Справа № 190/200/25

Провадження №1-кп/190/90/25

ЄРДР № 12024046550000134

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року м. П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Грушуватка П`ятихатського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, не одружений, не працює, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и в:

Відповідно до положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 за № 340 посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Відповідно до примітки ст. 358 КК України, під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 КК України слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити. Таким чином посвідчення водія є офіційним документом.

Так, ОСОБА_4 20 грудня 2024 року близько 12 год. 00 хв., реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документу, проїжджаючи по вул. Калинова в с.Комісарівка Кам`янського району Дніпропетровської області, був зупинений екіпажем «ІНФОРМАЦІЯ_3» СРПП ВП № 7 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, де при перевірці документів ОСОБА_4 достовірно знаючи та усвідомлюючи, що він не проходив установленого порядку отримання посвідчення тракториста-машиніста, пред`явив працівникам поліції посвідчення тракториста-машиніста із серійним номером НОМЕР_1 , заповненого на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з його особистою фотокарткою та підписом, яке надає останньому право на керування транспортними засобами категорії «А1», тим самим умисно, використав завідомо підроблений документ, яким неправдиво підтвердив право керування транспортним засобом.

Бланк посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 (фонові графічні зображення, текстова та індивідуальна інформація а також зображення серії і номеру бланку посвідчення та відбитку печатки) виготовлений за допомогою кольорового знакодрукуючого пристрою зі струменевим способом нанесення зображень. Бланк посвідчення не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчень тракториста-машиніста, що знаходяться в офіційному обігу на території України.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України - як використання завідомо підробленого документа.

29 січня 2025 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Також, при укладенні угоди між сторонами, останні погодилися на призначення покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що при укладанні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив суд затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у скоєнні злочину повністю визнав, а також зазначив, що він розуміє надані йому законом права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення угоди про визнання винуватості згідно ч. 2 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні останньої.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між його підзахисним та прокурором, на умовах, визначених у ній.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, який просив затвердити угоду про визнання винуватості, розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Умови угоди не суперечать вимогам КПК України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди відбулося добровільно, умови, які б ускладнювали виконання угоди обвинуваченим, не встановлено. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є також добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 29 січня 2025 року між прокурором П`ятихатського відділу Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред"явленому обвинувачені за ч. 4 ст. 358 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судово технічної експертизи № СЕ-19/104-24/51876-ДД від 25.12.2024 року в розмірі 1989,75 грн..

Речовий доказ - посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , заповнене на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться в камері схову ВП № 7 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, квитанція №204 від 25.12.2024 року - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в П"ятихатський районний суд Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1