30.06.2011  

Справа № 2-2129/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011 року                                                          Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,

            секретаря Маценко О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Вінницької обласної дирекції до ТОВ «АТ Промсервіс», ОСОБА_2, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Конхесіменто», про визнання договору недійсним, –

ВСТАНОВИВ:

          ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Вінницької обласної дирекції звернулось до Ленінського районного суду м. Вінниці із позовом до ТОВ «АТ Промсервіс», ОСОБА_2, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Конхесіменто», про визнання недійсним договору уступки права вимоги № 1 від 14.04.2010 року, укладеного між ТОВ «АТ Промсервіс»і ОСОБА_2

          Позов мотивовано наступними обставинами. 14.04.2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ «АТ Промсервіс»було укладено договір уступки права вимоги № 1, відповідно до якого ОСОБА_2 відступила ТОВ «АТ Промсервіс»право вимоги до ТОВ «Девелопментська компанія –Центр комерційної нерухомості», правонаступником якого є ТОВ «Конхесіменто» щодо права власності на об’єкт незавершеного будівництва торгівельно-офісного центру за адресою м. Вінниця, вул.. 600-річчя, № 1 (37,37 % від загальної площі торгівельного центру) та земельну ділянку для комерційного використання, яка розташована за тією ж адресою. Право вимоги на зазначене майно від ТОВ «Конхесіменто»виникло в ОСОБА_2 на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «ДК-ЦКН»від 29.04.2009 року, відповідно до якого ОСОБА_2 в рахунок виплати вартості її частки в статутному капіталі товариства було передано нерухоме майно, а саме 37,37 % об’єкту незавершеного будівництва торгівельно-офісного центру по вул. 600-річчя, № 1 у м. Вінниці та земельну ділянку за тією ж адресою. Позивач вважає, що ОСОБА_2 не мала права уступати право вимоги ТОВ «АТ Промсервіс», попередньо не здійснивши державної реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно за собою. Крім того ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», беручи до уваги положення та умови іпотечного договору від 25.05.2007 року № 010/03-11/41, вважає свої права порушеними внаслідок укладення оспорюваного правочину про уступку права вимоги, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

          В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 вимоги позову підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

          Представник відповідача ТОВ «АТ Промсервіс»Коваленко В.В. в судовому засіданні заперечив проти позову у повному обсязі з наступних підстав. На думку представника товариства, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення Закону України «Про іпотеку», як на тому наполягає банк, оскільки в договорі іпотеки від 25.05.2007 року зазначено інший об’єкт нерухомого майна та інша земельна ділянка, ніж ті, на які визнано право власності за ТОВ «АТ Промсервіс»на підставі рішень Господарського суду Вінницької області від 22.10.2010 року та від 29.09.2010 року. Тобто за своїми характеристиками, зазначені об’єкти нерухомого майна відрізняються, що підтверджується різними кадастровими номерами земельної ділянки, різними державними актами про право власності на земельну ділянку з різним цільовим призначенням, різною конфігурацією приміщень та різною площею.  

          Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила проти вимог позову у повному обсязі, пояснивши суду, що твердження банку щодо обов’язкової державної реєстрації нею договору про уступку права вимоги є безпідставними, оскільки згідно рішення зборів ТОВ «ДК-ЦКН», останнє зобов’язалось передати їй частину спірного майна, а відповідно до вимог Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється його виконанням. Таким чином, у разі отримання майна у власність та його реєстрації, вона не мала б підстав укладати договори уступки права вимоги.

          Представник третьої особи ТОВ «Конхесіменто»в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив. До початку судового розгляду надав суду заперечення проти позову, згідно яких товариство не визнає позов у повному обсязі.

          В ході судового розгляду по справі встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.  

25.05.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ТОВ «Девелопментська компанія –Центр комерційної нерухомості» укладено договір іпотеки № 010/03-11/41, відповідно до умов якого забезпечено вимоги іпотекодержателя в особі банку, які випливають з положень кредитного договору від 18.05.2007 року № 010/03-11/22. Згідно іпотечного договору, предметом іпотеки є наступне нерухоме майно:

- земельна ділянка, кадастровий номер 050100000:02:045:0013, загальною площею 0,6073 га, яка розташована у м. Вінниці, по вул. 600-річчя, № 1, яка належить іпотекодавцю на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 689441, виданого 16.08.2006 року Вінницькою міською радою;

- виробнича будівля, позначена на плані літерою «А», загальною площею 6048,8 кв. м., склад літера «Б», загальною площею 145,6 кв. м., розташовані у м. Вінниці по вул. 600-річчя, № 1;

- виробничо-побутовий корпус літера «В», загальною площею 1209,8 кв. м., розташований у м. Вінниці по вул. 600-річчя, № 1.     

          Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Девелопментської компанії –Центр комерційної нерухомості»від 29.04.2009 року ОСОБА_2 в рахунок виплати вартості її частки в статутному капіталі товариства передано нерухоме майно, а саме 37,37 % об’єкту незавершеного будівництва торгівельно-офісного центру по вул. 600-річчя, № 1 у м. Вінниці та земельну ділянку за тією ж адресою, на якій розташовано об’єкт нерухомого майна.

          Рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.09.2010 року по справі № 10/93-10 визнано за ТОВ «АТ Промсервіс»право власності на об’єкт незавершеного будівництва торгівельно-офісного центру за адресою м. Вінниця, вул. 600-річчя, № 1, загальною площею 8097,8 кв. м. (37,37 % від загальної площі торгівельного центру).  

          Рішенням господарського суду Вінницької області від 22.10.2010 року по справі № 11/165-10 визнано за ТОВ «АТ Промсервіс»право власності на земельну ділянку площею 0,6073 га, кадастровий номер 0510136600:02:045:0013, що знаходиться за адресою м. Вінниця, вул. 600-річчя, № 1 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 257779 від 07.05.2008 року.  

14.04.2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ «АТ Промсервіс»укладено договір уступки права вимоги № 1, відповідно до якого ОСОБА_2 відступила ТОВ «АТ Промсервіс»право вимоги до ТОВ «Девелопментська компанія –Центр комерційної нерухомості», правонаступником якого є ТОВ «Конхесіменто», щодо права власності на об’єкт незавершеного будівництва торгівельно-офісного центру за адресою м. Вінниця, вул.. 600-річчя, № 1 (37,37 % від загальної площі торгівельного центру) та земельну ділянку для комерційного використання, кадастровий номер 0510136600:02:045:0013, яка розташована за тією ж адресою.

          Згідно положень частини 1 статті 184 Цивільного кодексу України, річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

          Відповідно до вимог статей 203, 215 Цивільного кодексу України, правочин може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо його зміст порушує вимоги чинного законодавства України.

          Відповідно до частини 1 статті 332 Цивільного кодексу України, переробкою є використання однієї речі, в результаті чого створюється нова річ.     

          Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

          Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали судової справи та оглянувши матеріали інвентарної справи № 2723, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності. Суд прийшов до переконання про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Під час укладення іпотечного договору від 25.05.2007 року, в іпотеку банку було передано майно, яке визначено конкретними індивідуальними ознаками, а саме: земельна ділянка мала свій кадастровий №050100000:02:045:0013 і належала іпотекодавцю на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 689441, виданого 16.08.2006 року Вінницькою міською радою; будівлі були визначені як виробничі будівлі та виробничо-побутовий комплекс із чітко визначеними загальною площею та площею конкретних приміщень, які входили до складу будівлі, що підтверджується довідками-характеристиками КП «ВООБТІ», які наявні в матеріалах інвентарної справи і на підставі яких укладався даний іпотечний договір.  

          Згідно рішень Господарського суду Вінницької області від 27.09.2010 року та від 22.10.2010 року, в ході проведення 29.04.2009 року загальних зборів учасників ТОВ «Девелопментська компанія –Центр комерційної нерухомості»прийнято рішення, яке не визнавалось недійсним, про передачу ОСОБА_2 в рахунок виплати вартості її частки в статутному капіталі товариства нерухомого майна, також визначеного конкретним індивідуальними ознаками. Зокрема, це земельна ділянка, в якої інший ніж в іпотечному договорі, кадастровий номер 0510136600:02:045:0013, право власності на Яку було зареєстровано на підставі іншого державного акту про право власності на земельну ділянку ЯЖ № 257779 від 07.05.2008 року. Також передано об’єкт нерухомого майна, який визначено як об’єкт незавершеного будівництва торгово-офісного центру, а не як в іпотечному договорі виробничі та виробничо-побутові будівлі. Крім того, згідно матеріалів інвентарної справи № 2723, в рішенні загальних зборів учасників ТОВ «ДК-ЦКН»зазначено приміщення з іншими площами, загальною і конкретних окремих приміщень, іншою їх конфігурацією. Судом також враховано ту обставину, що вказаними рішеннями Господарського суду Вінницької області від 27.09.2010 року та від 22.10.2010 року, в ході розгляду позовів ТОВ «АТ Промсервіс», було надано правову оцінку оспореному даним позовом договору уступки права вимоги від 14.04.2010 року, і порушень чинного законодавства не встановлено, оскільки на цій підставі визнано право власності на перелічене в договорі майно за ТОВ «АТ Промсервіс».   

          Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до положень статті 88 ЦПК України.

          Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 184, 203, 215, 332, 512 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 15, 31, 60, 88, 212 –218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

          В задоволенні позову відмовити.

          Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів після його проголошення.

Суддя:  /підпис/.

Копія вірна. Рішення суду не набуло законної сили.

Суддя:                                        Секретар: