Справа  № 2018/2-а-2188/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ                      УКРАЇНИ

         "04" травня 2011 р.                                                                                                            м. Харків

        Київський районний суд   м. Харкова  у складі:

        головуючого                                 Зуба Г.А.,

        за участю  секретаря                    Моргун А.В.,

        розглянувши у відкритому судовому  засіданні   справу   за адміністративним позовом ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в  Київському районі  м.Харкова про визнання дій незаконними та зобов’язання виплатити заборгованість по пенсійним виплатам, як особі яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1  16.02.2011 р. звернувся до суду з позовом, в якому просить: 1)  визнати    діяльність    відповідача   незаконною   і винною; 2)    зобов’язати   відповідача   провести  з 12.01.2005  року   по  21.05.2008 року   перерахунок    та    виплату    позивачу    заборгованості     з    державної   пенсії   в мінімальному    об’ємі  у розмірі   8    мінімальних    пенсій    за віком    та з    додаткової  пенсії за шкоду,    заподіяну    здоров’ю    у розмірі  75%    мінімальної пенсії   за віком , виходячи    виключно    із законодавчо    визначеного    розміру    мінімальної пенсії   за віком    згідно   ч.1 ст. 28   Закону   України „Про    загальнообов’язкове  державне  пенсійне страхування”; 3)    зобов’язати   відповідача   після     здійснення    відповідного   перерахунку   та   виплати    заборгованості    з одежних    позивачу   пенсійних   виплат   у   необхідних    розмірах, призначити   з 01.07.2010 року   виплати    позивачу  у законодавчо  встановлених    розмірах     державну    пенсію   в мінімальному   об’ємі  у розмірі  8   мінімальних   пенсій   за віком    та    додаткову    пенсію    за шкоду,   заподіяну    здоров’ю   у розмірі  75%   мінімальної пенсії   за віком,    виходячи:     виключно    із законодавчо    визначеного    розміру    мінімальної    пенсії за віком , згідно   ч.1   ст. 28   Закону України „Про загальнообов’язкове    державне пенсійне   страхування”; 4)  в подальшому, у разі    прийняття   Урядом    рішень   щодо збільшення   розміру    прожиткового   мінімуму    проводити   відповідні   перерахунки   пенсій    з забезпеченням  їх виплати.    

В обґрунтування позовних вимог вказує, що він є інвалідом 2 групи, має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС 1 категорії. За цих підстав, згідно до ст. 49 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  набув право на отримання державної пенсії, розмір якої, у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»повинен бути не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої у відповідності до ст. 50 Закону  України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»повинен складати 75% мінімальної пенсії за віком. Відповідач не проводить перерахунок пенсії на підставі ст. 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком як інваліду ІІ групи. Вважає, що відмовляючи у виплаті позивачу пенсії по інвалідності у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідач діє неправомірно і порушує вимоги закону.

На даний час йому виплачується пенсія в розмірах, які не відповідають нормам діючого законодавства України.

Позивач  у судове засідання   не з’явився     подав  до  суду заяву про розгляд справи  в його відсутність.

Представник    відповідача -   Управління   Пенсійного   фонду України    в Київському районі    м. Харкова   в судове   засідання   не з’явився, надав    до суду     заперечення    на адміністративний позов,  в  яких  просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог,  посилаючись на наступне.

Пенсiя по iнвалiдностi, яка настала у зв»язку з лiквiдацiєю наслiдкiв Чорнобильської катастрофи призначається на пiдставi ЗУ "Про статус i соціальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" №796 вiд 28.02.91р., а не  нормами ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування" вiд 09.07.03р.

Вiдповiдно до ч.7 с. 54 Закону №796 - порядок обчислення пенсії по iнвалiдностi, що настала внаслiдок калiцтва чи захворювання визначається Кабiнетом Miнicтpiв України.

На пiдставi цiєї норми управлiння при нарахуванні основної та додаткової пенсії позивачу застосовувало норми Постанови КМУ "Про пiдвищення розмiрiв пенсiй та iнших соцiальних виплат окремим категорiям пенсiонерiв, фiнансування яких здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету" вiд 3 сiчня 2002 року №1, п.б ч.l якої визначає, що розрахунок розмiру пенсiї проводиться iз розмiру 19 грн. 91 коп.

Iз положення частини третьої статтi 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування" випливає, що мiнiмальний розмiр пенсi'i за віком, встановлений абзацом першим частини першої цiєї статтi, застосовується виключно для визначення розмiрiв пенсiй, призначених згiдно з цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" (796-12) порядок обчислення пенсiї по iнвалiдностi, що настала внаслiдок калiцтва чи захворювання, i пенсiї у зв'язку з втратою годувальника внаслiдок Чорнобильської катастрофи визначається Кабiнетом Miнicтpiв України, рiшення якого є обов'язковими для виконання мiнiстерствами та iншими центральними органами державної виконавчої влади України, мiсцевими органами державної виконавчої влади, всімa суб'єктами господарювання незалежно вiд їх вiдомчої пiдпорядкованостi та форм власноcтi, а саме:

Станом на 01.07.2010р. постановою Кабiнету Miнicтpiв України «Про підвищення рівня    пенсійного    забезпечення   громадян” від   16 липня   2008 року №654;

01.01.08 року Законом України "Про державний бюджет на 2008 piк" були внeceнi змiни до Закону України "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи", якими ст.. 54 викладена наступним чином - у вcix випадках розмiри пенсiй для iнвалiдiв, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

для учасникiв лiквiдацiї наслiдкiв aвapiї на Чорнобильськiй АЕС у 1987-1990 роках:

по 1 групi iнвалiдностi - 160 процентiв прожиткового мінiмyмy для осiб, якi втратили працездатнiсть; по 11 групi iнвалiдносri - 150 процентiв прожиткового мінiмyмy для осiб, якi втратили працездатнiсть; по III групi iнвалiдностi - 140 процентiв прожиткового мінімуму  для осiб, якi втратили працездатнiсть.

Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 22.05.08р. № 10-рп/2008 визнано такими, що не вiдповiдають Конституцiї України (є неконституцiйними), положення пункту 28 роздiлy 11 "Внесення змiн до деяких законодавчих aктiв України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 piк та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Таким чином, до 22.05.2008 року управління діяло на підставі діючої ст..54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Після винесення рішення Конституційним Судом України від 22.05.08р. управління керувалося діючими Постановами Кабінету Міністрів, що регулювали питання призначення та виплати пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивач   просить    донарахувати    та виплатити   йому пенсію    по інвалідності     в розмірі  мінімальних    пенсій за віком    та додаткову пенсію   за шкоду, заподіяну здоров’ю,    в розмірі    мінімальної   пенсії   з 01.07.2010 року.

Але такі вимоги   не відповідають вимогам    ст.. 99 КАС України, а саме    для звернення       до адміністративного   суду   за захистом   прав, свобод     та інтересів    особи    встановлюється  6   місячний    строк, який, якщо    не    встановлено   інакше,    обчислюється   з дня,   коли особа    дізналася або    повинна була    дізнатися    про порушення   своїх прав.

Таким чином   на підставі   ч.1 ст. 100  КАС України    управління  Пенсійного  фонду України    в Київському районі    м. Харкова    наполягає   на тому що    позовні вимоги   за час   більше   6 місяців    до  дати    звернення    до суду    не підлягають задоволенню.

Таким чином, управлінням було вчинено всіх необхідних дій для призначення та виплати пенсії на підставі діючого законодавства.

Суд дослідивши матеріали справи,  вважає, що позов підлягає задоволенню  частково наступних підстав.

Позивач є інвалідом ІІ групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та який віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копіями посвідчень Серія НОМЕР_1  від 09.04.1993 р., вкладкою НОМЕР_2  від   03.07.2009 р.  та Довідкою МСЕК Серія  НОМЕР_3 від 24.06.2009р., має пільги, встановлені законодавством України для інвалідів, осіб, віднесених до першої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова із заявою про перерахунок розміру пенсії згідно діючого законодавства України та отримав відповідь, в якій позивачу відмовлено у перерахунку, та роз'яснено, що пенсія позивачу обчислена, виплачується в повному обсязі відповідно до чинного законодавства, а саме у відповідності до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд вважає відмову у проведені перерахунку пенсії позивачу неправомірною з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, i пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Згідно до пп.15 п.28 II розділу Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” ст.54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи»викладена у наступній редакції: у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по 1 групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, «У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ пункту 3 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пп.15 п.28 ІІ розд. Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», яким внесені зміни до ст.54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, з 22 травня 2008 року стаття 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»дії в редакції, яку вона мала до внесення в неї змін в неї Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Стосовно вимоги позивача щодо здійснення перерахунку додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю суд зазначає наступне.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пп.12 п.28 ІІ розд. Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік”, яким внесені зміни до ст.50 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, призначається пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 1 групи - 100% мінімальної пенсії за віком; інвалідам ІІ групи -75% мінімальної пенсії за віком; ІІІ групи, дітям інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу –50% мінімальної пенсії за віком.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України.

У статті 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення i призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»(після внесення змін Законом України від 17.11.2005 №3108-1У - відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»). Відповідний перерахунок пенсій позивача, її максимальний розмір визначається ст. 67 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи», яка теж є відсильною нормою з посиланням на ст. ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до вимог ч.3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів i нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

За змістом абзацу третього статті 1 цього Закону державні соціальні гарантії –встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно- правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум вартісна величина достатня для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних i культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендії та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України i щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік», є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.

Так, Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»визначає, що розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок пенсій, визначений в статті 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова повинно було здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії передбаченої ст. 50 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи»у період з 25 травня 2005 р. після звернення позивача 02.02.2011 р., виходячи з 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Позивач є інвалідом ІІ групи, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи»пенсія особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюється у вигляді державної пенсії та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Враховуючи вищезазначене, вбачається, що відмова відповідача у перерахунку пенсій у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом є протиправною.   

Суд вважає необхідним зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу, враховуючи положення ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначає що нараховані суми не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням втрати частини доходів.   

Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та законними, а позов підлягає задоволенню частково.   

Керуючись ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 17 листопада 2005 року № 3108 - IV, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 6-14, 71, 159,  160-164, 167,  185, 186  КАС України, суд, -

П О С Т  А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в  Київському районі  м.Харкова про визнання дій незаконними та зобов’язання виплатити заборгованість по пенсійним виплатам, як особі яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи - задовольнити частково.   

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного Фонду у Київському районі м.Харкова щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1  до  ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- протиправною.   

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова провести перерахунок з 25 травня 2005 року, за виключенням періоду з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року, та виплатити ОСОБА_1  державну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії, встановленому ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнодержавне пенсійне страхування».   

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.   

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена    в апеляційному порядку   до Харківського   апеляційного    адміністративного   суду через суд   першої інстанції   протягом десяти днів   з дня отримання    сторонами   копії  цієї  постанови.

СУДДЯ