Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1866102008

Справа № 298/64/25

Номер провадження 3/298/55/25



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ


19 лютого 2025 року                                                         смт. Великий Березний


Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Ротмістренко О.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, уродженця с.Ворочево Закарпатської області, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 145545 від 21.12.2024, гр. ОСОБА_1 20 грудня 2024 року о 13 год. 30 хв. на околиці населеного пункту Сіль (територія Костринської сільської громади Ужгородського району Закарпатської області) в межах контрольованого прикордонного району на відстані близько 5400 метрів до державного кордону України на напрямку 42 прикордонного знаку був затриманий гр. України ОСОБА_1 який під час сприяння незаконному перетинання державного кордону України гр. України ОСОБА_2 , шляхом його безпосередньої доставки до державного кордону на транспортному засобі марки Фольцваген2 державний реєстраційний « НОМЕР_1 » здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця Держприкордонслужби під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону України, а саме: законну , неодноразову повторену вимогу ОСОБА_3 пред`явити для перевірки документ, що посвідчують особу та надати можливість оглянути транспортний засіб та звірити номера його агрегатів відкрито відмовився виконувати. Своїми діями порушив вимоги ч.2 ст.23,ст.34 Закону України « Про Державну прикордонну службу України», пунктів 10,11 «Положення про прикордонний режим», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1147 від 27 липня 1998 року, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 185-10 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом надсилання SMS-повідомлення у зв`язку з поданою ним заявою на отримання електронних повісток.

       Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №145545 від 21.12.2024, складеному стосовно ОСОБА_1 , міститься підпис останнього про ознайомлення його з тим, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Великоберезнянському районному суді. Також у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , в якій він зазначає, що повідомлений про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 185-10 КУпАПвідбудеться в приміщенні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області за адресою: смт. Великий Березний, вул. Шевченка, 22.

Від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

За таких обставин, неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи.

При цьому за змістом ст. 268 КУпАП України присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 185-10 КУпАП, не є обов`язковою.

Відтак суддя вважає, що дану справу може бути розглянуто.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суддя встановила таке.

Адміністративна відповідальність за частиною першою ст. 185-10 КУпАП настає за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Об`єктивна сторона складу зазначеного адміністративного правопорушення полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу, військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні або члена громадського формування: а охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України а так само іншого умисного невиконання зазначених розпоряджень та вимог. Розпорядження та вимоги, які зазначені у диспозиції статті мають бути законними, тобто походити від правомочних осіб та знаходитися у межах їхньої компетенції. Права органів, підрозділів, військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України викладено у ст.20Закону України «Про Державну прикордонну службу України».

Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника прикордонної державної служби при виконанні ним службових обов`язків.

У відповідності до ст. 34 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», відповідальність за неправомірні дії, що перешкоджають реалізації повноважень Державної прикордонної служби України - непокора або опір законним вимогам військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, неправомірне втручання в їх законну діяльність тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2011 у справі №10-рп/2011 надав тлумачення визначенню непокори: «Слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги».

Факт вчинення  ОСОБА_1  правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 145545 від 21 грудня 2024 року; копією протоколу про адміністративне затримання гр. ОСОБА_1 від 20 грудня 2024 року; копією протоколу про адміністративне затримання гр. ОСОБА_2 від 20 грудня 2024 року; копією протоколу особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 20 грудня 2024 року у ОСОБА_1 , згідно з яким під час огляду виявлено та вилучено для тимчасового зберігання: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення водія, військовий квиток, дві купюри номіналом п`ятсот гривень, п`ятнадцять купюр номіналом двісті гривень, три купюри номіналом п`ять гривень, картка водія, посвідчення волонтера, дві банківські картки, посвідчення, годинник, ланцюжок сірого кольору з хрестиком.; копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_4 копією протоколу про адміністративне затримання від 20.12.2024 ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 20.12.2024 довідкою про результати проведення фільтраційно-перевірочних заходів від 20.12.2024 з додатком.

За таких обставин суддя приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, дії останнього за вказаними ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, як злісна непокора законній вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, кваліфіковані вірно.

Суд констатує, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного станув Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022року, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який відповідно до Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022 неодноразово продовжувався, зокрема, востаннє Указом Президента України №4024-ІХ від 29.10.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 10.11.2024 строком на 90 діб.

Відтак правопорушення ОСОБА_1 вчинив у період дії воєнного стану.

Санкція ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, передбачає накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, визначених ст.17 КУпАП, у даній справі не встановлено, передбачені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи не закінчились.

У порядку вимог ст. ст. 33 35КУпАП при накладенні на  ОСОБА_1  стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1ст. 185-10 КУпАП суд враховує встановлені судом обставини вчинення  ОСОБА_1  правопорушення, характер скоєного проступку, умови та ситуацію, в яких правопорушення вчинене, особу ОСОБА_1 ,. беручи до уваги ступінь вини винної особи та її майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність особи правопорушника, наявність обтяжуючої відповідальність обставини, суддя приходить до висновку про необхідність застосування стягнення в межах санкції, встановленої за ч. 1ст. 185-10 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На переконання судді, таке стягнення буде достатнім для виправлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і відповідатиме визначеній ст.23цього Кодексу меті адміністративного стягнення.

Крім того, відповідно до ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 185-10, 283, 284, 285, 287 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185-10 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.00 коп.

Стягнути з  ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету22030106.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.




Суддя                                                                         Ротмістренко О.В.







Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація