Справа №2-4436/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          05 жовтня 2011 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:                              головуючого                    - судді Бишова М.В.

                              при секретарі                    -           Андрійчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошів за виконані роботи по ремонту,

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошів за виконані роботи по ремонту. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 02.04.2003р. він приїхав до м. Маріуполя на запрошення свого дядьки ОСОБА_2, оскільки в нього не має дітей та він запропонував позивачу переїхати до нього, допомагати йому по мірі можливості та він залишить свій будинок позивачеві в якості спадщини. Позивача ця пропозиція зацікавила, але письмовий договір вони не укладали, так як є родичами. Приїхавши до м. Маріуполь, позивач влаштувався на роботу до ТОВ «Степ». У будинку відповідача не було води та каналізації, у зв’язку з чим позивач запропонував відповідачу зробити прибудову до будинку, на що той погодився. В травні 2004р. вони почали будівництво, зламали стару прибудову та залили фундамент. 17.06.2004р. позивач одружився та, зі згоди відповідача, привів дружину до будинку дядька. На пре кінці липня позивач захворів та був змушений звернутися до лікаря, але у зв’язку з відсутністю прописки йому відмовили у наданні медичної допомоги. З цих підстав ОСОБА_2 погодився прописати позивача у себе в будинку мотивуючи це тим. що все одно бажає заповісти будинок позивачу. 14.09.2004р. позивач був зареєстрований в будинку відповідача. На пре кінці липня позивач, його брат ОСОБА_3 та його батько ОСОБА_4 повністю збудували зовнішні стени нової прибудови та покрили її крівлею. Всередині виклали стіну, а також провели до будинку воду та каналізацію. Окрім того, викопали траншею від люка до будинку, виклали труби, завели труби до будинку. В цьому позивачу допомагав брат дружини ОСОБА_5 В жовтні 2004р після тяжких пологів позивач з дружиною переїхали жити до тещі доки в будинку закінчувався ремонт. Окрім того, позивач виконав інші роботи по ремонту будинку, купував та встановив металеві вхідні двері. На пре кінці березні 2005р. позивач з дружиною переїхали до дядька відповідача ОСОБА_2 та проживали там до червня 2005р. У зв’язку із сваркою з сусідами Позивач з родиною переїхав жити до тещі. Відповідач пообіцяв йому повернути гроші за ремонт будинку, але до теперішнього часу гроші не повернуті. Посилаючись на ст.386 ЦК України позивач просить суд зобов’язати відповідача повернути йому гроші за виконані роботи з ремонту його будинку згідно зі списком, гроші за металеві вхідні двері в сумі 1000 грн та судові витрати.  

          У судовому засіданні позивач ОСОБА_1. та його представник ОСОБА_6 присутні не були. Представник позивача за довіреністю ОСОБА_6 надала  заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала.

          Відповідач ОСОБА_2 також надав заяву про розгляд справи у його відсутність. позов не визнав та в заяві вказав, що

На підставі ст.197 ч.2 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, дослідивши письмові докази по справі в їхній сукупності вважає, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.  

Відповідно до ст.10 ч.3 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст.60 ЦПК України  кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем суду не надано належних доказів того, що він робив ремонт у відповідача та витрачав свої гроші.

В якості доказів по справі позивачем надані роздруківки з сайтів Інтернету про вартість ремонтних робіт, що не є підтвердженням витрат, понесених позивачем та факту виконання ним певних робіт.  

Надані позивачем фотографії датовані 2011р. та також не є доказами доводів позивача.

Окрім того, як підстава позову позивачем вказана ст.386 ЦК України.

Згідно з ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Ст.386 ЦК України регулює правовідносини з приводу права власності та його захисту та не може застосовуватися до спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній цивільній справі.

Таким чином суд вважає, що доводи позивача належними доказами не підтверджені, не ґрунтуються на нормах законодавства, у зв’язку з чим у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 81, 88, 212-215 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 –залишити без задоволення.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області протягом  десяти днів з дня проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Головуючий: