26.09.2011

Справа № 2-4305/11

Р і ш е н н я

І м е н е м  У к р а ї н

26 вересня 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:           

головуючого - судді Бойко О.М.,

при секретарі Карпенко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Навчально-дослідного господарства «Самарський»Дніпропетровського Державного аграрного університету про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в :

Позивачка в судовому засідання свої позові вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засідання позов визнав у повному обсязі та проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 травня 2008 року між ОСОБА_1 та ДП «Навчально-дослідне господарство «Самарський»Дніпропетровського державного аграрного університету, в особі директора Осадчого В.І., який діє на підставі статуту, був укладений договір позики, за яким позивачка 12 та 13 травня 2008 року передала відповідачу 48430 грн., що підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордера на суми 10000 грн. та 38430 грн. Умовами цього договору кінцевий термін повернення позики був визначений 30 червня 2008 року, але грошові кошти повернуті не були.

20 лютого 2009 року між тими ж сторонами був укладений ще один договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_1 в той же день передала відповідачу 18000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру. Умовами додаткового договору кінцевий термін повернення позики був визначений 30 березня 2008 року, але грошові кошти також не були повернуті.

13 грудня 2010 року позивачка звернулася до відповідача з листом за вихідним №167, у якому просила повернути позики, але письмової відповіді на свій лист не отримала. Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачкою підтверджується довідкою №59 від 07.12.2010 року у якій зазначено про те, що заборгованість перед нею станом на 01.12.2010 року складає 66430 грн. І до теперішнього часу взяті на себе зобов’язання в повному обсязі відповідач не виконав.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.   

Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.   

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо ін0ше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Факт отримання відповідачм грошових коштів підтверджується поясненнями головного бухгалтера ДП «НДГ «Самарський»Малина Н.В., яка пояснила, що отримувала кошти від черевченко, що було відображено у книгах до прибуткового касового ордеру. Касові книги були оглянуті у судовому засіданні, в яких відображено у графі «прибуток»одерження коштів від ОСОБА_1

Згідно ст. 536 ГК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний платити відсотки, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Оскільки ж в розписці розмір відсотків за користування грошовими коштами позивача відповідачем не був передбачений, застосовується положення ч. 2 ст. 625 ГК України, згідно якого боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3% річних від простроченої суми.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача суми позики обґрунтовані і підлягають задоволенню в межах позовних вимог.

Щодо вимог позивачки про стягнення відсотків за договорами позики, то суд відмовляє у задоволенні цих вимог, оскільки згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та як вбачається із копій договорів у п.2.2 зазначено, що дані договори позики є безпроцентними.

Відповідно до вимог ст.ст.79,88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 664 грн. 30 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., сплачені позивачкою при подачі позову.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 84, 88, 212, 215, 214 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 13-16, 524-526, 530, 1046-1050 ЦК України, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1, задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Навчально-дослідного господарства «Самарський»Дніпропетровського Державного аграрного університету на користь ОСОБА_1, суму за договорами позики у розмірі 66 430 гривень.

Стягнути з  Державного підприємства «Навчально-дослідного господарства «Самарський»Дніпропетровського Державного аграрного університету на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 664,30 гривень.

Державного підприємства «Навчально-дослідного господарства «Самарський»Дніпропетровського Державного аграрного університету на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення апеляційної скарги.

Суддя                                                   Бойко О.М.