29.08.2011

Справа № 2-4461/11

Р і ш е н н я

І м е н е м  У к р а ї н и

29 серпня 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Алтуніна О.В.,

при секретарі Прохорові С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Райфайзен Банк Аваль», треті особи приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Служба у справах дітей Дніпропетровської районної державної адміністрації про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вищевказаний позов та  просив визнати виконавчий напис від 24.03.2010 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на договорі іпотеки від 27.03.2007 року, укладеному в забезпечення виконання зобов?язань позивача за кредитним договором від 27.03.2007 року, таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування своїх вимог посилався на порушення нотаріусом при вчиненні нотаріального напису вимог ст.88 Закону України «Про нотаріат»щодо безспірності заборгованості та реєстрацію в житловому будинку, що є предметом іпотеки, неповнолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Також вказував на те, що ст.24 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»не передбаченого такого позасудового засобу, як звернення стягнення на підставі виконавчого напису. Вважав, що кредит в іноземній валюті надано позивачеві банком незаконно, оскільки єдиним засобом платежу в Україні є гривня і в банку відсутня індивідуальна ліцензія на здійснення такої валютної операції.

Представник відповідача заперечував проти позову, посилаючись на вчинення оспорюваного виконавчого напису у відповідності з вимогами Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Треті особи до суду не з?явились, надавши заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

За положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Встановлено, що відповідно до укладеного договору №014/126902/31682  від 27.03.2007 року позивач ОСОБА_1 отримала від ВАТ «Райфайзен Банк Аваль»(ПАТ «Райфайзен Банк Аваль»після зміни найменування), кредит розмірі 16 000 доларів США з кінцевим терміном повернення 26.03.2017 року та взяв на себе зобов’язання щомісячного повернення часток кредиту та процентів за користування ним.

В якості забезпечення виконання позичальником зобов?язань за даним договором, 27.03.2007 року між ВАТ «Райфайзен Банк Аваль»та ОСОБА_7 було укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки належних останній домоволодіння по АДРЕСА_1 та земельної ділянки за тією ж адресою площею 0,25 га.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов?язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог даного кодексу.

Статтею 530 ЦК України визначається, що зобов?язання повинні бути виконанні у встановлений строк його виконання.

Проте, ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань щодо своєчасного повернення сум кредиту не виконав та припинив сплату сум за кредитним договором, що визнано його представником в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Умовами п.п.3.1.4., 3.1.5 укладеного між ВАТ «Райфайзен Банк Аваль»та ОСОБА_7 договору іпотеки передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку порушення умов вищевказаного кредитного договору.

Письмовою вимогою 30.11.2009 року банк пропонував ОСОБА_1 та ОСОБА_7 погасити заборгованість за кредитним договором впродовж 30 днів, що узгоджується з частиною 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку». Проте боржник добровільно заборгованість не погасив.

24.03.2010 на вказаному договорі іпотеки приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі за №493).  Цим виконавчим написом запропоновано звернути стягнення на вищевказане нерухоме майно і задовольнити вимоги ПАТ «Райфайзен Банк Аваль»за кредитним договором за рахунок коштів, виручених від його реалізації у розмірі 13 254, 18 доларів США.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п.п.283, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затверджена наказом Міністерства Юстиції України №20/5  від 03.03.2004 року, надалі Інструкція), нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи, що підтверджуються безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку.    

Згідно п.283 Інструкції виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов’язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами основного зобов’язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов’язання.    

Пунктом 284 Інструкції передбачено, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.    

Відповідно до п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку н підставі виконавчих написів нотаріуса (затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року (надалі Перелік), для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно, подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.    

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано позивачем, банком для вчинення нотаріального напису були подані всі документи, що згідно наведеного Переліку підтверджують безспірність заборгованості, а тому доводи позивача про порушення нотаріусом при вчиненні нотаріального напису вимог ст.88 Закону України «Про нотаріат»є необґрунтованими.

Посилання позивача на Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»є безпідставним, адже вказаний Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна (ст.1 Закону) та не поширюється на дані правовідносини.

Доводи щодо відсутності у банку права надавати кредити в іноземній валюті та реєстрації в житловому будинку по АДРЕСА_1 неповнолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судом не приймаються до уваги, оскільки наведені обставини стосуються умов укладення договору іпотеки, який у даній справі не оспорюється.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 74, 79, 84, 88, 146, 212, 215, 214 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 3, 11, 13-16, 526, 530, 611  Цивільного кодексу України, ст. 33 Закону України «Про іпотеку», ст.88 Закону України «Про нотаріат», суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Райфайзен Банк Аваль», треті особи приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Служба у справах дітей Дніпропетровської районної державної адміністрації про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

     Суддя                                       О.В.Алтунін