УКРАЇНА

                                                          Р І Ш Е Н Н Я                          Справа № 2-197/08

                                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20 березня 2008 року     Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

            головуючого    -        судді Сороки Б.М.

           при секретарі   -            Дорошенко В.В.

розглянувши у  попередньому судовому  засіданні в залі суду  смт.Царичанка  Дніпропетровської області цивільну справу за  позовом

                                    ОСОБА_1до ОСОБА_2

                                    про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

            ОСОБА_1звернулася із позовом до ОСОБА_2про стягнення боргу.

            В обґрунтування своїх вимог вказала, що відповідач по справі - ОСОБА_2. 06 грудня 2007 позичив у неї гроші в сумі 1322,72 грн, про що власноручно склав розписку, в якій зобов»язався повернути їй борг до 31.12.2007 року, але до цього часу своє зобов»язання не виконав, що примусило її звернутись до суду.

            Просить стягнути з ОСОБА_2. на її користь борг в сумі 1322,72 грн. та судові витрати по справі.

            У судовому засіданні свої вимоги підтримала у повному обсязі.

            Відповідач позов визнав повністю.

            Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.

            Відповідно до норм ч.4 ст.130 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України, а відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.     

            Відповідно до вимог ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, а згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

            У судовому засіданні достовірно встановлено, що між позивачкою в даній справі та відповідачем ОСОБА_2.  був укладений договір позики грошей, який був оформлений згідно розписки від 06.12.2007 року у письмовій формі в сумі 1322,72 грн., яку відповідач  був зобов`язаний повернути до 31.12.2007 року, але своє зобов`язання не виконав.      

            За таких обставин, на думку суду, сума боргу в межах позовних вимог, тобто      1322,72 грн. підлягає задоволенню.

            Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, суд вважає, що документально підтверджені судові витрати в сумі 81 грн., понесені позивачкою при подачі позовної заяви, повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивачки.

            На підставі викладеного,  керуючись ст.ст. 1046, 1049 ЦК України ст.ст.130, 215, 218  ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

            Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11322 грн. 72 коп. боргу та 81 грн. судових витрат, а всього  1403 ( одна тисяча чотириста три ) грн. 72 коп.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                 Головуючий                                                                                      Б.М.Сорока