Копія/Справа № 2-9 / 2008 рік

РІШЕННЯ

 ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2008р.                                                                   смт.  Ярмолинці

Ярмолинецьккий районний суд Хмельницької області у складі: головуючого - судді Місінкевича А.Л. ,  при секретарі Венгер Л.А. за участю сторін та їх представників розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду смт.  Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння

встановив:

До Ярмолинецького районного суду Хмельницької області із позовом звернувся ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння

В позовній заяві вказав,  що 21.03.2005 року ним була видана довіреність на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо розпорядження його транспортним засобом автомобілем марки НОМЕР_1,  1986 року випуску,  дана довіреність була посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_5,  а 19 серпня 2005 року він своєю завою посвідченою даним нотаріусом доручення від 21 березня 2005 року скасував. Незважаючи на це ОСОБА_3 йому транспортний засіб не повернув та уклав від його імені договір купівлі продажу його автомобіля на товарній біржі у травні 2005 року. Згоди на продаж даного автомобіля він не давав і він був проданий без його відома. Тому вважає,  що набуте майно: його автомобіль ОСОБА_4  через ОСОБА_2 є неправомірно,  оскільки не було ніякої правової підстави відчужувати ОСОБА_2 даний транспортний засіб. З метою повернення автомобіля він звернувся в суд і просить витребувати автомобіль марки НОМЕР_1 із володіння ОСОБА_4 ,  визнати недійсним договір купівлі - продажу № 472241 даного транспортного засобу недійсним.  Визнати за ним право власності на автомобіль НОМЕР_1.

На підтвердження свої вимог суду повідомив,  що він одружений і оскільки приїхала його дружи за кордону та поставила питання про розлучення та поділ майна він вирішив майно,  яке в нього було сховати від неї. Так,  частину майна він відав своїм знайомим,  а ІНФОРМАЦІЯ_1 передав машину для зберігання і для цього оформив доручення. Про оформлення доручення з правом відчуження автомобіля він дозволу не давав. Вказує,  що він лікувався в лікарні та коли оформляв доручення не розумів значення своїх дій. Передавши свій автомобіль відповідачу з вимогою підвозити його по вимозі та потребам . Оскільки автомобіль був старий та потребував ремонту він мав запчастини та відповідач йому порадив відати даний автомобіль на ремонт до майстра. Із даною пропозицією він погодився і також надав йому необхідні запчастини для ремонту. Відповідач - ОСОБА_2 обманним шляхом заволодів в нього документами на автомобіль. Оскільки відповідач не повертав автомобіль йому він звернувся в міліцію,  нотаріальну контору та скасував своє доручення. На сьогодні машина знаходиться на штраф майданчику Ярмолинецького РВ УМВС України в Хмельницький області. Ніякого договору із відповідачами з приводу відчуження свого авто він не укладав та коштів не отримував.

Відповідачі заявлений позов не визнали.

Так,  відповідач ОСОБА_2 повідомив,  що він позивача знає давно і вони домовились,  що ОСОБА_1 продасть йому свій автомобіль. Позивач довго вагався,  але з цим погодився і він в себе в дома із позивачем вчинили угоду він передав йому грошові кошти,  евро в сумі 1500. У дану вартість також увійшли і запчастини до автомобіля. Потім

пішли до нотаріуса оформити доручення. Даний автомобіль він ремонтував сам,  до майстра їздив з позивачем,  тому що взяв його,  оскільки він позивач їхав у лікарню. Під час оформлення доручення він отримував ідентифікаційний код позивача,  а той знаходився у нотаріуса та оплатив вартість доручення. Даний автомобіль він придбав для власних цілей,  але в нього є дружина і у зв'язку із тим,  що для її лікування необхідно було кошти він його продав через біржу ОСОБА_4

Відповідач ОСОБА_4  суду підтвердив,  що дійсно він через біржу в травня 2005 року придбав даний автомобіль. Позовні вимоги не визнає,  оскільки він є законним володільцем даного авто,  на сьогодні позивач вчиняє всі дії,  щоб даний автомобіль йому не дістався. Авто в нього забрали і він ним не може користуватись вже біля двох років.

Сторони на підтвердження своїх доводів представили суду документи та свідків.

Суд заслухавши сторін,  свідків,  дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Так,  відповідно доручення 21 березня 2005 року ,  яке посвідчино приватним нотаріусом Ярмолинецького нотаріального округу ОСОБА_5 ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діяти від його імені та вчиняти дії відносно автомобіля НОМЕР_1 ,  що належить йому на підставі технічного паспорту. В даному документі вказано,  які дії дані особи мають право вчиняти і одною із таких дій є право відчужувати даний автомобіль. Згідно заяви ОСОБА_1 про скасування доручення він 19 серпня 2005 року скасував видане ним доручення від 21 березня 2005 рок відносно вище вказаних осіб. За біржовою угодою купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний номер № 472241 від 24 травня 2005 року спірний автомобіль був проданий через Українську товару біржу. Покупцем виступив ОСОБА_4

В ході судового розгляду була допитана в якості свідка ОСОБА_5,  яка повідомила,  що коли вона оформляла доручення 21 березня 2005 року нею було роз'яснено зміст даного правочину та наслідки,  дане доручення ОСОБА_1 уважено читав,  що йому було не зрозуміло запитував та цікавився чи може він даний автомобіль передати,  щоб на нього не претендувала його дружина. Нею було роз'яснено,  що він володіє даним авто сам на праві приватної власності,  що відображено в технічному паспорті і він отримав це авто за договором дарування в 1990 році. При оформлені доручення ОСОБА_1 на свій стан здоров'я не жалівся,  а вона вчинила всі необхідні дії,  як того вимагає закон.

Свідки ОСОБА_6,  ОСОБА_7 ОСОБА_8,  ОСОБА_9  повідомили,  що дійсно позивач мав машину,  іноді просив їх підвести його на цій машині,  оскільки їздити не міг сам вони його возили. Свідок ОСОБА_10  повідомив,  що ОСОБА_1 вказав йому,  що він вже машини не має бо продав,  а кошти за отриману машину передав ІНФОРМАЦІЯ_2,  щоб дружина його не забрала. Свідок ОСОБА_11 вказав,  що коли він приїхав одного дня до ІНФОРМАЦІЯ_3 там був ОСОБА_1 Потім ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_1 вийшли до кімнати,  а коли повернулись то ОСОБА_1 вказав,  що він продав авто і дав подивитись на гроші чи справжні вони.

Відповідно до вимог  ст. ,   ст.  10,  11 ЦПК України сторони повинні довести ті обставини справи на які вони посилаються та представити докази на обґрунтованість своїх вимог.

В ході судового розгляду було встановлено,  що відбувся фактичний продаж спірного автомобіля,  який був посвідчений через договір доручення. Дана угода була укладена свідомо позивачем,  а його посилання на те,  що він під час укладення доручення не розумів значення своїх дій суд сприймає,  як намагання ввести в оману,  оскільки під час судового розгляду дані обставини спростовані свідком ОСОБА_5 та самими поясненнями позивача,  які він міняв в залежності від його позиції та пояснень інших осіб. В ході судового розгляду позивачем не представлено жодного доказу та будь-яких підстав з приводу визнання договору купівлі - продажу № 472241 автомобіля марки НОМЕР_1 недійсним.  Позивачем не представлено доказів і відносно того,

що спірний автомобіль знаходиться у незаконному володінні ОСОБА_4  Одночасно відповідачем дія по продажу транспортного засобу була вчинена під час дії доручення,  тобто 24 травня 2005 року і правомірно,  оскільки доручення було скасовано лише 19 серпня 2005 року.

Відповідач - ОСОБА_4до вимог  ст.  388 ЦК України є добросовісним набувачем,  позивач не представив доказів,  які дають підстави витребувати майно у добросовісного набувача та спірний автомобіль знаходиться на штраф майданчику,  а Побережний ним не користується та не володіє. За таких обставин суд вважає позовні вимоги не доведеними та не обгрунтованими і у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись  ст.   ст.  10, 11, 212-215 ЦПК України

 вирішив:

У задоволені позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку встановленому  ст.  294 ЦПК України. Заява про апеляційне оскарження суду першої інстанції може бути подано на протязі 10 днів з його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання зави про апеляційне оскарження.