Справа №   1-53/11      

         В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 жовтня 2011 року                                                                                        м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

          головуючої - судді    Лущак Н.І.

          з участю: секретаря  Чемерис (Мазур) О.М.

  потерпілої та цивільної позивачки ОСОБА_1

  представника потерпілої та цивільної позивачки – ОСОБА_2

розглянувши кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1 громадянки України, непрацюючої,  з вищою освітою, одруженої, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки та жительки АДРЕСА_1 громадянки України, працюючої начальником поштового зв’язку с. Бортники Тлумацького району, з середньою спеціальною освітою, одруженої, не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, непрацюючого, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -

                                                            в с т а н о в и в :

Підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 обвинувачуються потерпілою ОСОБА_1 в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, а саме в тому що 27.06.2008 року в період з 10 год. до 15 год. в приміщенні поштового відділення с. Бортники Тлумацького району Івано-Франківської області вони вимагали в неї 200 грн., із застосуванням насильства, в результаті чого спричинили їй закриту черепно-мозкову травму із струсом головного мозку, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров’я та інші легкі тілесні ушкодження.

Підсудна ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочину не визнала, показала, що 27.06.2008 року біля 10 год. вона прийшла у відділення зв'язку, щоб отримати допомогу по догляду за перестарілою матір'ю. Отримавши від ОСОБА_4 гроші в сумі 19 грн., вона поклала їх у свій гаманець коричневого кольору, в якому ще знаходились гроші в сумі 78 грн. Після цього вона поклала свій гаманець у поліетиленовий пакет, в якому ще знаходились інші документи. В цей час в приміщення відділення зв'язку зайшла ОСОБА_1, яка почала безпідставно її обзивати нецензурними словами, а потім накинулася на неї, схопила за волосся та  почала шарпати. Під час конфлікту з її рук, на підлогу, впав пакет з гаманцем та документами. Вона обороняючись, спричинила ОСОБА_1 подряпину на обличчі, і остання її відпустила. Тоді вона почала збирати свої документи з підлоги, а ОСОБА_1 в цей час схопила з підлоги її гаманець, в якому знаходились гроші в сумі 97 грн. та сховала його під пахою, прикриваючи руками. Вона у потерпілої не вимагала 200 грн., а вимагала тільки щоб остання повернула їй гаманця з грошима в сумі 97 грн. ОСОБА_1 вона за волосся не тягала, до крісел не била, жодних тілесних ушкоджень їй не наносила. ОСОБА_1 27.06.2008 року свідомості не втрачала, ні ОСОБА_6, ні ОСОБА_5, ні вона її не били, і не штовхали. Вона в цей час знаходилась біля дверей відділення зв’язку, щоб ОСОБА_1 не вийшла з приміщення поки не віддасть гаманець. Вона перебуває з ОСОБА_1 у неприязних відносинах близько 16 років. Просить її виправдати та відмовити у задоволенні цивільного позову.

Підсудна ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні злочину не визнала, заперечила будь-яку причетність до тілесних ушкоджень, які отримала потерпіла ОСОБА_1 27.06.2008 року. Дала показання про те, що 27.06.2008 року біля 10 год. коли ОСОБА_3, отримавши гроші в касі приміщення  відділення зв'язку, направилась до виходу, то до неї підійшла ОСОБА_1, яка зайшла в приміщення. ОСОБА_1 почала викрикати, виражатись нецензурними словами в сторону ОСОБА_3 та накинулась на неї, схопила за волосся та почала шарпати. Вона злякалася, залишивши їх, вибігла покликати когось на допомогу. ОСОБА_7, якого вона покликала, зателефонував сільському голові ОСОБА_5 та повідомив, що у відділенні зв’язку виник конфлікт. ОСОБА_5 близько до ОСОБА_1 не підходив, в сумки їй не дивився і руки їй не викручував, звернувся до неї з проханням повернути гаманець. Вона у потерпілої не вимагала 200 грн., жодних насильницьких дій щодо неї не вчиняла. Ніхто з присутніх її не бив. Протягом тривалого часу ОСОБА_1 перебуває з нею у напружених відносинах. Просить її виправдати та відмовити у задоволенні цивільного позову.

Підсудний ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні злочину не визнав, заперечив будь-яку причетність до тілесних ушкоджень, які отримала потерпіла ОСОБА_1 27.06.2008 року. Дав показання про те, що 27.06.2008 року біля 10 год. йому зателефонував інспектор Тлумацького РВ ГУМНС ОСОБА_7 і повідомив, що у відділенні зв’язку  між жінками виник конфлікт. Коли він зайшов в середину даного відділення ОСОБА_1 почала в його сторону виражатися нецензурними словами. ОСОБА_3 повідомила йому, що ОСОБА_1 забрала у неї гаманець з грошима. Тоді він звернувся до ОСОБА_1 з проханням, якщо вона брала гаманець, то щоб повернула. На що ОСОБА_1 відповіла йому, що не брала ніякого гаманця. Тоді він зателефонував у Тлумацький РВ УМВС і повідомив про даний випадок. Він потерпілу не ображав, не вимагав у неї 200 грн., руки не викручував, ніяких тілесних ушкоджень їй не спричиняв, жодних ударів не наносив, не рвав на ній одяг, сумок з рук не виривав та не проводив обшуку. Протягом тривалого часу ОСОБА_1 перебуває з ним у неприязних відносинах. Просить його виправдати та відмовити у задоволенні цивільного позову.

Потерпіла ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали пред'явлене потерпілою обвинувачення, просили покарати підсудних по закону та стягнути з них в солідарному порядку матеріальну шкоду на користь потерпілої в сумі 1000 грн. та 30000 грн. моральної шкоди з кожного. Потерпіла ОСОБА_1 показала, що 27.06.2008 року біля 10 год. вона зайшла в відділення зв’язку с. Бортники для того, щоб заплатити за світло, та почула, що ОСОБА_4 і ОСОБА_8 ведуть розмову про неї. На що вона сказала, що працівників міліції до ОСОБА_3 не посилала, вони самі приїхали, та запитала чому вона від працівників міліції тікає. Тоді ОСОБА_3, нічого не пояснюючи, накинулась на неї з кулаками, говорячи, що вона вкрала в неї 200 грн. та вдарила її з усієї сили по голові. Після чого вона втратила свідомість. І без свідомості вона розуміла, що їй наносять удари. ОСОБА_8 копала її і тягала за волосся. Підійшла ОСОБА_4 і допомагала ОСОБА_8 бити її по голові. ОСОБА_8 сказала ОСОБА_4, щоб та покликала ОСОБА_5 і остання побігла за ним. Коли ОСОБА_4 вибігла, прийшов ОСОБА_7 і підняв її з підлоги. Через деякий час ОСОБА_4 прийшла з ОСОБА_5 і він запитав в неї, чи вона брала гроші в ОСОБА_8 Вона відповіла, що нічого не брала. Однак, він вирвав в неї з рук сумки, обірвавши при цьому ручки, повитрясав все з сумки на стіл, а ОСОБА_8 витрясла все з другої сумки на землю. ОСОБА_5 взяв два капелюхи в руки і кинув їй в обличчя. Потім почав крутити руки, біля перегородки бити в ділянку живота та в ділянку грудей, шарпав за одяг. На це прийшов дільничий ОСОБА_9 та зробив зауваженя ОСОБА_5, чому останній шарпав її, зазначивши, що так робити не можна. Після дачі пояснень дільничому, вона вийшла з приміщення, трохи посиділа, потім зайшла в середину приміщення та біля 14 год. 30 хв. пішла до дому. ОСОБА_3 її тримала, не випускаючи з відділення зв’язку, близько трьох годин. 27.06.2008 року вона до лікаря не зверталася, швидку медичну допомогу не викликала, до неї увечері приїжджав на виклик фельдшер ОСОБА_10 У лікарню вона звернулася 03.07.2008 року на сьомий день.

Свідок ОСОБА_7 показав, що 27.06.2008 року біля 10 год. він приїхав до сільської ради с. Бортники, де чекав на сільського голову  ОСОБА_5 В цей час із приміщення відділення зв’язку вибігла ОСОБА_4 і почала кликати на допомогу, оскільки в приміщенні відбувається конфлікт. Зайшовши у відділення зв’язку, двері якого ніхто не тримав і доступ був вільний, він побачив, що під стіною сиділа ОСОБА_1, а ОСОБА_3 стояла зігнута над нею та просила щоб ОСОБА_1 повернула їй гаманець. Забравши ОСОБА_3 в сторону, він зателефонував ОСОБА_5 та повідомив про конфлікт. В його присутності ОСОБА_1 свідомості не втрачала та ніхто її не бив.

Свідок ОСОБА_9 показав, що в червні 2008 року він перебував на дільниці с. Пужники Тлумацького району. Йому зателефонували від оперативного чергового Тлумацького РВ УМВС і повідомили, щоб він виїхав на виклик в с. Бортники, оскільки ОСОБА_1 вчинила скандал. Коли він приїхав на місце, в відділення зв’язку с. Бортники, то ОСОБА_1 побита не була, подряпин на обличчі у неї він не бачив і вона не скаржилася на те, що  їй були нанесені тілесні ушкодження. В його присутності ОСОБА_1 ніхто не ображав та не наносив тілесних ушкоджень. ОСОБА_5 ОСОБА_1 не обшукував, не шарпав та не бив, жодного зауваження ОСОБА_5 з приводу цього він не робив. Особи, які були присутні у відділенні зв’язку с. Бортники, вказували на те, що ОСОБА_1 викрала у потерпілої ОСОБА_3 гаманець.

Свідок ОСОБА_10, який працює медичною сестрою в лікарській амбулаторії загальної практики сімейної медицини села Бортники, ствердив, що  27.06.2008 року на виклив до ОСОБА_1 не виїзджав.

Свідок ОСОБА_11 –  лікар невропатолог Обертинської лікарні підтвердила, що запис в медичній картці амбулаторного хворого № б/н на ім’я ОСОБА_1 02.07.2008 року вносила вона, вказавши що 02.07.2008 року до неї на прийом звернулася ОСОБА_1 зі скаргою на біль голови, нудоту, головокружіння і розповіла, що 27.06.2008 року о 10 год. ранку її побила ОСОБА_3, жителька с.Бортники Тлумацького району. Записи в амбулаторній картці вона вносила із слів ОСОБА_1 Однак, крім чистих подряпин на обличчі ОСОБА_1 інших тілесних ушкоджень вона не бачила і тому направила її до лікаря травматолога.

Свідок ОСОБА_12 –  лікар травматолог Тлумацької ЦРЛ показав, що ОСОБА_1 в Тлумацьку ЦРЛ поступила 03.07.2008 року після обіду та перебувала на лікуванні по 18.07.2008 року. Він був її лікуючим лікарем. У потерпілої був виставлений діагноз: Забій м’яких тканин обличчя, струс головного мозку. Він не може згадати чи за час перебування ОСОБА_1 на лікуванні у Тлумацькій ЦРЛ вона щось говорила про те, хто її побив і чи побили її підсудні.

Свідок ОСОБА_6 –  судово-медичний експерт відділу чергових експертів Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи підтвердив висновок судово-медичної експертизи №550/747-08р.-Е від 15.05.2009 року, однак при цьому пояснив, що лікуючий лікар, коли людина поступає в лікарню, вислуховує скарги, проводить огляд. Якщо потерпіла заявляє, що її побили, то лікуючий лікар зобов’язаний повідомити органи внутрішніх справ про факт побиття. Він не знає, що потерпіла заявляла лікарю, коли поступила в лікарню. Потерпіла до них звернулася 01.07.2008 року з направленням оперативного чергового Тлумацького РВ УМВС ОСОБА_13 З її слів зроблено запис про те, що їй 27 червня 2008 року біля 10 год. 00 хв. в приміщенні поштового відділення с. Бортники Тлумацького району спричинила тілесні ушкодження гр. ОСОБА_3, руками наносила удари по голові та грудній клітці, дряпала по обличчі, ногами наносила удари по грудній клітці ззаду, за медичною допомогою звернулася 03.07.2008 року.

Свідок ОСОБА_14–  лікар невропатолог Тлумацької ЦРЛ ствердив, що по даній справі нічого сказати не може тому, що ОСОБА_1 він не оглядав, медичну допомогу їй не надавав та не вносив записів в медичну картку амбулаторного хворого № б/н на ім’я ОСОБА_1.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №550/747-08р.-Е від 15.05.2009 року у гр. ОСОБА_1 малися тілесні ушкодження: закрита черепно – мозкова травма зі струсом головного мозку; садна в ділянці обличчя, синці обох верхніх кінцівок та грудної клітки, які утворилися від дії тупих твердих предметів, при можливій відповідності терміну їх заподіяння 27.06.2008 року. Закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я, а решта відносяться до легких (а.с. 5-6).

Аналізуючи зібрані по справі та досліджені в ході судового слідства докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  слід виправдати у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України за відсутністю в їх діях складу злочину.  

Так, не зважаючи на підтвердження у висновку судово-медичної експертизи, наявних у ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, в судовому засіданні не надано достовірних  прямих доказів спричинення останніх за обставин, викладених у скарзі ОСОБА_1 Як самі підсудні, так і допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 спростовують показання потерпілої ОСОБА_1 щодо подій 27.06.2008 року і не підтвердили причетність підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  до нанесення ОСОБА_1 умисних тілесних ушкоджень, що охоплюються ч.2 ст.125 КК України. Суд не вбачає підстав ставити під сумнів показання вказаних свідків, оскільки вони є послідовними, узгодженими та нічим не спростовуються.

Судом встановлено, що ініціатором конфлікту була ОСОБА_1 ОСОБА_3 захищалась від нападу на себе, діяла в межах необхідної оборони та при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Дії ОСОБА_3 щодо ОСОБА_1 були направлені лише на повернення свого гаманця, без злочинного умислу на заподіяння їй тілесних ушкоджень у розумінні ч.2 ст.125 КК України. При цьому наявні у ОСОБА_1 тілесні ушкодження могли бути заподіяні їй підсудною ОСОБА_3 під час її правомірної оборони від нападу ОСОБА_1 і намагання повернути свій гаманець. Зазначені обставини знайшли своє підтвердження і в ході розслідування кримінальної справи, ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України.

Згідно даних акту судово-медичного обстеження № 747 від 20.10.2008 року, який міститься у відмовному матеріалі №1034 від 12.08.2009 року, вказано, що ОСОБА_1 заявила, що 27.06.2008 року біля 10 год. ранку в приміщенні поштового відділення с. Бортники Тлумацького району їй спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_3 (а.м.5-6). Згідно даних висновку судово-медичної експертизи №550/747-08р.-Е від 15.05.2009 року зазначено, що представлена медична карта амбулаторного хворого № б/н на ім’я ОСОБА_1, в якій невропатолог 02.07.2008 року вказує, що 27.06.2008 року о 10 год. ранку ОСОБА_1 побила сусідка ОСОБА_3 (а.с.5-6). З оглянутої в судовому засіданні медичної карти амбулаторного хворого № б/н на ім’я ОСОБА_1, видно, що потерпіла за медичною допомогою в лікувальний заклад зверталася 02.07.2008 року у зв’язку з тим, що 27.06.2008 року о 10 год. ранку її побила ОСОБА_3, тобто через тиждень після конфлікту. У цих документах жодної згадки про підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 немає.

Окремі пояснення ОСОБА_1 не співпадають із змістом поданої нею скарги приватного обвинувачення, зокрема в суді вона вказувала, що коли вона зайшла в приміщення пошти, то ОСОБА_3 накинулась на неї з кулаками, сказавши що вона вкрала в неї 200 грн., вдарила її з усієї сили по голові, після чого вона втратила свідомість. І без свідомості вона розуміла, що їй наносять удари. ОСОБА_8 копала її і микала за волосся. Підійшла ОСОБА_4 і допомагала ОСОБА_8 бити її. ОСОБА_8 сказала ОСОБА_4, щоб вона покликала ОСОБА_5 і остання побігла за ним. Коли ОСОБА_4 побігла по ОСОБА_5, прийшов ОСОБА_7 і підняв її з підлоги. Коли в поштове відділення прийшла ОСОБА_4 з ОСОБА_5, то останній взяв два капелюхи в руки і кинув їй в обличчя. Потім почав крутити їй руки, бити в ділянку живота та в ділянку грудей, шарпав за одяг. Коли в приміщення прийшов дільничий ОСОБА_9, то він зробив зауваженя ОСОБА_5, чому останній шарпав її, а в скарзі вона вказала, що ОСОБА_3 вдарила її з усієї сили по голові і вона упала на землю, втративши свідомість. Опам’ятавшись, вона зрозуміла, що її продовжували бити лежачою, без свідомості, ногами і руками по тілу. В цей час біля неї знаходилась ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які їй ці удари нанесли. Також ОСОБА_1 вказала, що коли в поштове відділення зайшов пожежник ОСОБА_7, то вона лежала на землі, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 били її ногами. ОСОБА_4 в цей момент покликала сільського голову ОСОБА_5, який почав крутити їй руки і бити кулаками в груди. Крім цього, в зазначеній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що під час її обшуку в приміщення зайшов дільничний інспектор ОСОБА_9, який зробив зауваження ОСОБА_5, що він немає права це робити.

Таким чином, ОСОБА_1 під час лікування у лікарні, потім у скарзі приватного обвинувачення про притягнення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.125 КК України та в судовому засіданні дала непослідовні та суперечливі пояснення з приводу причин і обставин отримання нею тілесних ушкоджень.

Доводи, на які посилалась потерпіла та її представник, вказуючи на вину ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд визнає надуманими та необгрунтованими, які не відповідають фактичним обставинам справи, дані ними з метою притягнення підсудних будь-яким способом до кримінальної відповідальності через існуючі між сторонами тривалі неприязні стосунки, які склалися уже роками.   

Показання підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 суд вважає достовірними, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи, здобуті законним шляхом, є логічними і послідовними та підтверджуються іншими доказами в справі.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тому, оскільки у діях підсудної ОСОБА_3 немає об’єктивної і суб’єктивної сторони злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, в умисному заподіянні потерпілій ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, а аналіз вказаних доказів у справі  дає підстави прийти до висновку, що і в діях підсудних ОСОБА_4 і ОСОБА_5 відсутня об’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, оскільки немає об’єктивних доказів, що вони наносили потерпілій ОСОБА_1  умисне легке тілесне ушкодження, і вичерпані всі можливості одержання нових доказів, суд прийшов до висновку про необхідність виправдати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за ч.2 ст.125 КК України за відсутністю в їх діях складу вказаного злочину.

Враховуючи вищенаведене, цивільний позов ОСОБА_1 слід залишити без розгляду, відповідно до положень ч.3 ст.328 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

                                                            З А С У Д И В :

ОСОБА_3, ОСОБА_4,  ОСОБА_5 виправдати за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

Цивільний  позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, та моральної шкоди - залишити без розгляду.    

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Івано-Франківської області через  Тлумацький районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

                           Головуюча                                                                      Н.І.Лущак