Справа № 2-а-3501/11

ПОСТАНОВА

28.04.2011  Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі:

головуючого-судді: Драний В.В.

при секретарі: Магомедові А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Смілянської роти ДПС старшого прапорщика міліції Королика Сергія Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ,-

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив скасувати постанову серії СА № 330864 інспектора Смілянської роти ДПС старшого прапорщика міліції Королика Сергія Івановича від 09.02.2011 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та визнати дії інспектора Смілянської роти ДПС старшого прапорщика міліції Королика Сергія Івановича – протиправними. 

          В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в матеріалах адміністративної справи відсутні докази перевищення ним обмеження швидкості руху та застосоване до нього адміністративне стягнення він вважає неправомірним, посилаючись на те, що не враховано його пояснення при винесені оскаржувальної постанови.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи належним чином та своєчасно повідомлений, надав заяву якою просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

          Відповідач в судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Суд, керуючись статтею 128 КАС України, розглянув справу у відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою СА № 330864 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Згідно цієї постанови 09.02.2011 року позивач о 21.05 годин на 182 км. автодороги Київ – Знам’янка керував автомобілем ВАЗ 21099 держномер НОМЕР_1 в населеному пункті с. Орловець зі швидкістю 81 км/год, чим перевищив швидкість на 21 км/год., яка вимірювалась приладом «Сокіл» 0407317, чим порушив п. 12.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач в позові заперечив, що зафіксовані показники вимірювального технічного приладу "Сокіл" визначили швидкість руху керованого саме ним транспортного засобу. Суб’єктом оскарження не спростовані заперечення позивача, що є істотною неповнотою встановлення обставин проступку про ідентифікацію його автомобіля по відношенню до показників технічного приладу.

Також не доведено, що на момент оскаржуваної події позивач перебував в зоні дії вимог п.п. 12.4 ПДР.

Відповідно до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.

Крім того, незважаючи на заперечення позивача своєї вини на місці події у порушені п. 12.4 ПДР України, відповідач, як суб’єкт владних повноважень, мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати свідчення позивача, тобто не тільки зафіксувати його за даними вимірювального засобу та шляхом складання протоколу, однак такі докази відсутні.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відео запису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

           Отже, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова не містить достатніх доказів порушення позивачем пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, а тому суд приходить до висновку, що вина позивача у вчиненні вказаного порушення не доведена.

          Більш того в матеріалах справи відсутні будь-які об’єктивні дані, які б могли підтвердити географічну локалізацію транспортного засобу, який належить позивачу відносно населеного пункту.

          Згідно роз’яснень Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

          Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у оскаржуваній постанові є протокол про адміністративне правопорушення, який не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а саме відсутні пояснення свідків, які б підтвердили факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, інших доказів, що свідчать про скоєння позивачем правопорушення відсутні. Крім того, правопорушення зафіксовано приладом «Сокіл», однак прилад не містить функції фото – та відео зйомки, тому дані приладу «Сокіл», що покладені в основу постанови по справі про адміністративне правопорушення не можуть прийматися як належні докази у даній справі. Інших доказів, що свідчать про скоєння позивачем правопорушення відсутні, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а провадження по справі закриттю в зв’язку з скасуванням акту, який встановлює адміністративну відповідальність.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 287 - 293 КУпАП, ст. ст. 6, 17, 18, 19, 99, 100, 104, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Смілянської роти ДПС старшого прапорщика міліції Королика Сергія Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправними дії інспектора Смілянської роти ДПС старшого прапорщика міліції Королика Сергія Івановича щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення від 09 лютого 2011 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії СА № 330864 від 09 лютого 2011 року, винесену інспектором Смілянської роти ДПС старшим прапорщиком міліції Королик Сергієм Івановичем про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. на ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда                                                                                Драний