ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.10.06 р.                                                                               Справа № 15/289                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  відкритого акціонерного товариства „Запорожкокс” м. Запоріжжя

до відповідача відкритого акціонерного товариства „Ясинівський коксохімічний завод”

м. Макіївка

про стягнення суми 31737,88 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Хільченко С.С.  за довіреністю № 19/7 від 01.01.2006р.

від відповідача: Батура А.М. за довіреністю від 11.01.06 р.  № 201/01

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства „Запорожкокс” м. Запоріжжя до відкритого акціонерного товариства „Ясинівський коксохімічний завод” м. Макіївка про стягнення суми 31737,88 грн.

Ухвалою суду від 23.08.2006р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/289.

Позивачем та відповідачем 11.10.2006р. у судовому засіданні було заявлено письмове клопотання  про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв’язку з чим відповідно до статті  81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу.

Судом, відповідно до вимог статті  81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників  сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

04.09.2003 року між ВАТ “Запорожкокс” (надалі – позивач) та ВАТ “Ясинівський коксохімічний завод” (надалі – відповідач) був укладений договір № 635/01/2445 віл 04.09.2003 року на поставку смоли кам’яновугільної. Згідно з п. 1.1 Договору відповідач зобов’язався поставити, а позивач оплатити та прийняти продукцію відповідно до умов договору.

Станом на 01.01.2005 р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 108419,08 грн.

24.01.2005 р. відповідачем було виставлено платіжну вимогу-доручення № 2 на суму 452374,80 грн.

24.01.2005 р. позивачем платіжним дорученням № 111398 на адресу відповідача було перераховано 200000,00 грн., 25.01.2005 р. платіжним дорученням № 111419 відповідачу перераховано 252374,80 грн.

03.02.2005 року відповідно до платіжної вимоги відповідача № 48 від 02.02.2005 р. позивачем платіжним дорученням на розрахунковий рахунок відповідача було перераховано 160382,73 грн.

Зобов’язання з поставки продукції по договору № 635/01/2445 від 04.09.2003 року відповідачем були виконані не в повному об’ємі. У зв’язку з тим, що строк дії договору закінчився позивачем на адресу відповідача було направлено лист з вимогою зарахувати залишок передплати у сумі 560793,88 грн. в рахунок оплати за смолу кам’яновугільну відповідно до договору № 731/01/151 від 28.12.2004 р.

28.12.2004 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 731/01/151 на поставку смоли кам’яновугільної. Згідно з п.п. 1.1 Договору відповідач зобов’язався поставити, а позивач оплатити та прийняти продукцію відповідно до умов договору.

Відповідачем відповідно до умов договору були виставлені рахунки на оплату. Ці рахунки відповідача були закриті передплатою позивача у повному обсязі. Однак, відповідачем свої зобов’язання за договором були виконані не в повному обсязі, а саме не було поставлено продукцію на суму 31737,88 грн.

Згідно ст. 693 ч. 2 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути це майно. Вказані положення застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні.

Суть спору між сторонами полягає в тому, що відповідач отримав попередню оплату від позивача, на яку відповідно до умов договорів № 635/01/2445 від 04.09.2003 р. та № 731/01/151 від 28.12.2004 р. зобов’язаний був поставити продукцію. Відповідач не допоставив продукції та не повернув попередню оплату позивачу на суму 31737,88 грн. На вимогу позивача виконати зобов’язання згідно договору або повернути попередню оплату відповідач надіслав лист від 27.12.2004 р. № 9703/15, із якого вбачається, що частина попередньої оплати у сумі 31737,88 грн. зараховується ним у рахунок погашення заборгованості позивача перед відповідачем відповідно до договору № 105/01-568 від 01.03.2000 р. Поставка продукції згідно останнього договору проводилася відповідачем позивачу 04.10.2000 року, від тоді виникла заборгованість, яка залишилася непогашеною.

Позивач на лист відповідача № 9703/15 від 27.12.2004 р. направив відповідь лист 19/6 від 19.01.2005 р., яким висунув заперечення щодо заліку взаємних вимог між сторонами на суму 31737,88 грн. з наступних підстав: стосовно позивача господарським судом Запорізької області 02.08.2002 року порушена справа по банкрутство, про що 22.10.2002 р. в газеті “Урядовий кур’єр” було опубліковано оголошення. Відповідач в порушення вимог ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не подав до суду у 30-денний строк заяву про визнання його кредиторських вимог. 05.02.2003 року ухвалою господарського суду по справі про банкрутство був затверджений реєстр конкурсних кредиторів стосовно боржника та цією ж ухвалою суд визначив, що вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх надання або незаявлені взагалі, не розглядаються та вважаються погашеними. Вказана ухвала господарського суду заснована на нормі, передбаченої ст. 14 ч. 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно ст. 598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 14 частиною 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” як спеціальною нормою закону, що регулює правовідносини кредиторів з підприємством, щодо якого порушена справа про банкрутство, припинені зобов’язання позивача перед відповідачем шляхом погашення вимог кредиторів до боржника, які у встановлений законом строк не надали відповідних заяв до суду у рамках справи про банкрутство.

Під час судового розгляду справи № 15/289 відповідач надав до суду відзив на позовні вимоги (лист від 25.09.2006 р. № 7727/14) за підписом голови правління відповідача та скріплений печаткою підприємства, яким відповідач визнає в повному обсязі позовні вимоги в сумі 31737,88 грн. відповідно договору від 28.12.2004 р. на поставку смоли кам’яновугільної.

Згідно ст. 78 ГПК України господарський суд дійшов висновку, що дії відповідача, пов’язані із визнанням позову, не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 12; 32-34; 36; 43; 49; 78; 82-85; 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Ясинівський коксохімічний завод (юридична адреса: м. Макіївка Донецької області, 86110; код ЄДРПОУ 00191035; розрахунковий рахунок № 26002198009101 у Донбаському філіалі ВАТ “Кредит промбанк” м. Донецьк, МФО 335593) на користь відкритого акціонерного товариства “Запорожкокс” (юридична адреса: 69600, м. Запоріжжя, МСП-681; код ЄДРПОУ 00191224; поточний рахунок № 26003005410004 в АК “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) суму попередньої оплати у розмірі 31737,88 грн., крім того витрати на оплату державного мита у сумі 317,37 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

У судовому засіданні 11.10.2006 року за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний судом 16.10.2006 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Богатир К.В.