після цього, ОСОБА_7 з метою примусити ОСОБА_1 віддати гроші які той програв в карти, тобто виконати цивільно-правове зобов'язання, застосовуючи фізичне насильство що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, наніс ОСОБА_1 один удар кулаком в живіт, чим заподіяв останньому фізичний біль. ОСОБА_1 обхопив ОСОБА_2 руками за тулуб і став його утримувати. Під час цього ОСОБА_1 та ОСОБА_7 втративши рівновагу обидва впали на підлогу. Потім, ОСОБА_7 звільнившись від захвату ОСОБА_1 підвівся на ноги та наніс два удари ногою і два-три удари рукою по тулубу ОСОБА_1, чим спричинив останньому фізичний біль. В цей час до приміщення кухні будинку ОСОБА_1 увійшов ОСОБА_3 (у відношенні якого відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п.2 КПК України), який став вимагати від ОСОБА_2 припинити побиття ОСОБА_1, після чого з метою залагодження конфлікту запропонував ОСОБА_1 написати розписку про те, що той в майбутньому зобов'язується розрахуватися по карточному боргу з ОСОБА_2. У відповідь на це ОСОБА_1 відмовився писати розписку, а замість цього запропонував ОСОБА_7 взяти в якості залогу під повернення в майбутньому карточного боргу свій автомобіль „Alfa Romeo" держ. номер НОМЕР_2, що знаходився в несправному стані на подвір'ї його домоволодіння. ОСОБА_7 погодився з пропозицією ОСОБА_1. Після цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 за згодою ОСОБА_1 причепили тросом автомобіль ОСОБА_1 „Alfa Romeo" держ. номер НОМЕР_2 до автомобілю Volvo держ. номер НОМЕР_1 і відбуксували його з подвір'я домоволодіння ОСОБА_1 до центру с В.Сироватка Сумського району, а потім і в м. Суми, на тимчасове зберігання в якості залогу за карточний грошовий борг.

Наступного ранку після вищезазначених подій, тобто 26.11.2007 року, ОСОБА_1, прохмелившись, помітив відсутність свого автомобілю „Alfa Romeo" держ. номер НОМЕР_2 на подвір'ї свого домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3, та став намагатися пригадати обставини подій що відбулися 25.11.2007 року. Не пам'ятаючи обставин подій що відбулися напередодні та пригадавши лише те, що він того дня грав з ОСОБА_2 в карти на гроші і те, що він з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вечорі перебували у нього вдома, ОСОБА_1 припустив думку, що під час гри він програв свій автомобіль в карти ОСОБА_7. З метою помсти за програш та не бажаючи віддавати карточний борг ОСОБА_7, із корисних мотивів, щоб незаконно скористатися правами потерпілого на відшкодування матеріальної шкоди - повернути свій автомобіль та не віддавати карточний борг, ОСОБА_1 вирішив безпідставно звинуватити ОСОБА_3 у вчиненні по відношенню до нього злочинів передбачених ст.ст. 355ч.2, 186ч.2, 289ч.2 КК України, а ОСОБА_2 у вчиненні по відношенню до нього злочинів передбачених ст.ст. 186ч.2, 289ч.2 КК України та у вчиненні злочину передбаченого ст.355 ч.2 КК України не за тих обставин, що відбулися насправді. Для здійснення задуманого, ОСОБА_1 вигадав на свою користь свою версію подій, що відбулися 25.11.2007 року, до якої для правдоподібності додавав фрагменти подій про які пам'ятав і які відбувалися насправді, а саме: - що начебто ОСОБА_7 та ОСОБА_3 вдвох вчинили на нього напад з застосуванням насильства, що начебто вони демонструючи і приставляючи до його скроні пістолет погрожували йому вбивством та вимагали писати розписки про передачу в їх власність автомобіль „Альфа-Ромео" в якості повернення карточного боргу, що начебто всупереч його волі вони незаконно заволоділи його автомобілем „Альфа-Ромео", а також що начебто вони відкрито викрали його акумулятор від автомобілю і таємно викрали його шкіряну куртку. Після цього, з метою здійснення задуманого злочину, ОСОБА_1 26.11.2007 року о 9 годині 23 хвилини зателефонував в міліцію і повідомив про події 25.11.2007 року за вигаданою ним версією. По прибутті за викликом СОГ Сумського РВ УМВС на місце події, приблизно о 11 годині 26.11.2007 року, ОСОБА_1 повторив працівникам міліції свою вигадану версію подій що відбулися 25.11.2007 року і вигадані обставини вчиненого відносно нього злочину. В подальшому, 27.11.2007 року, з приводу незаконного заволодіння автомобілем ОСОБА_1, у відношенні ОСОБА_2 Сумським РВ УМВС було порушено кримінальну справу №07160340 за ст.289 ч.2 КК України. Під час проведення досудового слідства по вказаній кримінальній справі, ОСОБА_1, будучи неодноразово попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання передбаченої ст.384 КК України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання шкідливих наслідків, з метою помсти та доведення свого злочинного наміру до кінця, із корисних мотивів, неодноразово давав слідчому неправдиві показання за своєю вигаданою версією про обставини вчиненого 25.11.2007 року стосовно нього злочину, поєднанні з обвинуваченням у тяжких злочинах ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а саме -27.11.2007 року під час допиту в якості потерпілого, та 30.11.2007року під час проведення очної ставки, з ОСОБА_3.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 384 ч.2 КК України визнав повністю та суду пояснив, що в ході досудового слідства по кримінальній справі №07160340 де він був визнаний потерпілим, він будучи попереджений про кримінальну відповідальність за дачу за відомо неправдивих показань, неодноразово давав слідчому неправдиві свідчення стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_2, обвинувачуючи їх у злочинах яки вони не вчиняли. Насправді події 25.11.2007 року відбувалися так: 25.11.2007 року він знаходився в своєму будинку за адресою: АДРЕСА_2 де разом зі своїм батьком ОСОБА_7 протягом всього дня вживали спиртні напої. Ввечері 25.11.2007 року, близько 22 години до нього додому приїхав на своєму автомобілі ОСОБА_7 який запросив його разом з іншими особами (серед яких були ОСОБА_3, ОСОБА_5, раніше незнайомі хлопець та дівчина) відпочити в барі с В.Сироватка на що він погодився. Після цього всі разом на автомобілі ОСОБА_2 поїхали до магазину-бару „Талісман" розташованого по вул. 8 березня с В.Сироватка Сумського району. В приміщенні бару він та ОСОБА_7 стали грати в карти, попередньо обумовивши що будуть грати на гроші, а також правила та умови гри і штрафні санкції за порушення правил гри. Під час гри він весь час програвав оскільки в карти грає погано і крім того перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння. Після гри він запросив ОСОБА_2 до себе додому щоб розрахуватись по карточному боргу. Далі всі події вечора 25.11.2007 року він пам'ятає частково оскільки перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння. Так, він пам'ятає що ОСОБА_7 наносив йому удари ногами по тулубу в той час як він лежав на підлозі в будинку, хоч не пам'ятає як доїхав і зайшов до будинку. Також він пам'ятає як ОСОБА_3 пропонував йому писати розписки про повернення карточного боргу. Що відбувалося далі він взагалі не пам'ятає. Наступного дня, 26.11.2007 року, зранку коли він вийшов на подвір'я свого домоволодіння, то побачив що на місці немає його автомобілю „Альфа-Ромео". Після цього він

став згадувати обставини подій 25.11.2007 року, згадав що грав з ОСОБА_2 в карти на гроші, програв, а також що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 після відпочинку в барі знаходилися у нього в будинку і ОСОБА_7 його бив. Тому він вирішив що вірогідно він програв ОСОБА_7 в карти свій автомобіль „Альфа-Ромео". Після цього він вирішив заявити на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в міліцію звинувативши їх у вчиненні тяжких злочинів і таким чином помститися ОСОБА_7 та ОСОБА_3 за те що вони забрали його автомобіль, а заодно скориставшись ситуацією повернути собі автомобіль, не сплачуючи ОСОБА_7 борг який програв в карти. Для здійснення помсти він повідомив в міліцію і в подальшому будучи допитаним як потерпілий він неодноразово давав завідомо неправдиві свідчення про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 вчинили на нього напад, удвох його били руками та ногами, демонстрували пістолет який приставляли до його голови, погрожували вбивством, щось шукали у нього в будинку, а також відкрито викрали акумулятор до його автомобілю „Альфа-Ромео" і його шкіряну куртку та незаконно, всупереч його волі заволоділи його автомобілем „Альфа-Ромео". В подальшому, в ході досудового слідства він зрозумів що його викрито в брехні, що брехати далі немає сенсу і тому під час очної ставки з ОСОБА_2 розповів що пам'ятає і що відбувалося насправді 25.11.2007 року.

Крім повного визнання вини самим підсудним, його вина в інкримінованому йому діянні доказана добутими і вивченими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_7, суду пояснив, під час проведення досудового слідства по кримінальній справі №07160340 порушеної стосовно нього (тобто ОСОБА_2), ОСОБА_1 будучи допитаний як потерпілий неодноразово давав неправдиві свідчення відносно нього та ОСОБА_3 обвинувачуючи у вчиненні тяжких злочинів які вони не вчиняли. Насправді все відбувалося так: 25.11.2007 року близько 17 години він на своєму автомобілі „Вольво" разом з раніше знайомими ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, приїхали в с В.Сироватка Сумського району в гості до ОСОБА_3 та ОСОБА_8 де розпивали спиртні напої. Після розпиття спиртного він запропонував продовжити відпочивати в одному з барів с. В.Сироватка Сумського району і по путі забрати в свою компанію раніше знайомого ОСОБА_1. Заїхавши до ОСОБА_1, він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 поїхали до магазину-бару „Талісман" що знаходиться по вул. „8" березня с В.Сироватка Сумського району. В приміщенні бару він та ОСОБА_1 стали грати в карти на гроші. Перед початком гри вони обумовили умови та правила гри, а також штрафні санкції за порушення правил гри. ОСОБА_1 заявляв, що гроші у нього є і в будь-який момент він зможе розрахуватися в разі програшу. В ході картонної гри ОСОБА_1 програвав. Після чергової партії ОСОБА_1 заявив, що відмовляється продовжувати гру. На цьому гра була скінчена і він, тобто ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_1 розрахуватися по карточному боргу. ОСОБА_1 сказав, що сума його програшу складає 2500 гривень і для розрахунку запросив його до себе додому. Після цього він на своєму автомобілі „Вольво" разом з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 поїхали до будинку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3. Так як ОСОБА_1 був в стані сильного алкогольного сп'яніння, то по приїзду він, тобто ОСОБА_7 допоміг йому увійти до будинку, а ОСОБА_5 та ОСОБА_3 залишилися біля його автомобілю. В приміщенні кухні будинку він знову запропонував ОСОБА_1 розрахуватися по карточному боргу. На це ОСОБА_1 відповів що грошей у нього немає і розрахуватися він не зможе. Він, тобто ОСОБА_7 розлютився із-за поведінки ОСОБА_1 і з метою примусити ОСОБА_1 повернути картонний борг наніс йому удар кулаком в живіт. На це ОСОБА_1 обхопивши його руками за тулуб став утримувати від чого він втративши рівновагу впав на підлогу в приміщенні кухні разом з ОСОБА_1. Піднявшись з підлоги він двічі вдарив ОСОБА_1 ногою в область сідниць. В цей час до приміщення кухні увійшов ОСОБА_3 який став вимагати припинення побиття ОСОБА_1 після чого він припинив побиття ОСОБА_1. ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_1 написати розписку про зобов'язання повернути ОСОБА_7 картонний борг. На це ОСОБА_1 відмовився писати будь-які розписки, а запропонував в якості залогу для забезпечення повернення карточного боргу спочатку свій холодильник, а коли він тобто ОСОБА_7 на його пропозицію відмовився, то ОСОБА_1 запропонував віддати в якості залогу під повернення карточного боргу свій автомобіль „Альфа-Ромео" що в несправному стані знаходився на подвір'ї його домоволодіння. Він спочатку відмовлявся на пропозицію ОСОБА_1, але так як ОСОБА_1 інших варіантів забезпечення повернення карточного боргу не пропонував, то погодився взяти в якості залогу автомобіль „Альфа-Ромео" з умовою повернення автомобілю „Альфа-Ромео" ОСОБА_1 одразу після розрахунку по карточному боргу. Далі він разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зайшли до приміщення прихожої флігелю домоволодіння ОСОБА_1 де він взявши акумулятор від автомобілю „Альфа-Ромео" разом з ОСОБА_3 встановили його на несправний автомобіль „Альфа-Ромео", що належав ОСОБА_1

для того щоб під час поїздки в вечірній час вмикати на вказаному автомобілі фари та аварійні сигнали. Після цього підчепивши автомобіль „Альфа-Ромео", що належав ОСОБА_1 до свого автомобілю тросом, вивіз з домоволодіння ОСОБА_1 і в подальшому відбуксував його в м. Суми. Одразу після того як він дізнався, що ОСОБА_1 звернувся з заявою до міліції, він повернув автомобіль „Альфа-Ромео" ОСОБА_1. В подальшому відносно нього була порушена кримінальна справа за ст. 289ч.2 КК України. В ході досудового слідства по вказаній кримінальній справі йому стало відомо, що ОСОБА_1 його оговорює і давав працівникам міліції, а також слідчому під час допитів завідомо неправдиві показання, а саме що 25.11.2007 року нібито він та ОСОБА_8 вчинили на ОСОБА_1 напад, нібито обидва били його руками та ногами, погрожували вбивством, демонстрували пістолет який нібито приставляли до голови ОСОБА_1, вимагали від ОСОБА_1 писати розписки про те, що він передає і їх власність свій автомобіль „Альфа-Ромео", а також нібито незаконно заволоділи його автомобілем, викрали акумулятор до автомобілю та шкіряну куртку. Ці свідчення ОСОБА_1 є неправдивими і не відповідають дійсності. Під час проведення очної ставки між ним і ОСОБА_1, останній розповів як все було насправді і визнав, що раніше будучи допитаний неодноразово давав за відомо неправдиві свідчення. Претензій матеріального та морального характеру ОСОБА_7 до ОСОБА_1 не пред'являє.

Потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що ОСОБА_1 неодноразово давав за відомо неправдиві показання стосовно нього та ОСОБА_2 звинувачуючи їх у тих злочинах які вони не вчиняли. Насправді події 25.11.2007 року відбувалися так: 25.11.2007 року ввечері до нього в гості приїхала знайома його дружини ОСОБА_5 в компанії раніше незнайомих дівчини та двох чоловіків. Як він дізнався пізніше це були ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_4. Спочатку вищезазначені особи знаходилися у нього вдома де всі разом розпивали спиртні напої. Далі ОСОБА_7 запропонував продовжити відпочинок в місцевому барі с В.Сироватка Сумського району, а по путі заїхати за мешканцем с. В.Сироватка - ОСОБА_1 та відпочити в барі також і в його компанії. Забравши з дому ОСОБА_1 вони всі разом поїхали до бару „Талісман" по вул. 8 березня с В.Сироватка Сумського району. В приміщенні бару ОСОБА_7 та ОСОБА_1 удвох стали грати в карти на гроші і під час гри ОСОБА_1 програвав. Після закінчення гри ОСОБА_1 пообіцяв розрахуватися по карточному боргу і для розрахунку запросив ОСОБА_9 до себе додому. Після цього ОСОБА_7 попросив його, тобто ОСОБА_3 щоб він поїхав разом з ними до домоволодіння ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_1 був в стані сильного алкогольного сп'яніння. З ними також поїхала і ОСОБА_5. По приїзду до домоволодіння ОСОБА_1, він та ОСОБА_10 залишилися на вулиці біля автомобілю ОСОБА_2, а ОСОБА_7 повів ОСОБА_1 до будинку. Через деякий час, знаходячись на вулиці він почув зі сторони будинку розмову на підвищених тонах. Увійшовши в будинок він побачив, що на підлозі в приміщенні кухні лежав ОСОБА_1, а ОСОБА_7 нагнувшись над ним наносив удари руками в область тулуба ОСОБА_1 і при цьому казав ОСОБА_1 щоб той повертав гроші. Побачивши це він одразу став вимагати від ОСОБА_11 припинити побиття ОСОБА_1 після чого ОСОБА_7 припинив бити ОСОБА_1. Для того щоб залагодити конфлікт він, тобто ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_1 написати розписку про те, що той зобов'язується повернути карточний борг ОСОБА_7. На це ОСОБА_1 відмовився писати будь-які розписки, а замість цього запропонував віддати в якості залогу для забезпечення повернення карточного боргу спочатку свій холодильник. Коли ОСОБА_7 на пропозицію ОСОБА_1 відмовився, то тоді ОСОБА_1 запропонував віддати в якості залогу під повернення карточного боргу свій автомобіль „Альфа-Ромео" що в несправному стані знаходився на подвір'ї його домоволодіння. Після цього він та ОСОБА_7 причепивши автомобіль „Альфа Ромео" що належав ОСОБА_1 тросом до автомобілю ОСОБА_2 „Вольво", відбуксували до центру с В.Сироватка Сумського району. Після цього він пішов до себе додому, а ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відбуксували вказаний автомобіль в м. Суми. Наступного дня 26.11.2007 року близько 10 години до нього додому приїхали працівники міліції від яких йому стало відомо, що ОСОБА_1 повідомив в міліцію про вчинений відносно нього злочин і вказав на нього, тобто на ОСОБА_8 як на співучасника вчиненого злочину. Після цього він в супроводі працівників міліції проїхав до домоволодіння ОСОБА_1. ОСОБА_1 в цей час знаходився вдома і в присутності працівників міліції став оговорювати його та брехати, що нібито він, тобто ОСОБА_3 разом з ОСОБА_12 вчинили на нього, тобто ОСОБА_1, напад, обидва били його руками та ногами, погрожували вбивством, демонстрували пістолет який нібито приставляли до голови ОСОБА_1, вимагали від ОСОБА_1 писати розписки про те, що він передає і їх власність свій автомобіль „Альфа-Ромео", а також нібито незаконно заволоділи його автомобілем, викрали акумулятор до автомобілю. В подальшому, в ході досудового слідства він дізнався, що ОСОБА_1 будучи допитаним слідчим як потерпілого продовжував брехати і оговорювати ОСОБА_2 та його у вчиненні тяжких злочинів. В подальшому він був викликаний слідчим в Сумський РВ УМВС для проведення очної ставки під час якої

ОСОБА_1, незважаючи на те, що був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, знову став його оговорювати та брехати, оговорюючи та звинувачуючи його в тому, чого не вчиняв. На даний час претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 він не має.

Крім того вина підсудного стверджується:

·рапортом про виявлений злочин / ар.с.   5   /

·протоколами огляду місця події /ар.с. 20-38    /

·висновком дактилоскопічної експертизи /ар.с.    40    /

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині доказана повністю.

Дії підсудного суд кваліфікує за ст.. 384 ч.2 КК України, так як він будучи попередженим про кримінальну відповідальність під час досудового слідства в кримінальній справі в якості потерпілого, з корисних мотивів, неодноразово давав завідомо неправдиві показання, що були поєднанні з обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні ними тяжких злочинів.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, характеристики на нього, визнання ним своєї вини, розкаювання у вчиненому злочині.

Те, що підсудний щиросердечно розкаявся у вчиненому злочині, на утриманні має малолітню дитину, суд визнає пом'якшуючою його відповідальність обставиною.

А те, що підсудний має рецидив злочину суд визнає обтяжуючою його відповідальність обставиною.

За наявності таких даних про особу підсудного, зважаючи на думку потерпілих, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і до нього можливо застосувати положення ст.. 75 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи підсудний згідно з вироком Сумського районного суду від 06.02.2002. був засуджений за ст.. 296 ч.1 КК України до штрафу в сумі 510 грн. і це покарання до цього часу не виконане, а тому до покарання за новий злочин відповідно до ст.. 71 КК України необхідно приєднати покарання за попереднім вироком і кожне покарання виконувати окремо.

Цивільний позов по справі не заявлений, судові витрати і речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 384 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі.

На підставі ст.. 75 КК України засудженого від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням встановивши йому іспитовий строк терміном на 1( один) рік.

Відповідно до ст.. 71 КК України до призначеного покарання приєднати покарання за вироком Сумського районного суду від 06.02.2002. у вигляді штрафу в сумі 510 грн. і кожне покарання виконувати окремо.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи на реєстрацію.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити ту ж підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.