СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/6452/24

пр. № 2/759/378/25

20 лютого 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Журибеда О.М.

за участю секретаря - Хвостенко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законий представник якої ОСОБА_2 , третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , законний представник якої ОСОБА_2 , третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позову вказує, що 04.03.2024 року позивач отримав свідоцтво про смерть свого сина ОСОБА_5 , відповідно до отриманого свідоцтва дата смерті сина зазначена ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті сина позивача, залишилось спадкове майно 31/50 частина житлового будинку та 31/50 частина земельної ділянка кадастровий номер 8000000000:75:131:0009 розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 . Спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є його батько ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_2 та його донька ОСОБА_3 . 25.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Першої Київської нотаріальної контори із заявою на прийняття спадщини. 25.03.2024 року державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Губко Ю.В. була прийнята заява про видачу свідоцтва про право на спадщину та прийняла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Відповідно до прийнятої постанови було зазначено, що позивачем було пропущено передбачений законодовством строк встановлений для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 вимушений звернутись до суду із позовною заявою про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини з метою оформлення права на спадщину, обґрунтовуючи поважність причин наступним. 245.07.2023 року відкрито кримінальне провадження №42023102080000081 за поданою заявою ОСОБА_2 за ознаками ч. 1 ст. 115 КК України та відомості про яке внесено до ЄРДР 25.07.2023 року. Підставою для відкриття провадження є те, що ОСОБА_5 в період часу з 11.07.2023 року по 14.07.2023 року під час виконання бойового завдання біля с. Степове, Запорізької області, ОСОБА_5 , який являється військовослужбовцем ЗСУ в/ч НОМЕР_1 перестав виходити на зв`язок. ОСОБА_1 був запрошений на опізнання трупа №4080 ймовірно ОСОБА_5 , який було доставлено до Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи відділу СМЕ трупів, за наслідками огляду позивач не зміг впізнати свого сина, у зв`язку з чим була призначена експертиза ДНК. Поки тривало досудове розслідування позивач не вірив, що його син загинув. Але його дружина, ОСОБА_2 не повідомивши батька помрлого, підписала протокол впізнання і 10.11.2023 року зареєструвала смерть сина ОСОБА_5 і отримала свідоцтво про смерть. Про видачу свідоцтва про смерть і про відкриття спадкової справи позивачу відомо не було, оскільки останній очікував на результати досудового розслудвання. Дізнавшись про даний факт випадково, позивач одразу звернувся до нотаріуса із завою про прийняття спадщини 25.03.2024 року, проте державни мнотаріусом відмовлено у зв`язку із пропуском строку прийняття спадщини. Однак, вказує, що ним не було пропущено вказаного строку, оскільки строк прийняття спадщини відраховується від дня державної реєстрації смерті, яка відбулась ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто отсанній закінувіався ІНФОРМАЦІЯ_3 . Посилається на ЗУ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку та оформлення спадщини», який набрав чинності 30.01.2024 року, та в я кому зазначено, що у період дії воєнного стану в Україні та протягом 2 років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки шість місяців, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи.

Таким чином, посилаючись на викладене, позивач просить суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилася після її смерті його сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05.04.2024 року у справі відкрито провадження за загальними правилами позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 24.10.2024 року у справі закрито підготовче провадження у справі та справу призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала позов та наполягала на його задоволенні з наведених у ньому підстав.

Відповідач та законний представник ОСОБА_7 - ОСОБА_2 її представник ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечували проти задволення позовної заяви в повному осбязі, просила відмовити в позові, посилаючись на обставини зазначені у відзиві.

Третя особа, будучи належним чином повідомлена про час та місце, в судове засідання не з`явилися.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Згідно копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 , батьками якого записані: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_9 (а.с. 11).

20.02.2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Дарницькому районному у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що складено відповідний адктовий запис №199 (а.с. 42).

Від вкзааного шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 44).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) від 18.08.2023 року №00041035890, ОСОБА_1 змін прізвище на ОСОБА_1

Згідно повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 04.03.2024 року, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 10.11.2023 року складено відповідний актовий запис №911, що також підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті (а.с. 14, 13).

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є батьком померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

25.07.2023 року відкрито кримінальне провадження №4202310208000081 за заявою відповідача ОСОБА_2 за ознаками ч. 1 ст. 115 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР 25.07.2023 року, з наступними обставинами. Що можуть свдічити про вчинення кримінального провадження - в період часу з 11.07.2023 року по 14.07.2023 року під час виконання бойового завдання біля с. Степове, Запорізької області, чоловік відповідача, який являється військовослужбовцем ЗСУ в/ч НОМЕР_1 , перестав виходити на зв`язок (а.с. 16).

Відповідю слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у м. Києві Несвітайло А. від 27.03.2024 року №5805/125/54-2024, встановлено, що за фактом безсвісного зникнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 відкрито кримінальне провадження №42023102080000081 від 25.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та станом на дату відповіді за даним фактом триває досудове розсліудвання. Окрім цього, по даному кримінальному провадженню було призначено молекулярно-генетичні експертизи з метою встановлення, виділення та подальшого порівнання ДНК-профілів, про що буде проінформовано додатково (а.с. 18).

Як вбачається з відповідді ІНФОРМАЦІЯ_7 від 25.09.2023 року, останні відібрали генетичний матеріал як у батька ОСОБА_1 та і доньки зигиблого, з метою спростування або підтвердження родинного зв`язку з ймовірним загиблим солдатом ОСОБА_5 (а.с. 17).

Постановою Святошинського УП ГУНП у м. Києві від 09.05.2024 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023102080000081 від 25.07.2023 року за ознаками ч. 1 ст. 115 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення (а.с. 99-101).

Постановою Святошинського УП ГУНП у м. Києві від 09.05.2024 року уточнено повні анктені дані ОСОБА_5 (а.с. 96-98).

Згідно довідки від 20.05.2024 року №434 виданої позивачу, його син ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 дата видачі 04.03.2024 року похований на Міському ділянки 102с ряд НОМЕР_5 місце 20, поховання здійснила ОСОБА_2 (а.с. 93).

Після смерті ОСОБА_5 , відкрилася спадщина, до складу якої входить нерухоме майно - 31/50 частина земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:131:0009 розташована за адресою: АДРЕСА_1 та 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується договором дарування 31/50 частки земельної ділянки від 11.09.2017 року (а.с. 49) та дублікатом свідоцтва про право власності від 23.02.1998 року НОМЕР_6 (а.с. 66).

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є його батько - ОСОБА_1 , його дружина - ОСОБА_2 та його донька ОСОБА_3 .

На підставі заяви дружини порлого ОСОБА_5 - ОСОБА_2 від 28.11.2023 року Першою київською державною нотаріальною конторою було заведено спадково справу №1441/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (а.с. 37-68).

У вказаній заяві Відповідач ОСОБА_2 відмовилась від прийняття спадщини, яка залишилась після смерті чоловіка ОСОБА_5 на користь дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Постановою державного нотаіруса Першої київської державної нотаріальної контори від 25.03.2024 року, відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/12 частку квартири номер АДРЕСА_2 у зв`язку з пропущенням шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_5 (а.с. 65 на звороті).

Так, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.ч. 1-3ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.ч. 2 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці.

Згідно з роз`ясненнями п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 23.08.2017 у справі № 1320цс17 та від 06.06.2018 у справі 592/9058/17-ц, який суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон надає йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

При цьому коло причин, що можуть свідчити про поважність пропуску спадкоємцем строку подання заяви про прийняття спадщини, законом не визначене, а отже суд у кожному конкретному випадку з урахуванням наданих доказів та обставин справи визначає, чи є достатні підстави для визначення додаткового строку для подання такої заяви.

Позивач, звертаючись до суду із позовом, серед поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини вказує на те, що щодо смерті його сина тривало досудове розслідування за ч.1 ст. 115 КК України, та у вказаному кримінальному провадженні було призначено молекулярно-генетичну експертизу, оскільки при впізнанні трупа ймовірно ОСОБА_5 , позивач не зміг впізнати свого сина, крім того позивач вважає, що строк ним не пропущений оскільки державна реєстрація серті відбулась 10.11.2023 року, про яку останній дізнався випадково, адже дружина сина не повідомивши його, підписала протокол впізнання і 10.11.2023 року зареєструвала смерть ОСОБА_5 .

Отже, в ході розгляду справи судом встановлено, що позивач, батько померлого ОСОБА_5 за наслідками огляду трупа №4080, не зміг впізнати свого сина, у зв`язку з чим в рамках кримінального провадження №42023102080000081 було призначено ДНК експертизу.

Про видачу свідоцтва про смерть та про відкриття спадкової справи позивачу відомо не було, оскільки він очікував на результати досудового розслідування, яке тривало та 09.05.2024 року закрито у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення, що також підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , яке було видане 04.03.2024 року.

Отже, наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини, можуть бути визнані судом поважними, оскільки, самі по собі ці обставини свідчать про поважність причин пропуску зазначеного строку, та позивачем надано допустимі та належні докази на підтвердження поважності пропуску для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане в своїй сукупності, як наслідок, призвело до пропущення строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у той час як доказів зворотного суду не надано. Таким чином, позивач був позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права у відповідності до чинного законодавства, з огляду на що твердження сторони щодо неповажності причин пропуску для прийняття позивачем спадщини суд відхиляє.

Крім того, суд приймає до уваги, що 30 січня 2024 року набрав чинності закон № 3450-IX від 08.11.2023, яким внесені зміни до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідно до п.20 яких у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені статтями 1269, 1270, 1271, 1272, 1273, 1276, 1277, 1283, 1298 цього Кодексу, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи. При цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті.

Положення абзацу першого цього пункту застосовуються також до спадщини, яка відкрилася після введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини", а також до спадщини, яка відкрилася до введення воєнного стану, строк для прийняття якої не сплив до його введення, за умови, що свідоцтво про право на спадщину не було видано жодному із спадкоємців.

В оцінці доводів поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд приймає до уваги, що позивач інтересу до спадкового майна не втрачав, здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023102080000081 за ч. 1 ст. 115 КК України, в рамках якого була призначена молекулярно-генетична експертиза, оскільки при впізнання трупа позивач не зміг впізнати сина, реєстрація смерті відбулась 10.11.2023 року, про яку позивачу не було відомо, та отримання позивачем повторного свідоцтва про смерть 04.03.2024 року, що разом в своїй сукупності завадило позивачу прибути до нотаріальної контори для реалізації своїх спадкових прав та прийняття спадщини в Україні протягом встановленого строку та потягло пропуск такого строку.

Зважаючи на викладене, а також приймаючи до уваги набрання чинності законом № 3450-IX від 08.11.2023, суд за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному з`ясуванні обставин у справі і досліджених безпосередньо доказах, приходить до висновку наявність підстав для задоволення позову та визначення додаткового строку для прийняття спадщини після сина в три місяці, що відповідатиме загальним засадам спадкового права, будучи достатнім для здійснення ним свого волевиявлення щодо спадкування після сина ОСОБА_5 у належній формі.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 209, 265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законий представник якої ОСОБА_2 , третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий трьохмісячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М. Журибеда