21.01.2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21.01.2011 року                                                                                       Справа № 2а-176/2011 р.

Cуддя Кам’янобрідського районного суду м. Луганська Чалий А.В., розглянувши у порядку скороченого провадження в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вказала, що вона має статус «дитини війни»у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що виплата відповідачем підвищення до пенсії у розміру меншому ніж встановлено Законом суперечить вимогам Конституції України. У зв’язку із чим, позивачка просила визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов’язати відповідача виплатити недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року і в подальшому на час дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно наданого письмового заперечення відповідача, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” дітям війни було встановлено підвищення на рівні 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Крім того, відповідач просив застосувати до вимог позивача ст.ст. 99, 100 КАС України.

                Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.   

          Ухвалою Кам’янобрідського районного суду м. Луганська вказану позову заяву в частині позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 27.06.2010 року включно залишено без розгляду, у зв’язку із пропущенням строку звернення до суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка має правовий статус «дитина війни».

Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

У 2010 року дія положень Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у частині розміру підвищення до пенсії, виплачуваного особам, які мають правовий статус “дитина війни”, тобто 30% мінімальної пенсії за віком не зупинялась, будь-які зміни у зазначений Закон не вносились, тобто на теперішній час Закон є чинним.

Статтею 70 Закону України “Про Державний бюджет на 2010 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2010 року встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

          Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Таким чином,  позивачка має право на здійснення нарахування та виплати відповідачем підвищення до пенсії з 28.06.2010 року.

Враховуючи, що позивачці починаючи з 01.01.2010 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 28.06.2010 року відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням здійснених виплат.

          Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до задоволених вимог, а відповідачу —відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Тобто, з Державного бюджету України на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.

          Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідскому районі м. Луганська щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 28.06.2010 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  як дитині війни з 28.06.2010 року з урахуванням  фактично отриманих сум.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

             Надіслати сторонам рекомендованим листом із повідомленням копії даної постанови.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

               Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя -                                                                                А.В. Чалий