05.10.2011

Справа № 2-а-6500/11/47

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

      05 жовтня 2011 року  Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі судді Кулик С.В., при секретарі Чубаровій Т.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Маріуполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району міста Маріупольської міської визнання дій противоправними та зобов’язання сплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня,

В С Т А Н О В И В:

     Позивач  звернувся до суду з даним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради про визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання здійснити нарахування та виплату недоотриманих коштів щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги за 2011 рік в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. В обґрунтування заявлених вимог вказав, що є учасником бойових дій і згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту»має право на одержання щорічно разової допомоги до дня Перемоги (до 5 травня) у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. Всупереч вимогам вказаного закону відповідач у 2011 році здійснив йому виплату зазначеної допомоги в меншому розмірі, що не відповідає вимогам Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту». При зверненні до відповідача для проведення перерахунку  і сплаті недоплаченої допомоги йому було відмовлено. Тому просить суд зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату щорічної разової допомоги відповідно до діючого законодавства.

       Позивач в судовому засіданні не був присутнім, надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

       Представник відповідача Балабанова Н.М. в судовому засіданні також не була присутня, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, рішення просила винести відповідно до поданих нею заперечень на позов, в яких позовні вимоги відповідач не визнав. Разом з тим, в тексті заперечень відповідач фактично визнав, що позивач має право на отримання щорічної разової допомоги, яка виплачується до 5 травня, в розмірі п’яти  мінімальних пенсій за віком.  В запереченнях вказав, що позивачу сплачено у квітні 2011 року грошову допомогу до 5 травня відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 № 341 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році  відповідно до  Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань»у розмірі 460  грн.  Таким чином, позивач отримував щорічну разову грошову допомогу до Дня Перемоги за 2011 рік своєчасно, згідно діючого законодавства та в межах фінансового забезпечення. Просить у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

      У зв'язку з тим, що обидві сторони заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутності, суд відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження.

      Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню з наступних підстав.

      Позивач як ветеран війни, який має статус учасника бойових дій, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту Жовтневого району Маріупольської міської ради і відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№367-ХІV від 25.12.1998 року, має право на отримання щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги (повинна виплачуватись до 5 травня) в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком, про що сторони не заперечували, але відповідачем згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 № 341 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань»зазначена допомога виплачена в розмірі 460 грн.

       Згідно вимог ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.   

       Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

      Крім того, ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

       Відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№367-ХІV від 25.12.1998 року, встановлено розміри виплати щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій  до 5 травня у розмірі п’яти мінімальні пенсії за віком та  відповідно до ст. 171 цього закону обов’язок  здійснення виплати щорічної  разової грошової допомоги до 5 травня  покладено на  органи праці та соціального захисту населення, а тому Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради є належним відповідачем у справі.

       В 2011 році  зміни до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№367-ХІV від 25.12.1998 року, не вносились, обмежень  для застосування цієї статті законодавчо не встановлено, а тому в 2011 році підлягає виплаті грошова допомога в розмірах, передбачених цим Законом.  

       Законом України «Про Державний бюджет на 2011 рік»також не визначено іншого конкретного розміру виплат, передбачених ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

       З врахуванням пріоритету Законів України над підзаконними актами  виплата відповідачем суми щорічної допомоги  на підставі Постанови Кабінету Міністрів України, у розмірі,  меншому, ніж  визначено законом є неправомірною.

       Із досліджених доказів судом встановлено, що позивач отримав  грошову допомогу до 5 травня: в квітні 2011 року у розмірі 460 грн.

       Враховуючи, що на момент проведення виплати в квітні 2011 року обмежень щодо застосування  ст. 12  Закону  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»не було, грошова допомога позивачу підлягає виплаті в розмірі, встановленому цим Законом, а саме в розмірі 5-ти  мінімальних пенсій за віком.

       При визначенні  розміру  допомоги до 5 травня, суд вважає за можливе за аналогією закону  застосування розміру мінімальної пенсії за віком, установленого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за нормою якої мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, тому що іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а відсутність такого правового акту не є підставою для відмови в реалізації позивачем законного права на отримання щорічної одноразової грошової допомоги  підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».        

       Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

       Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на 01.04. 2011 рік –764 грн.

        Таким чином, мінімальна пенсія за віком на час виплати щорічної разової грошової допомоги у 2011 році складала 764 гривень. Відповідно розмір грошової допомоги повинен становити 3820 гривень (764 х 5).

        Фактично позивачу було виплачено відповідачем  грошову допомогу до 5 травня у 2011 році –460 грн. Тому розмір недоплаченої суми становить  3360 гривень. (3820 грн. –460 грн.).

        Суд, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними (урядовими) нормативними актами, які встановлюють відмінні від законів розміри грошової виплати, не приймає до уваги доводи відповідача про законність проведення виплат у 2011 році в межах бюджетних призначень на підставі Постанови КМУ від 04.04.2011 року № 341 «Про розміри  разової  грошової допомоги  що виплачується у  2011 році  відповідно до Законів України  «Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських  переслідувань», тому що ст. 12 Закону України  «Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»є чинною. Тому застосуванню підлягає  норма ст.12 Закону України «Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

       Враховуючи, що відповідно до законодавства, саме на відповідача покладено обов’язок щодо проведення розрахунку грошової допомоги, суд вважає за необхідне не перераховувати та стягувати конкретні суми недоплати, а зобов’язати Управління правці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської Ради здійснити позивачу нарахування та виплатити щорічної разової допомоги до 5 травня.

       Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у
відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь
держави.

       На підставі ст. 12 Закону України «Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»( в редакції від 04.07.2002, яка набрала чинності 31.07.2002р), керуючись ст. ст. 2, 3, 11, 17, 18, 88, 122, 159-163 КАС  України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

        Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району міста Маріупольської міської визнання дій противоправними та зобов’язання сплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня задовольнити.

       Визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1, як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту».

       Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік відповідно до ст.12 Закону України  «Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»у розмірі 5 (п’яти) мінімальних пенсій за віком як учаснику бойових дій, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та фактично отриманих сум.

        Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 10 днів від дня її отримання до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя.

Суддя                                                                                                     С.В. Кулик