Судове рішення #1866328
БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

 

 

БАШТАНСЬКИЙ    РАЙОННИЙ СУД

                             ________________________________________________                  

56100  Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

 

ВИРОК

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

 

09.01.2008 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Желєзного І.В.

 при секретарі - Гуровій Л.А.

 за участю обвинувача Ядловського І.М.

та захисника - адвоката ОСОБА_2,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця. с. Суха Балка Доманівського району Миколаївської області,  українця, громадянина  України, працівника КСП „Лан”, з середньою освітою, одруженого, проживаючого за адресою - АДРЕСА_1, зареєстрований  за адресою - АДРЕСА_2, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України,

                                                             

ВСТАНОВИВ:

 

ОСОБА_1 умисно заподіяв ОСОБА_3 тяжке тілесне ушкодження.

Злочин вчинено за таких обставин.

 

   24.08.2003 року близько 23.00 год. ОСОБА_1, перебуваючи в барі „Огоньок”, що розташований по вул. Широка площа м. Н-Буг Миколаївської області, помилившись в характері поведінки відвідувача закладу ОСОБА_3, вважаючи дії останнього протиправними, умисно наніс ОСОБА_3, який стояв біля столу для гри в настільний теніс, удар ногою по тулубу, що спричинило падіння потерпілого. Після чого, ОСОБА_1 умисно з метою заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень наніс ОСОБА_3 кілька ударів ногами в живіт, заподіявши тяжке тілесне ушкодження в виді розриву печінки.

 

Свою вину у вчинені інкримінованого йому за вищезазначених обставин злочину підсудний ОСОБА_1 визнав та пояснив, що 24.08.2003 року ввечері він разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 відпочивали в барі „Сіріус”, що розташований в по вул. Гагаріна в м. Новий Буг. Близько 23:00 год. прийшов ОСОБА_5, котрий повідомив, що в барі „Огоньок”, що розташований в м. Новий Буг по вул. Широка площа та належить сім'ї ОСОБА_1, молоді люди, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, порушують громадський порядок - ламають меблі, застосовують фізичне насильство. В зв'язку з чим він (ОСОБА_1) разом з дружиною на автомобілі приїхали до бару „Огоньок”. Зайшовши у приміщення бару, підсудний побачив, що хтось з молодих людей  завдав його дружині удару в обличчя. Після чого, вважаючи дії ОСОБА_3 протиправними, завдав останньому удар ногою по тулубу, а після того як потерпілий впав, наніс останньому кілька ударів ногами в живіт.

 

Крім власного визнання своєї вини, винність підсудного підтверджується також іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

 

Потерпілий ОСОБА_3 в суді показав, що 24.08.2003 року близько 22:00 год. він разом зі своїми знайомими - ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ін. проводили дозвілля в барі „Огоньок”, що розташований в м. Новий Буг. Вказаний заклад належить сім'ї ОСОБА_1. В барі між ним (ОСОБА_3) і барменом виник конфлікт, який згодом припинися. Через деякий час до приміщення зайшли ОСОБА_1 та ОСОБА_4. Згодом ОСОБА_3 відчув удар в спину, від чого упав на тенісний стіл, заваливши його. Після чого ОСОБА_1 завдав йому три удари ногою в живіт, від яких потерпілий відчув різкий біль в животі. На слідуючий день йому (ОСОБА_3) стало зле і в лікарні було зроблена операція. Насильницькими діями ОСОБА_1 йому було заподіяне тілесне ушкодження в виді розриву печінки. Крім того, до нього було застосовано насильство іншими особами (ОСОБА_4 та ОСОБА_8).

 

  Відповідно до показань потерпілого  ОСОБА_9 24.08.2003 року близько 22:00 год. він разом зі своїми знайомими - ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ін. відпочивали в барі „Огоньок”, що розташований в м. Новий Буг.  В барі він зі знайомими сидів за столиком. Між ОСОБА_3 і барменом виникла перепалка з приводу обрахування барменом. Сварка згодом припинилась. Через деякий час до приміщення бару зайшли ОСОБА_1 та його дружина. ОСОБА_1 вдарив його (ОСОБА_9) в обличчя, від чого він упав. Потім ОСОБА_1 завдав удар ногою в спину ОСОБА_3, від якого ОСОБА_3 також упав, заваливши тенісний стіл.

 

Із висновку судово-медичного експерта від 11.11.2003 року №201 слідує, що у ОСОБА_3 виявлені пошкодження у вигляді розриву печінки, травматичної ампутації правої вушної раковини приблизно на ½, крововиливу в нижній повіці правого ока, по одному садну на правій щоці, під лівою ключицею, на правому ліктьовому суглобі, садна на спині.  Закрита травма живота в виді розриву печінки за критерієм небезпечності для життя відноситься до тяжких тілесних ушкоджень (т.1 а.с.32-34).

Із висновку комісійної судово-медичної експертизи №29-К від 03.05.2007 року слідує, що у ОСОБА_3 виявлено пошкодження у вигляді крововиливів та саден в області обличчя, тулуба, та кінцівок, рани в області правої вушної раковини з її частковою ампутацією, розриву печінки в області воріт, що призвело до масивної внутрішньочеревної кровотечі. За ступінню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться: розрив печінки - до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя; рана в області вушної раковини з її частковою ампутацією - до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; садна та крововиливи - до категорії легких тілесних ушкоджень (т.3 а.с.196-199).

  

Аналізуючи дослідженні у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного у скоєному і кваліфікує його дії за ст.121 ч.1 КК України, як умисне заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

 

При призначенні підсудному покарання суд враховує особу винного, який характеризується позитивно, характер вчиненого ним злочину, що віднесений до категорії тяжких злочинів. Обставинами, що пом'якшують відповідальність винного, суд визнає щире каяття підсудного, те що ОСОБА_1  має постійне місце роботи, має на утриманні малолітню дитину (сина ОСОБА_10, 1996 року народження), відшкодував завдану шкоду, а також стан його здоров'я (страждає на органічний тривожно-фобічний розлад на фоні гіпертонічної хвороби).

З врахуванням особи винного і обставин, які пом'якшують покарання та, на думку суду, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд приходить до висновку про  можливість виправлення підсудного без відбування покарання і доцільність застосування ст.75 КК України, ухваливши звільнення від відбування покарання з випробуванням.

 

            Відповідно до ст. 81 КПК України речові докази по справі (нунчаки) підлягають знищенню.         

 

           На  підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323; 324 КПК України,

 

 

ЗАСУДИВ:

 

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, і призначити покарання в виді позбавлення волі строком на п'ять років.

На підставі ст.ст.75;76 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

 

Запобіжний захід стосовно засудженого скасувати.

 

Речові докази по справі (т.4 а.с.142) знищити.

 

На вирок може бути подана апеляція в п'ятнадцятидобовий термін.

 

 

 

СУДДЯ:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація