Справа №  2-а-17926/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 25 жовтня 2011 року   Суддя    Кіровського  районного суду м. Кіровограда  - Завгородній Є.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу, за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Кіровограді про  перерахунок  та виплату  щомісячної  державної  соціальної   допомоги дітям    війни, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою, якою просить визнати незаконними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати  їй підвищення пенсії.     В обґрунтування своїх вимог позивач  вказувала, що вона  є дитиною війни, а тому, відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,  їй  щомісячно, починаючи з 01.01.2006 року, повинна виплачуватися соціальна державна допомога у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Нарахування і виплату соціальної допомоги   повинне здійснювати Управління Пенсійного фонду України в  м. Кіровограді. Чинним законодавством передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Незважаючи на це, державна соціальна допомога у визначеному розмірі,  не виплачується. Оскільки , відповідач в добровільному порядку задовольнити вимоги відмовляється, то   просить винести рішення про примусове їх стягнення. 

Відповідач  в письмових запереченняхпросить суд в задоволенні позову відмовити, оскільки  Управління   ПФУ  в м. Кіровограді, як територіальне  управління  не має  жодного відношення   до коштів державного бюджету. Також, до компетенції   органів  Пенсійного  фонду  не входить   дана виплата, так як із  норми ст. 6  Закону  України “ “Про соціальний захист дітей війни”  не вбачається , що  виплати  дітям  війни   повинні   проводити   органи  Пенсійного фонду.

Дослідивши  матеріали справи, суд вважає,  що позовні вимоги, в частині яких відкрито провадження, мають бути задоволені частково, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. З матеріалів справи вбачається, що позивач є  дитиною війни (а.с. 5 )

Відповідачем на виконання ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» в порядку, врегульованому шляхом внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та  на підставі абз.4 п.20 ст.14 Закону України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 01.01.2008 позивачу здійснювалось нарахування та виплата надбавки у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. З 22 травня 2008 року відповідач здійснює нарахування та виплату позивачу 10% надбавки на підставі Постанови КМУ №530 від 28.05.2008року.  На момент звернення позивача до суду, нарахування позивачу доплати до пенсії в сумі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідачем не здійснено.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.    

Так, як позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що не заперечується відповідачем, а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.    

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.    

Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.    

Разом з тим, згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка.    

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 09.07.2007) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.    

Також, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 1-28/2008 № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", яким внесено зміни до ст.ст. 5, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".    

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.    

Відповідно до п.1, п.3   Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з  основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.  Відповідно до   Закону  України  “ Про загальнообов”язкове  державне  пенсійне  страхування”  рішення  щодо  призначення, донарахування, перерахунок   пенсії  приймаються   територіальними  органами  Пенсійного фонду України  за  місцем  проживання  пенсіонерів.  

Тому, обов”язок  по нарахуванню, перерахунку   та виплаті  доплати  до пенсії  позивача, передбаченої  ст.6 Закону  України” Про соціальний  захист  дітей  війни” , покладено   на  відповідні  територіальні  управління  за місцем  проживання  позивача,  в  зв”язку  з чим, належний  відповідач   є  УПФ  України в  м. Кіровограді.

Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.    

Статтею 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.    

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому частиною 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Разом з тим, відповідно до п.7 Прикінцеві положення Закону України  «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 року, установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».

Відповідно до ст.6 Постанови КМУ від 06.06.2011року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності з 23.07.2011року, установлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.

На підставі вищевикладеного, приходжу до висновку щодо  протиправності дій відповідача, зокрема відносно виплати позивачу надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі меншому, ніж це встановлено законом та відмови у нарахуванні та виплаті,  щомісячної державної соціальної  надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі 30 %  у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" виходячи з встановлених обставин справи, а відтак є законні підстави для часткового задоволення вимог, а саме: перерахування та виплати позивачу щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням проведених виплат за вищевказаний період.

При цьому, вимоги позивача за період з 23.07.2011року  задоволенню не підлягають.     

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 1-28/2008 № 10-рп/2008, ст. 21 Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік”, ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”,  Постановою Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», ст. ст. 9, 69-71, 94, 97, 99, 100, 158-163 КАС України, суд,-    

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1  до  Управління Пенсійного Фонду України в  м. Кіровограді  про перерахунок  та виплату  щомісячної  державної  соціальної   допомоги дітям    війни —задовольнити частково.      

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в  м. Кіровограді  щодо відмови в нарахуванні ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 1.01. 2011року до 23 .07. 2011 року– протиправною.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в  м. Кіровограді нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну 30 % надбавку до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 1.01. 2011року до 23.07.2011року, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3,40 грн понесених судових витрат.

В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Зобов’язати   Управління пенсійного фонду України в м. Кіровограді  виконати постанову  негайно.  

Постанова суду може бути оскаржена  протягом десяти  днів з дня отримання її копії.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда  Є. В. Завгородній