Справа №33-185-2007р. Головуючий у І інстанції Білий В.М.
ПОСТАНОВА
30 липня 2007 року м. Чернігів
Голова апеляційного суду Чернігівської області Ярошенко М.П., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, проживаючого в АДРЕСА_1, працюючого менеджером в ТОВ «Парфюм сервіс»,-
за ст. 130 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Менського районного суду від 21 червня 2007 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів терміном на 2 роки.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 08 травня 2007 року, близько 18 години на автошляху Чернігів - Грем'яч, керував транспортним засобом марки «Шеврове», номерний знак СВ 6710 АЕ, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 ПДР України.
Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.2 КУпАП.
Притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності вини правопорушника, пославшись на протокол про адміністративне правопорушення від 08 травня 2007 року.
В скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду від 21 червня 2007 року скасувати. Свої вимоги аргументує тим, що суд не в повній мірі дослідив обставини справи. Вказує, що його не викликали в судове засідання для дачі пояснень. Також зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що він
керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Вважає, що провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з тим, що в постанові суду відсутні дані про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП, а тому застосування до нього ст. 130 ч.2 КУпАП вважає неправомірним, оскільки дана частина статті передбачає повторність скоєння адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, вважаю, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Твердження скаржника про не виклик його в судове засідання для дачі пояснень спростовується розпискою про одержання судової повістки наявною в матеріалах справи.
Також, твердження скаржника про відсутність в матеріалах справи доказів того, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння,, не знайшло свого підтвердження та спростовується протоколом про адміністративне правопорушення від 08 травня 2007 року, в якому скаржник в поясненнях особисто визнав факт вживання ним алкоголю.
Посилання ОСОБА_1 на безпідставність притягнення до відповідальності за ст. 130 ч.2 КУпАП також не знайшло свого підтвердження, так як згідно наданих відомостей ВДАІ УМВС, за наявними обліками в поточному році скаржник п'ять разів затримувався за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, з них: 04 березня 2007 року (адміністративний протокол АГ № 468295), 16 березня 2007 року (адміністративний протокол АГ974881), 17 березня 2007 року (адміністративний протокол АГ № 974840), 08 травня 2007 року (адміністративний протокол АД № 982474), 28 червня 2007 року (адміністративний протокол СВ № 017669). Вказані матеріали були направлені на розгляд до Менського районного суду Чернігівської області за місцем реєстрації правопорушника.
Крім того, 28 червня 2007 року при оформлені адміністративних матеріалів за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 було встановлено, що 02 квітня 2007 року постановою Менського районного суду Чернігівської області № 3-1545/07 його було позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік. На виконання постанови суду 28 червня 2007 року посвідчення водія у ОСОБА_1 було вилучено, про що складено відповідний протокол в присутності двох понятих.
За наведених обставин постанова суду першої інстанції від 21 червня 2007 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки є законною та обґрунтованою.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.294 КУпАП України,-
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Менського районного суду від 21 червня 2007 року щодо нього - без змін.