№ 209/3021/24

№ 1-кп/209/103/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2025 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника – адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кам`янське кримінальне провадження № 1-кп/209/205/24 внесене в ЄРДР за №12024041790000298 від 11.04.2024 року відносно обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.4 Кримінального кодексу України:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська /на теперішній час м. Кам`янське/ Дніпропетровської області, українця, громадянина України, неодружений, освіта базова загальна середня, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 1). 27.01.2009 Дніпропетровським р/с м.Дніпродзержинська, Дніпропетровської області за ч.1 ст. 186 КК України, до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. 16.09.2010 Дніпровським р/с м.Дніпродзержинська постановою відмінено іспитовий строк, направлено до ВК на 1 рік. Звільнений 25.08.2011 з Микитинської ВК Донецької області умовно достроково, невідбутий строк 4 місяці 15 днів; 2). 10.11.2015 Дніпропетровським р/с м.Дніпродзержинська, Дніпропетровської області за ч.2 ст. 186, ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст70 КК України, до 4 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України покарання поглинуто по вироку Петрикіського р/с Дніпропетровської області від 20.08.2015 року до відбуття покарання 4 роки позбавлення волі; 3) 02.03.2016 Петриківським р/с м. Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України, до 4 років 6 місяців позбавлення волі На підставі ч.4 ст. 70 КК України покарання поглинуто по вироку Дніпровського р/с м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.11.2015 року до відбуття покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі Звільнився 8.05.2019 з Солонянської ВК по відбуттю покарання; 4). 24.11.2020 Дніпровським р/с м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.357, ч.3 ст. 185, ч.1 ст.70 КК України, до 3 років позбавлення волі. 24.04.2023 року звільнився з Синельниковської ВК Дніпропетровської області (94), відбування строку покарання; 5). 01.04.2024 Дніпровським р/с м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.4 ст.185 КК України, до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

ВСТАНОВИВ:

10.04.2024 року, приблизно о 22.00 годині ОСОБА_4 , перебував біля будинку №56 по проспекту Металургів у м.Кам`янське, де побачив залишений без нагляду колісний транспортний засіб (причеп) «АСКАНІЯ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , рік випуску 1992, що належить раніше незнайомому йому ОСОБА_6 . В цей час у нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме вказаного причепу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаний час в означеному місці, усвідомлюючи, що він діє в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, переконавшись, що його протиправні дії залишаються непомітними для власника вказаного транспортного засобу - (причепу) «АСКАНІЯ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 – ОСОБА_6 та інших осіб, обізнаних про те, кому саме належить цей транспортний засіб, шляхом продажу іншій раніше незнайомій йому особі – ОСОБА_7 , необізнаному про те, що ОСОБА_4 не є власником вказаного майна, та не може вчиняти будь-які правочини щодо цього майна, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи те, що своїми діями він здійснює таємне безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, таємно викрав належний потерпілому ОСОБА_6 колісний транспортний засіб (причіп) «АСКАНІЯ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 , рік випуску 1992, вартість якого згідно з висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи становить 10 000 грн. та розпорядився ним на власний розсуд, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, чим спричинив ОСОБА_6 майнової шкоди на суму 10 000 грн.

          ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, а саме таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, вчиненому в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину свою в пред`явленому органами досудового слідства обвинуваченні не визнав повністю, пояснив суду, що працював в той час у свідка ОСОБА_8 , бачив причеп та спитав ОСОБА_8 чий він. Той повідомив, що причеп належить його приятелю та той продає його. Він вказав свідку, що може допомогти продати причеп знайти покупця. Ввечері 10.04.2024 року після роботи в кафе зустрів свідка ОСОБА_9 та запропонував купити причеп. Та пояснила що можливо причеп придбає її брат ОСОБА_7 .. Подзвонила йому, він приїхав на автомобілі та вони разом пішли дивитися причеп. Той спитав скільки він буде коштувати. ОСОБА_10 вказав що 2600 гривень. ОСОБА_11 погодився. ОСОБА_10 подзвонив ОСОБА_12 , вказав, що знайшов покупця. Той сказав, що подзвонить власнику причепа. Потім передзвонив та вказав, що власника причепу немає в місті тому хай покупець приїздить наступного дня. ОСОБА_10 вказав покупцю, що власник буде наступного дня. ОСОБА_7 дав йому завдаток в розмірі 500 гривень і вони попрощалися. Гроші він витратив на власні потреби. Ввечері йому почали дзвонити власник причепу та ОСОБА_13 та вимагати повернути причеп. Він сказав, що його не брав. Наступного дня до нього прийшла поліція він все розповів про покупця. Вказує, що причеп лише допомагав продавати взяв завдаток викрадати причеп наміру не мав та не викрадав його.

Незважаючи на невизнання своєї провини обвинуваченим вона підтверджується:

Поясненнями потерпілого ОСОБА_6 , який пояснив, що причеп «АСКАНІЯ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить йому, його залишив йому приятель який поїхав за межі міста. Проживає він по АДРЕСА_2 . Причеп стояв біля будинку під під`їздом. 10.04.2024 року йому на телефон подзвонив його знайомий сусід ОСОБА_13 та сказав забрати причеп оскільки його хтось вкраде, вказав, що ним цікавиться ОСОБА_10 який в нього працював. Ввечері причеп зник. Він взяв телефон ОСОБА_14 в ОСОБА_8 оскільки вони вдвох підозрювали, що причеп вкрав саме ОСОБА_10 , Він подзвонив ОСОБА_15 та сказав, щоб він повернув причеп, або він звернеться до поліції, але останній причеп не повернув і він звернувся до поліції. Ніяких домовленостей чи доручень з ОСОБА_16 у нього щодо продажу причепу не було.

Поясненнями свідка ОСОБА_8 , який пояснив суду, що в квітні 2024 року до нього прийшов ОСОБА_10 та цікавився чий причеп стоїть біля будинку по АДРЕСА_2 . ОСОБА_13 сказав, що він належить його приятелю. ОСОБА_10 сказав, що хоче купити його. Він подзвонив ОСОБА_6 та повідомив про бажання ОСОБА_14 купити в нього причеп. Потерпілий вказав, що приїде наступного дня та можна побалакати. Він сказав про це ОСОБА_17 .. Ввечері подзвонив потерпілий та сказав, що причеп пропав. Він подзвонив ОСОБА_18 та сказав, що потрібно повернути причеп, той сказав, що його не брав..

Поясненнями свідка ОСОБА_7 , який пояснив, що 10.04.2024 року подзвонила сестра, та сказала, що є причип біля бару «Корчма», який продається. Він приїхав та його зустрів обвинувачений ОСОБА_10 сказав, що продає даний причеп з документами за 2500 гривень, який належить його товаришу. Вони подивилися причеп, потім ОСОБА_10 сказав, що господара зараз немає, але причеп можна забрати. Він дав ОСОБА_15 500 гривень завдатку та домовився із ним наступного дня приїхати забрати документи. Потім причепив причеп до свого автомобіля та поїхав додому. Наступного дня до нього приїхали працівники поліції які вказали, що причеп вкрали.

Письмовими доказами:

- протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення /а.с. 56/, згідно якого підтверджується звернення потерпілого ОСОБА_6 до поліції з приводу крадіжки його причепу ОСОБА_16 ;

- протоколом огляду місця події /а.с. 57-58/, згідно якого підтверджуються огляд місця події та встановлення обставин вчинення правопорушення згідно встановлених судом;

- документи на причеп /а.с. 60/, згідно якого підтверджується належність причепу;

- протокол пред`явлення для впізнання особи за фотознімками /а.с. 61-65/, згідно якого свідок ОСОБА_7 впізнав обвинуваченого як особу яка продала йому 10.04.2024 року причеп;

- протокол проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_7 /а.с. 66-70/, згідно якого свідок вказав на обставини продажу йому ОСОБА_16 причепу;

- протокол огляду речей та документів /а.с. 72-75/, згідно якого ОСОБА_7 видав причеп який купив у ОСОБА_14 ;

- висновок судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/104-24/16043-АВ від 22.04.2024 /а.с. 79-82/, згідно якої підтверджується вартість викраденого причепу яка складає 10000 гривень;

- протокол пред`явлення для впізнання особи за фотознімками /а.с. 83-87/, згідно якого свідок ОСОБА_9 впізнала обвинуваченого як особу яка продала її брату ОСОБА_7 10.04.2024 року причеп;

- протокол пред`явлення для впізнання особи за фотознімками /а.с. 88-92/, згідно якого свідок ОСОБА_19 впізнав обвинуваченого як особу яка приходила до нього ввечері та хотіла придбати причеп його приятеля ОСОБА_20 ;

- протокол проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_6 /а.с. 93-97/, згідно якого потерпілий ОСОБА_6 вказав на обставини зникнення його причепа згідно встановлених судом;

- протокол огляду речей та документів та скріншоти з мобільного телефону ОСОБА_4 /а.с. 101-109/, згідно якого підтверджується, що свідок ОСОБА_13 вказував обвинуваченому на необхідність повернення причепу потерпілому, але останній вказав, що зараз це не є можливим;

- збережною розпискою /а.с. 110/, згідно якого потерпілому було повернуто причеп;

- протокол проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_4 /а.с. 111-115/, згідно якого обвинувачений вказав на обставини вчинення крадіжки згідно обставин встановлених судом;

Судом відтворено відеозапис який є додатком до протоколу слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_4 /а.с. 115/, на якому ОСОБА_4 в присутності захисника добровільно пояснював, що дійсно продав причеп без відома власника.

Суд вважає доведеною вину обвинуваченого, оскільки вона підтверджена доказами у своїй сукупності, зокрема показаннями потерпілого, свідків, письмовими доказами: протоколами слідчих дій, висновками судових експертиз відеозаписом слідчого експерименту. Всі вищенаведені докази відтворюють всю картину злочину логічною та правдивою та не викликають сумніву у суду.

Оцінюючи всі докази по справі у їх сукупності, суд вважає їх достатніми для визнання винним обвинуваченого у скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки ці докази узгоджуються між собою, не містять розбіжностей, об`єктивно відображують хід подій, відповідають фактичним обставинам справи, не викликають у суду ніяких сумнівів в їх достовірності. Суд вважає, що обставини вчинення злочину встановлені судом та викладені обвинуваченим та свідками під час проведення слідчих дій в вищезазначених протоколах достовірні, деталізовані учасниками в найменших деталях та укладаються в логічну картину тих подій, що сталися під час вчинення злочину. Суд не приймає доводи обвинуваченого, що він не знав, що свідок ОСОБА_7 забере причеп без відома потерпілого та не допомагав йому в цьому, оскільки це спростовується показаннями свідка ОСОБА_7 який вказував, що обвинувачений казав, що можна забрати причеп прямо зараз, а наступного дня привести всю суму за покупку причепу та забрати документи на нього. Також вказував, що причеп він забирав в присутності обвинуваченого. Крім того згідно відеозапису, який є додатком до протоколу слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_4 /а.с. 115/, ОСОБА_4 в присутності захисника пояснював, що дійсно продав причеп.

Захисник вказував в судових дебатах, що в даному випадку відсутній склад кримінального правопорушення за ст. 185 ч.4 КК України, а саме таємного викрадення чужого майна (крадіжки) оскільки причеп забрав свідок ОСОБА_7 якого ввів в оману її підзахисний, тому таємність викрадення відсутня та відсутня подія. Вважала, що дії ОСОБА_4 містять склад злочину передбачений ст.. 190 ч.3 КК України а саме шахрайство по відношенню до ОСОБА_7 . Суд не приймає доводи захисника, виходячи з наступного.

У постанові Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про злочини проти власності» крадіжка (таємне викрадення чужого майна) – це викрадення, здійснюючи  яке,  винна  особа вважає,  що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб. Відповідно до ст. 190 КК України, під шахрайством розуміємо заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з конкретною метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі  їй майна або права на нього. При цьому обов`язковою ознакою шахрайства є те, що потерпілий добровільно передав майно чи право на нього. Якщо ж обман або зловживання довірою сспособом отримання доступу до майна, тобто вилучення майна відбувалося таємно, то склад шахрайства відсутній, і такі дії слід кваліфікувати як крадіжку. Як установив суд, потерпілий ОСОБА_6 добровільно не передавав свого причепу обвинуваченому для продажу та не надавав дозволу на здійснення продажу причепу, що є обов`язковою ознакою шахрайства. Фактично обвинувачений використав обставини, що об`єктивно склалися на момент крадіжки, тож обман свідка ОСОБА_7 у даному конкретному випадку був лише способом доступу до чужого майна, вилучаючи яке у присутності сторонніх осіб, ОСОБА_4 розраховував на те, що його дії не будуть сприйматися цими особами як протиправні. Оскільки обман за таких обставин не є способом неправомірного вилучення чужого майна, то вчинене ним суспільно небезпечне діяння не може утворювати шахрайства. Тому дії ОСОБА_4 обвинуваченого правильно кваліфіковані за ст. 185 ч.4 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

При визначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого: який раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, у відповідності до ст. 12 КК України вчинив тяжкий злочин, повністю не визнав свою провину, не розкаявся у вчиненому.

Обставинами, що пом`якшують покарання згідно ст. 66 КК України – судом не встановлено.

Обставини, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України – є рецидив злочинів.

       Оскільки обвинувачений вчинив тяжкий злочин, раніше неодноразово судимий, суд враховує характер та ступінь громадської небезпеки скоєного ним злочину, його вік та особу, посередню характеристику з місця мешкання, всі обставини по справі. Тому суд вважає, що стосовно нього необхідно обрати покарання у вигляді позбавлення його волі в межах санкції статті. Також підлягає застосуванню ст. 71 КК України оскільки відносно обвинуваченого існує вирок від 01.04.2024 рокуДніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ст. 185 ч.4, 75,76 КК України за яким призначене покарання 5 років позбавлення волі.

Речові докази по справі у відповідності до вимог ст. 100 КПК України – колісний транспортний засіб (причеп) «АСКАНІЯ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , рік випуску 1992 /а.с. 109/ підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_6 ..

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16.04.2024 року на речові докази, а саме колісний транспортний засіб (причеп) «АСКАНІЯ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , рік випуску 1992 після набрання вироком законної сили підлягає скасуванню.

Судові витрати за проведення експертизи підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст. 370, 371 КПК України, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України і призначити йому узгоджене покарання у виді позбавлення волі строком на 5 /п`ять/ років 6 /шість / місяців.

На підставі частини 1 статті 71 Кримінального кодексу України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01.04.2024 року у виді 6 /шести / місяців позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 6 /шести/ років позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 його попереднє ув`язнення у цьому кримінальному провадженні з дня його фактичного затримання – 26.04.2024 року до набрання цим вироком законної сили, із розрахунку день за день.

Початок строку відбування покарання рахувати з 26.04.2024 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 залишити у вигляді тримання під вартою.

Після набрання вироком законної сили речові докази по справі, а саме: колісний транспортний засіб (причеп) «АСКАНІЯ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , рік випуску 1992 повернути потерпілому ОСОБА_6 .

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16.04.2024 року на речові докази, а саме колісний транспортний засіб (причеп) «АСКАНІЯ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , рік випуску 1992– скасувати.

Стягнути зОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати пов`язані із залученням експертів в розмірі 1514,56гривень.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками процесу до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1