20.06.2011

      Справа №2-1876/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20.06.2011 р.                                                                                  Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі головуючого судді Федчишена С.А.  

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів Вінницького третейського суду при товарній біржі «Всеукраїнська»про визнання права власності на 41/100  частку домоволодіння в порядку спадкування, визнання  частково недійсним правочину та рішення третейського суду,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом  до ОСОБА_3, ОСОБА_4 за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів Вінницького третейського суду при товарній біржі «Всеукраїнська»про визнання права власності на 41/100  частку домоволодіння в порядку спадкування, визнання  частково недійсним правочину та рішення третейського суду, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер мій батько-ОСОБА_2. Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається з 41/100 частки будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_3 був співвласником разом із батьком в цьому будинковолодінні, якому відповідно до правовстановлюючих документів належало відповідно 59/100 частка, яку він продав відповідачу-ОСОБА_4, але продав замість належних йому 59/100 частки  –3/4 частки.

В судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги і просив ухвалити рішення про скасування рішення Вінницького третейського суду при товарній біржі «Всеукраїнська»від 30.08.2007 року в справі №0128/07 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на ѕ частки  житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1. Позовні вимоги про визнання правочину договору купівлі-продажу між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 частково недійсним просив залишити без розгляду. Решту позовних вимог підтримав.

Відповідач ОСОБА_4 позов визнав.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнав.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів Вінницького третейського суду при товарній біржі «Всеукраїнська»належним чином повідомлений про слухання справи, в судове засідання не прибув.          

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.       

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача –ОСОБА_2. Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається з 41/100 часток будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_3 був співвласником разом із батьком в цьому будинковолодінні, якому відповідно до правовстановлюючих документів належало відповідно 59/100 часток,  яку він продав відповідачу-ОСОБА_4, але продав замість належних йому 59/100 частки  –3/4 частки.

Позивач –спадкоємець померлого батька звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, отримання свідоцтва про право власності на частку жилого будинку,  в отриманні якого нотаріусом відмовлено, тому що частки співвласників не відповідають фактичному користуванню житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами.

Про це стало відомо з реєстру прав власності нерухомого майна від 05.11.2011 року, який було видано на запит нотаріуса.

З реєстру слідує, що співвласником будинку на даний час є ОСОБА_4, але в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості про реєстрацію його частки відсутні, хоча  на паперовому носії –реєстраційному посвідченні Вінницького обласного об»єднаного бюро технічної інвентаризації за ним зареєстровано право власності на ѕ частки житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1.

Спадкодавцеві ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу від 17.01.1989 р. належало 41/100 частини жилого будинку в АДРЕСА_1, а саме в постійне користування його як покупця відійшли: коридор 1-1, кімната 1-2 жилою площею 13,8 кв.м, частина огорожі.   03.02.1989 року договір купівлі-продажу зареєстровано в ВООБТІ, а ОСОБА_3 відповідно належить 59/100 частин.

ОСОБА_3 без згоди та відома ОСОБА_2 продав за рішенням третейського суду від 30 серпня 2007 року ѕ частки в зазначеному будинковолодінні, тоді як йому належало  59/100 часток, чим порушив майнові права спадкодавця ОСОБА_2, а нині права спадкоємця – позивача в справі ОСОБА_1

Та обставина, що частка ОСОБА_2  складалася з  41/100, а ОСОБА_3-59/100 в зазначеному будинковолодінні також підтверджується договором купівлі-продажу від 17.01.1989 року на ім'я ОСОБА_2, технічним паспортом від 10.08.1984 р. із змінами від 03.02.1989 р., витягом з реєстру прав власності на нерухомого майна від 05.01.2011 р.

Зменшення частки в будинковолодінні, яка належить спадкодавцю, порушує право спадкоємця, тому що впливає на розмір земельної ділянки, яка може бути виділена позивачу із загальної її площі, яка була виділена відповідно до рішення Вінницького міськвиконкому за  №20/849 від 10.09.1955 р. площею 875 кв.м, та за № 362 від 24.11.1988 р.

Підсумовуючи викладене, в ОСОБА_3 не було законних підстав продавати ОСОБА_4 більший розмір частки в будинку, ніж йому належало відповідно до первинних правовстановлюючих документів.

          Рішення третейського суду про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання за покупцем ОСОБА_4 права власності на це майно підлягає скасуванню і з тих підстав, що відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту державної реєстрації. Державна реєстрація договору здійснюється нотаріусом, який посвідчує договір. І відповідно третейський суд помилково при вирішенні справи керувався положеннями ч. 2 ст. 220 ЦК України. Оскільки такий договір купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не можна визнавати дійсним в порядку ч. 2 ст. 220 ЦК України, ОСОБА_4 не набув права власності на ѕ частки будинковолодіння.   

          Рішення третейського суду ухвалено без притягнення до участі в справі співвласника будинковолодіння ОСОБА_2, що відповідно до положень ст. 51 Закону України «Про третейські суди»є підставою для його скасування компетентним судом.             

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 220 ч.2, 386, 1220, 1222, 1261 ЦК України, ст.51      Закону України «Про третейські суди», ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України,   

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати рішення Вінницького третейського суду при товарній біржі «Всеукраїнська»від 30.08.2007 року в справі №0128/07 про визнання договору купівлі-продажу від 15.08.2007 р. ѕ часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, житловою площею 20,7 кв.м, загальною площею 37 кв.м, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, укладеним між позивачем ОСОБА_4 і відповідачем ОСОБА_3 дійсним, про визнання права власності на ѕ частки житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами загальною площею 37 кв.м, а саме коридор 2-1, житлові кімнати 2-2, 2-3, житловою площею 20,7 кв.м, кухня 2-4, тамбура 1, гараж Б, убиральня Г, що знаходяться за адресою : АДРЕСА_1 за ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 41/100 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою : АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 59/100 часток  житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою : АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя :