28.07.2011

Справа № 2-5525/2011

Р і ш е н н я

І м е н е м  У к р а ї н и

28 липня 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Алтуніна О.В.,

при секретарі Прохорові С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання попереднього договору недійсним, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, зазначивши, що 07.10.2009 року між ним та ОСОБА_2 був укладений попередній договір купівлі-продажу належної останньому ? частини об?єкту незакінченого будівництва готовністю АДРЕСА_1. 21.10.2009 року між тими ж сторонами укладено додатковий договір до вказаного попереднього договору, згідно якого збільшено частку належного до продажу нерухомого майна та ціну договору. Вважав дані договори фіктивними, оскільки вони були укладені без наміру створення правових наслідків для сторін і жодних дій для їх виконання ними не вчинено. Просив визнати недійсними такі договори без застосування наслідків двосторонньої реституції.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час судового розгляду був повідомлений належним чином. Враховуючи конкретні обставини справи, наявність в провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська цивільної справи про стягнення завдатку за оспорюваним по даній справі договором та встановлені ст.157 ЦПК України строки розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову, посилаючись на те, що позивач отримав за попереднім договором 2 633 400 грн. та вчиняв інші дії, що вказують на його намір укласти в майбутньому договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Вислухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що 01.10.2009 року між ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_1 з іншого, був складений та нотаріально посвідчений попередній договір купівлі-продажу, за яким останній отримав 560 700 грн. та сторони дійшли згоди укласти до 31.12.2009 року договір купівлі-продажу належної позивачеві ? частини об?єкту незакінченого будівництва готовністю 95% - виробничо-технічної бази по АДРЕСА_1 за 70 000 доларів США (п.п.1,2,8 Попереднього договору).

21.10.2009 року сторони уклали додатковий договір №1 до зазначеного попереднього договору, яким було змінено частку предмету попереднього договору з 1/4 на 1/2, ціну даного нерухомого майна з 70 000 доларів США на 333 800 доларів США та отриману за попереднім договором суму з 560 700 грн. на 2 633 400 грн.

Згідно зі ст. 234 ЦК фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, що зумовлювалися цим правочином.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний.

Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину (п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року).

Однак, фіктивність дій сторін при укладенні оспорюваних договорів не знайшла свого підтвердження і спростовується наступним.

Так, згідно п.8 попереднього договору купівлі-продажу від 01.10.2009 року та п.3 додаткового договору №1 від 21.10.2009 року позивач отримав від відповідача 2 633 400 грн. в забезпечення виконання умов попереднього договору, які при укладенні основного договору підлягали б зарахуванню в рахунок оплати за нерухоме майно.

Як вбачається з листа КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»№13238 від 04.11.2009 року, 23.10.2009 року ОСОБА_1 звертався до даного комунального підприємства щодо надання витягу з Реєстру прав власності для продажу вищевказаного нерухомого майна, проте йому було відмовлено, оскільки готовність даного об?єкта на час інвентаризації склала 100% у зв?язку з чим він підлягає введенню в експлуатацію.  

Дана обставина унеможливила укладення основного договору купівлі-продажу нерухомого майна у встановлені попереднім договором строки, що, на думку суду, стала причиною спору між сторонами.

03.03.2010 року представник відповідача за довіреністю письмово зверталась до позивача з приводу невиконання ним умов попереднього договору та пропонувала укласти основний договір купівлі-продажу 09.03.2010 року у приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, однак такий договір укладено так і не було.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними оспорюваних договорів та відмовляє у задоволенні вимог позивача.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 212, 215, 214 ЦПК України, ст.ст.16, 215, 234 ЦК України, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання попереднього договору недійсним відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Суддя                                        О.В.Алтунін