Справа № 298/90/25

Номер провадження 3/298/81/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року                                                         смт. Великий Березний

       Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Ротмістренко О.В., розглянувши матеріали які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, уродженця с. Деркачівка Сумської області, мешканця АДРЕСА_1 , інспектора прикордонної служби вищої категорії-начальник групи повітряної розвідки та протидії безпілотним повітряним суднам відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », такого, що раніше до адміністративної відповідальності не притягався, за ч. 2 ст. 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

До Великоберезнянського районного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 010732 від грудня 2024 без зазначення числа дня, складений начальником відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 010732 від грудня 2024 року без зазначення дати, у період з 09 год. 00 хв. 11.12.2024 року по 15 год. 00 хв. 11.12.2024 року сержант ОСОБА_3 спільно з старшим сержантом ОСОБА_4 виконував наказ на охорону державного кордону України в прикордонному наряді «Прикордонний патруль» з позиції МТНС «Лубня» із завданням недопущення незаконного перетину державного кордону, порушення правил прикордонного режиму та переміщення через державний кордону контрабандних товарів та нелегальних мігрантів в межах 127-104-127 прикордонних знаків Республіки Польщі по лінії державного кордону з засобом посилення бінокль Б*7.

О 14.40 11.12.2024 року НВІПС «Верховина Бистра» л-нтом ОСОБА_5 було здійснено раптову перевірку п/н, під час якої було виявлено порушення правил несення прикордонної служби, а саме: п/н за рішенням сержанта ОСОБА_6 відхилився від маршруту, який був визначений у наказі на охорону державного кордону України, не здійснив перевірку державного кордону в межах 127-104-127 п/зн, знаходився на спостережній вежі на напрямку 126 п/зн, сержант ОСОБА_1 був розекіпірований та знаходився в положенні лежачи на підлозі вежі.

Своїми діями сержант ОСОБА_3 порушив вимоги ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України (ст. 11 Необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: ... свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; ... виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; ст.16. Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг, виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціям), статті 7 (Під час несення служби прикордонні наряди зобов`язані), пункту 2 (Організація несення служби прикордонними нарядами.), абзацу 1 (Нести службу відповідно до вимог отриманого наказу на охорону державного кордону), абзацу 12 (Виявляти та припиняти кримінальні та адміністративні правопорушення, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України), розділу II Служба прикордонних нарядів Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України затвердженої наказом МВС України від 19 жовтня 2015 року № 1261, отже здійснив вказані дії в умовах воєнного стану, тобто вчинив військове адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 172-18 КУпАП.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суддя встановила таке.

Відповідно до ст. ст. 245, 278, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На підставі цих вимог закону, а також ст.ст.251, 252КУпАП суддя в постанові повинен навести докази вини особи, притягнутої до адміністративної відповідальності та дати їм належну оцінку в їх сукупності.

Складання протоколу про адміністративне правопорушення – це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

В ст. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративні правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Аналіз змісту протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 , показує, що такий не відповідає вищенаведеним вимогам.

Суддя звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутній такий його обов`язковий реквізит як дата його складання. Крім цього до протоколу про адміністративне правопорушення додано матеріали: службова характеристика, пояснення, витяг з книги прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в яких також відсутній реквізит як дата складення документа.

Вказану обставину підтвердив також ОСОБА_1 в судовому засіданні, який вказав, що при формуванні матеріалів справи у протоколі про адміністративне правопорушення та в інших матеріалах не було вказано дату складання таких.

       Суддя наголошує, що згідно з положеннями КУпАП суд не уповноважений самостійно визначати суть вчиненого адміністративного правопорушення або вносити зміни до протоколів про адміністративні правопорушення, які складені уповноваженими на це особами.

З урахуванням положень частини 1 статті 6 Конвенції, а також з огляду на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти росії» (Malofeyeva v. russia, заява № 36673/04, рішення від 30.05.2013) та «Карелін проти росії» (Karelin v. russia, заява № 926/08 рішення від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципи рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Пункт другий статті 6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.

Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист.

Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Вирішуючи справу, суддя виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

За таких обставин, суддя приходить висновку, що передчасним буде вирішувати по суті та приймати постанову з остаточним процесуальним рішенням у цій справі, протокол не може бути розглянутий по суті суддею без усунення порушень, допущених при оформленні матеріалів, оскільки неповнота передбачених законом даних унеможливлює надання належної правової оцінки викладеним у протоколі обставинам.

За змістом ст.278 КУпАП при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об`єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному органу, що порушив провадження в адміністративній справі на дооформлення.

Верховним Судом України визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені, в тому числі без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному органу для належного оформлення (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14).

Враховуючи існуючу необхідність в усуненні зазначених недоліків, відповідно до ст. ст.256, 278 КУпАП справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід повернути для належного оформлення до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

При цьому, суддя звертає увагу, що доопрацьовану справу про адміністративне правопорушення необхідно повернути до суду з урахуванням вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 256, 268, 277, 278, 280, 283 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, щодо   ОСОБА_1 повернути відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_1 прикордонного загону для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                 Ротмістренко О.В.