Справа №1-27/08
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2008 року Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судці Грох Л.М.
при секретарі Фурман Н.Л.
з участю прокурора Сурника Р.П.,
захисника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ярмолинці справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та
жителя с. Перегінка Ярмолинецького району Хмельницької області, українця, громадянина
України, освіта середня спеціальна, неодруженого, непрацюючого,
раніше не судимого,
в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 289, 304 КК України;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, -
встановив:
21 листопада 2007 року біля 23 -ї години в с Перегінка Ярмолинецького району
ОСОБА_4 та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та діючи за
попередньою змовою, незаконно заволоділи легковим автомобілем НОМЕР_1,
що належить ОСОБА_5
Крім того, ОСОБА_2, достовірно знаючи, що ОСОБА_4 являється неповнолітнім, запропонував йому незаконно заволодіти легковим автомобілем НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5 та спільно з ним скоїв даний злочин, чим втягнув неповнолітнього ОСОБА_3 у злочинну діяльність.
Допитані в судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_2 свою вину визнали повністю і показали, що 21 листопада 2007 року біля 20-ї години були у ОСОБА_2, де вони розпили 0, 5 л горілки. Зайшовши на господарство бабусі ОСОБА_2 за пропозицією останнього, побачили на подвір'ї автомобіль марки «Жигулі» білого кольору. ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3 взяти цей автомобіль покататися, на що він погодився. Близько 23-ї години вони виштовхали автомобіль на дорогу, ОСОБА_4 сів за кермо, а ОСОБА_2 - на переднє пасажирське сидіння. Проїхавши з горба біля 30 м накатом, ОСОБА_4, закоротивши роз'єднані дроти, що йшли до замка запалення, запустив двигун автомобіля. Деякий час їздили цим автомобілем по с Перегінка, після чого вирішили поїхати в м. Хмельницький, де були затримані працівниками ДАІ.
Підсудний ОСОБА_2 вказав, що знав про те, що ОСОБА_4 являється неповнолітнім, проте запропонував йому незаконно заволодіти автомобілем свого родича. Щиро розкаюються у скоєному.
Вина підсудних у вчиненні цих діянь підтверджується й іншими дослідженими судом доказами, зокрема показаннями потерпілого.
Так, потерпілий ОСОБА_5 показав, що у його розпорядженні знаходиться легковий
автомобіль НОМЕР_1. 21.11.2007 року біля 22 години він приїхав з м. Хмельницького. Залишивши автомобіль у дворі, пішов у будинок. Вранці мати повідомила,
що автомобіля на подвір'ї немає. Того ж дня після подачі заяви про викрадення автомобіля йому повідомили, що автомобіль затримано працівниками ДАІ у М. Хмельницькому, в ньому були затримані підсудні. Претензій до них не має, просить підсудних суворо не карати.
Вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочину підтверджується також письмовими доказами у справі - протоколом огляду транспорту (а.с. 14-16), протоколами допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с. 19, 20).
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в зв'язку з чим їх дії кваліфікує за ч.2 ст. 289 КК України. Доведеною суд визнає і вину підсудного ОСОБА_2 у втягненні неповнолітнього ОСОБА_3 у злочинну діяльність, що кваліфікує за ст. 304 КК України.
Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних злочинів, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, умови їх життя і виховання, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього ОСОБА_3
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суд визнає вчинення ними злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Пом'якшуючими покарання обставинами суд визнає щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, а також щодо ОСОБА_3 - вчинення злочину неповнолітнім.
Зважаючи на наявність наведених обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також те, що підсудні вперше притягуються до кримінальної відповідальності, добре характеризується за місцем проживання, являються соціально адаптованими особами молодого віку, покарання їм слід призначити на підставі ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 289 ч.2 КК України без конфіскації майна. Покарання ОСОБА_2 за ст. 304 КК України слід призначити у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений ст. 63 КК України та визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим на підставі ч.1 ст. 70 КК України.
Разом з тим, враховуючи наявні пом'якшуючі покарання обставини, позицію потерпілого щодо недоцільності відбуття покарання у вигляді позбавлення волі підсудними, бездоганну поведінку останніх до та після вчинення злочину, суд приходить до висновку про те, що виправлення підсудних можливе без ізоляції від суспільства, тому доцільно звільнити їх від покарання з випробуванням на підставі ст. ст. 75, 104 КК України.
Речовий доказ - автомобіль - слід повернути законному володільцю відповідно до ст. 81 КПК України.
Підстав змінювати обраний запобіжний захід підписку про невиїзд до вступу вироку у законну силу суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України і призначити йому покарання на підставі ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки; визнати винним за ст. 304 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
Призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів згідно ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України і призначити йому покарання на підставі ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 104 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
В силу ст. 76 КК України покласти на засуджених наступні обов'язки:
не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази по справі - автомобіль НОМЕР_1 -передати законному володільцю ОСОБА_5.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений та на нього прокурором може бути внесено апеляційне подання до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд на протязі 15 днів, починаючи з моменту його оголошення.