Справа № 22-304-08 Голов. в 1 інст.- Якимчук О.М.
Категорія- Ц-34 Доповідач-Василевич В.С.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 березня 2008 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду
Рівненської області в складі:
Головуючого судді-Василевича В.С.
Суддів: Гордійчук С.О., Шимківа С.С.
при секретарі Чалій Н.О.
з участю представника Корецької міської
ради Троценко М.М., відповідачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Корецької міської ради на рішення Корецького районного суду від 16 листопада 2007 року у справі за позовом Корецької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення 1206 грн.74 коп.,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Корецького районного суду від 16 листопада 2007 року відмовлено в позові Корецької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення 1206 грн. 74 коп.
В апеляційній скарзі Корецька міська рада в особі її міського голови
доводить про незаконність та необгрунтованість рішення через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Вказує,що на підставі рішення Корецького районного суду від 29 грудня 2006 року з Корецької міської ради стягнуто кошти на користь працівника міської ради ОСОБА_2. 956 грн. 74 коп. як незаконно утриманих відповідачкою із його заробітної плати та 250 грн. витрат на оплату допомоги адвоката.
Обставини, встановлені цим рішенням в силу ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню при розгляді іншої цивільної справ, у якій беруть участь ті самі особи,щодо яких встановлюються обставини.
Виконавче провадження з приводу стягнення із міської ради коштів закінчено 24 квітня 2007 року, а тому відповідно до ч.3 ст.233 КЗпП України річний строк звернення до суду не пропущений.
Суд же безпідставно визнав, що строк пропущено.
По наведених підставах просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та відповідачки, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Як видно з матеріалів справи, в ході проведеної у липні 2006 року контрольно-ревізійним відділом в Корецькому районі ревізії виконання бюджету та фінансово-господарської діяльності Корецької міської ради була виявлена переплата спеціалісту ОСОБА_2. 956 грн. 74 коп. і ці кошти з нього в червні 2006 року були бухгалтерією утримані.
Рішенням Корецького міського суду від 29 грудня 2006 року зазна-
чена сума коштів була стягнута з Корецької міської ради на користь ОСОБА_2., як незаконно утримана (а.с.6-7).
В подальшому проводилось виконання рішення і після перерахуван-
ня міською радою ОСОБА_2. усієї суми коштів постановою ДВС у Корецькому районі від 20 квітня 2007 року виконавче провад-
ження закінчено (а.с-10).
Позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 956 грн. 74 коп.та 250 грн. витрат на оплату юридичної допомоги Корецькою міською радою заявлено 15 жовтня 2007 року.
Відповідно до роз”яснення, що міститься в п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 29 грудня 1992 року “Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємст-
вам, установам, організаціям їх працівниками” право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на предявлення регресного позову.
Заявлений Корецькою міською радою позов є регресним. З наведеного слідує, що звернення Корецької міської ради відбулось в межах встановленого ст. 233 КзпП України річного строку, тому висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем цього строку є неправильним.
Необгрунтованим є висновок суду про недоведеність вини відпо-
відачки в заподіянні шкоди. Обіймаючи посаду головного бухгалтера, відповідачка не вправі була без розпорядження міського голови проводити відрахування із заробітної плати ОСОБА_2. Це є порушенням ст.127 КЗпП України.
Оскільки пов”язаними з виконанням трудових обов”язків діями відповідачки Корецькій міській раді зайвими грошовими виплатами заподіяно шкоду, вона підлягає стягненню в розмірі середньомісячного заробітку, як це передбачено ч.2 ст.133 КЗпП України.
Разом з тим, виходячи із положень ст.137 цього ж Кодексу, враховуючи матеріальне становище відповідачки ( не працює, пен- сіонер ) колегія суддів знаходить за можливе зменшити розмір стягнення до 200 грн.
Таким чином, враховуючи, що рішення суду не відповідає обставинам справи і ухвалено з порушенням норм матеріального права воно підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову.
На підставі наведеного, керуючись ч.2 ст.133, ст.137 КЗпП України, п.2 ч.1 ст.307, ст.309, ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Корецької міської ради задовольнити частково.
Рішення Корецього районного суду від 16 листопада 2007 року скасувати.
Позов Корецької міської ради задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Корецької міської ради 200 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.
Головуючий суддя- Василевич В.С.
Судді: Гордійчук С.О.
Шимків С.С.