Черкаський районний суд Черкаської області    

Дата документу 25.10.2011

                            Справа № 2-а-4653/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(у порядку ст. 183-2 КАС України)

          30 вересня 2011 року суддя Черкаського районного суду Черкаської області Фетісова Т.Л. , розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1     до Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії.

          В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1  указує, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії. Відповідно до положень ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»їй, як постраждалій в наслідок Чорнобильської катастрофи віднесеної до 4-ї категорії, є непрацюючим пенсіонером, що постійно  проживає в зоні посиленого радіоактивного контролю, передбачена додаткова пенсія в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком та підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

          Вказані пенсійні виплати виплачуються відповідачем не в повному обсязі. На звернення позивача про проведення перерахунку пенсії у вказаному ним розмірі, відповідачем відмовлено з посиланням на те, що розмір пенсії та додаткової пенсії, що вказаний позивачем,  не передбачений діючим законодавством, а той розмір пенсії, що виплачується позивачу, відповідає вимогам діючого законодавства.

          Управління праці та соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації свої заперечення у строк, встановлений ст. 182-3 КАС України, не подало.

          У відповідності до ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

З наданих позивачем документів вбачається, що позивач є особою, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії.

Відповідно до статусу та ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу, як постраждалій в наслідок Чорнобильської катастрофи віднесеної до 4-ї категорії, є непрацюючим пенсіонером, що постійно  проживає в зоні посиленого радіоактивного контролю, передбачена додаткова пенсія в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статусу та ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу, як непрацюючому пенсіонеру яка постійно проживає в зоні посиленого радіоактивного контролю, пенсії підвищуються на одну мінімальну заробітну плату, при цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

          Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік»від 28.12.2007 р. N 107-VI були внесені зміни до ст.ст.51,  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак вказані зміни, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

          Таким чином, право позивача на отримання пенсії та додаткової пенсії в розмірі, визначеному ст.ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відновилося з дня прийняття рішення Конституційним Судом України з 22.05.2008р.

          Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком пенсії позивачу в розмірах, передбачених ст.ст.51, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у 2010-2011 роках не здійснював, та проводив виплату пенсії в неналежному розмірі. За таких обставин суд вважає, що відповідач припустився бездіяльності.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно – правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Пенсійний фонд України діє відповідно до Положення «Про Пенсійний фонд України»і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті пенсії і додаткової пенсії позивачу в розмірах, передбачених ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», покладено на Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області, за місцем проживання позивача, але відповідач не вчинив жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати у встановленому законом розмірі. Тому суд вважає, що відповідач не виконав своїх повноважень без поважних причин.

Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Тому, до правовідносин, що виникли до 23.07.2011р., суд застосовує законодавство, що діяло до 23.07.2011р.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу в 2011 році виплачувалось підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому п.6 Постанови КМУ від 06.07.2011р. №745, тому підстав для визнання дій відповідача неправомірними щодо невиплати вказаного підвищення з 23.07.2011р. –немає і в задоволенні частини позовних вимог позивача щодо періоду часу з 23.07.2011р. слід відмовити.

          Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не повністю довів правомірність своїх дій в рамках даного адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суд констатує наявність порушення прав позивача щодо ненарахування та невиплати їй, додаткової пенсії як постраждалій в наслідок Чорнобильської катастрофи віднесеної до 4-ї категорії, передбаченому ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 06 березня 2011 року (в межах шестимісячного строку давності з дня  заявлення позову до суду) по  22.07.2011р. включно .

          При подачі позову позивач був звільнений від оплати державного мита, тому на підставі ст.88 КАС України оплату державного мита слід віднести на рахунок держави.

             У відповідності до ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду , прийняті в порядку скорочено провадежнння у разі присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів в межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.22 Конституції України, ст.ст.39, 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Постановою КМУ від 06.07.2011р. №745,  ст.ст.11, 69-71, 88, 99, 160-163,  183-2, 256 КАС України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково .

Визнати дії та бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Черкаському районі Черкаської області щодо відмови ОСОБА_1, як особі постраждалій в наслідок Чорнобильської катастрофи віднесеної до 4-ї категорії, передбаченому ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- протиправними з 06 березня 2011 року по 22.07.2011 року включно.

                Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Черкаському районі Черкаської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як особі  постраждалій в наслідок Чорнобильської катастрофи віднесеної до 4-ї категорії, недоплачену пенсію та додаткову пенсію в розмірі, передбаченому ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за виключенням виплачених сум, починаючи з 06 березня 2011 року по 22.07.2011 року включно.

Звернути постанову до негайного виконання,у відповідності до вимог ст. 256 КАС України, в межах суми стягнення за один місяць .

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя:Т. Л. Фетісова