Справа № 646/1097/25

№ провадження 1-кс/646/471/2025

УХВАЛА

19 лютого 2025 року                                                                        м. Харків

Слідчий суддя Червонозаводського  районного суду м. Харкова  ОСОБА_1 , 

за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 , 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання ст. слідчого СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221100002348 від 24 серпня 2023 року, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ізюм Харківської області, громадянки України, заміжньої, з вищою освітою, що має на утриманні малолітнього сина, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в:

До слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення застави.

Клопотання обґрунтовано тим, що СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023221100002348 від 24.08.2023, в якому  ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що після повномасштабного вторгнення рф на територію України, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше серпня 2022 року, більш точний час не встановлено, представниками окупаційної адміністрації держави-агресора створено заклад освіти під назвою «Купянский лицей № 6 Купянского городского совета Харьковской областиВоенной гражданской администрации Купянского района Харьковской области» на базі приміщень та матеріальних цінностей «Куп`янської гімназії №1 Куп`янської міської ради Харківської області», що розташований за адресою: Харківська область, Куп`янський район, м. Куп`янськ, вул. Харківська, 26, який в подальшому 27.08.2022 був перейменований на «Филлиал Государственного бюджетного образовательного учреждения «Средняя общеобразовательная школа №4» г. Купянска (сокращенное название – ФГБУ СОШ № 4 г. Купянска».

Для забезпечення діяльності незаконно створеного освітнього закладу представниками окупаційної адміністрації держави-агресора для призначення на посаду директора залучено громадянку України ОСОБА_4 .

Так, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на здійснення колабораційної діяльності, перебуваючи на території Куп`янського району Харківської області у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше серпня 2022 року, надала добровільну згоду та зайняла посаду «и.о. директора Купянского лицей № 6 Купянского городского совета Харьковской области».

Переслідуючи мету впровадження стандартів освіти держави-агресора, здійснюючи дії на їх впровадження, ОСОБА_4 , займаючи посаду «и.о. директора Купянского лицея № 6 Купянского городского совета Харьковской области», здійснювала загальне керівництво вказаним навчальним закладом; повідомила колектив про встановлення та поступове впровадження у вказаному навчальному закладі стандартів освіти російської федерації з впровадженням освітнього процесу російською мовою; організувала прийом на роботу технічного персоналу та педагогічного складу до вищевказаного навчального закладу, які погодились працювати під керівництвом окупаційної влади держави-агресора, а також збирала та проводила наради за їх участі, де ознайомлювала вчителів з новим навчальним планом за стандартами освіти держави-агресора.

Крім того, у серпні 2022 року, точний день та час встановити в ході досудового слідства не виявилось можливим, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свої злочинні дії, діючи з умислом направленим на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти, брала участь у організації направлення вчителів вказаного навчального закладу на проходження курсів підвищення кваліфікації до міста Курськ російської федерації з метою отримання відповідних знань методики та стандартів освіти російської федерації.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України № 2145-VIII «Про освіту» від 05.09.2017 стандарт освіти визначає: вимоги до обов`язкових компетентностей та результатів навчання здобувача освіти відповідного рівня; загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти; інші складники, передбачені спеціальними законами.

Так, ОСОБА_4 , реалізуючи свій умисел, направлений на впровадження стандартів освіти держави-агресора в «Купянском лицее № 6 Купянского городского совета Харьковской области», у невстановлений досудовим слідством час, але не раніше серпня 2022 року, отримала в окупаційній адміністрації держави-агресора для вказаного навчального закладу навчальні підручники 2022 року випуску видавництва рф «Просвещение» зокрема з таких дисциплін: «Русский язик», «Литература», «Русский язык и (или) государственный язык республики российской федерации», «Русская литература», «Иностранный язик», «Второй иностранный язык», «Математика», «Информатика», «Обществознание», «География», «Физика», «Химия», «Биология», « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «Музыка», « ІНФОРМАЦІЯ_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_4 », «Основы безопасности жизнедеятельности», «Алгебра», « ІНФОРМАЦІЯ_5 », «Вероятность и статистика», «История России», «Всеобщая история», та ін., які виготовлені на території рф за стандартами освіти держави-агресора і відповідають стандартам освіти держави-агресора, передбаченим ФГОС № 287 та ФГОС № 413.

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні колабораційної діяльності, тобто у вчиненні дій громадянкою України, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти, а саме у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

18.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

Таким чином, орган досудового розслідування, повідомивши ОСОБА_4 про підозру, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, вчинення інших кримінальних правопорушень, вважає за необхідне застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочинів є достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності підозрювана ОСОБА_4 , у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може вчинити дії, які містять ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Беручи до уваги зазначене, а також те, що підозрювана ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину у сфері основ національної безпеки України під час дії воєнного стану на території України, можливо обрання відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурори вимоги клопотання підтримали, яке просили задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник підозрюваної у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого також заперечував, подавши до суду письмові заперечення на клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 нічний домашній арешт з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Захисник зазначив, що ризики, зазначені у клопотанні слідчого необґрунтовані та ґрунтуються на припущеннях сторони обвинувачення, оскільки після деокупації Куп`янського району Харківської області підозрювана не виїхала закордон, адрес мешкання свідків не знає, факти впливу на свідків та співпраці з представниками окупаційної влади слідчим не наведені, ризик вчинення інших правопорушень також не доведений, оскільки з 2022 року ОСОБА_4 не притягалася до кримінальної відповідальності. До письмових заперечень захисником долучено документи, які характеризують підозрювану ОСОБА_4 , зокрема, характеристика з місця роботи, відповідно до якої остання характеризується позитивно, докази щодо міцних соціальних зв`язків, що підтверджують, що ОСОБА_4 заміжня та має малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , займається підвищенням кваліфікації, на підтвердження чого долучені сертифікати.

Підозрювана у судовому засіданні підтримала думку свого захисника, зазначила, що вона не мала наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки не виїхала за кордон, просила врахувати наявність сина на її утриманні.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання слідчого та додані до нього матеріали, письмові заперечення захисника з доданими до нього документами, оцінивши об`єктивно, всебічно та у повному обсязі докази подані учасниками справи, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті..

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваної; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави.

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1КК України, складено і підписано 18.02.2025 та вручено підозрюваній та її захиснику 18.02.2025 о 13:33 годині.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набула статусу підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останньої до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення  ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів: протоколом огляду документів, виданих Куп`янською військовою адміністрацією, які використовувались окупаційною адміністрацією «Купянской военно-гражданской администрацией Купянского района Харьковской области», створеної російськими військами у березні - вересні 2022 року, серед яких накази про призначення на посади, табелі роботи виконуючих обов`язки вчителів, списки вчителів на видачу гуманітарної допомоги і т.д.; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , протоколом огляду підручників надрукованих за російською програмою російською мовою.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинила інкриміноване їй кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваною ОСОБА_4 конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду санкція ч. 3 ст. 111-1КК України передбачає покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років, що свідчить про реальні спроби уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та суду.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст.615КПК України визначено, що показання, отримані підчас допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Покази свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 , як підозрюваної, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що остання наділена потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Разом із цим, ОСОБА_4 через особливості вчиненого нею кримінального правопорушення проти основ національної безпеки та в умовах воєнного стану, розуміючи складність проведення досудового розслідування, зокрема в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи неможливість повного контролю державною владою кордонів та території України в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема на території Російської Федерації чи тимчасово окупованих частинах території України.

Про наявність зазначеного ризику свідчить те, що ОСОБА_4 може продовжити здійснювати інші види колабораційної діяльності, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема проти основ національної безпеки України. Так, розуміючи наслідки повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, поставлені перед окупаційною адміністрацією держави-агресора завдання з поширення російського світогляду та наративів серед неповнолітнього місцевого населення окупованої території, останній здійснював діяльність з впровадження стандартів РФ у закладах освіти, відтак, у разі не обрання запобіжного заходу та відсутності у підозрюваного можливості виїхати на територію РФ або тимчасово окуповану територію України, останній може продовжити вчинюваний ним злочин шляхом пропаганди у закладах освіти.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваною злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1КК України, у разі визнання винуватою у вчиненні якого їй може загрожувати покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.

Слідчим суддею також враховано дані про особу підозрюваної ОСОБА_4 , її вік, стан здоров`я, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя, яка має місце проживання на території України, стійкі соціальні зв`язки – має чоловіка та малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , офіційно працевлаштована, раніше не судима.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, оскільки враховуючи обсяг підозри та наявні ризики, в цьому випадку загальносуспільний інтерес переважає інтереси підозрюваної на особисту свободу.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1КК України, до неї може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відтак, слідчий суддя зазначає про відсутність правових підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Слідчий суддя, відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, суспільну небезпечність інкримінованого діяння, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину проти основ національної безпеки України, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останньою інкримінованого злочину, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення нею дій, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Слід зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваної з метою забезпечення кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

       Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ст. слідчого СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221100002348 від 24 серпня 2023 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, строком 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту її фактичного затримання, тобто з 18.02.2025 о 09 год. 40 хв.

Строк дії ухвали до 18 квітня 2025 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошений та підписаний 20.02.2025 о 15:20 год.

       Слідчий суддя                                                         ОСОБА_1