Справа № 674/31/25

                                                               Провадження № 2-а/674/10/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року                                                                                м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді   Шафікової Ю.Е.,

за участю секретаря  Проценко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дунаївці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі-

 ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив скасувати постанову №0717 від 17.12.2024 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, провадження у справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог  посилається на те, що 09.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол №0717 за ч.3 ст.210-1 КУпАП. В протоколі вказано, що було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , оскільки зазначений громадянин поданий в розшук за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. За наявною в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервісті «Оберіг» адресою його проживання: АДРЕСА_1 , засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням було відправлено повістку про явку до першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 . До ІНФОРМАЦІЯ_3 повернулося повідомлення про вручення повістки. Відповідно до пояснень і зауважень щодо змісту протоколу, ОСОБА_1 вказав, що отримав повідомлення про повістку 18.10 (п`ятниця), а у понеділок 21.10 - забрав повістку у відділенні Укрпошти і прибув до ТКЦ - 21.10.2024 р..

10.01.2025 тримав лист від відповідача, у зв`язку з чим стало відомо про винесення спірної постанови №0717 від 17.12.2024.

        02.07.2024, у визначений законом термін, позивач оновив свої військово-облікові дані та має відстрочку: бронювання до 18.02.2025р, що підтверджується витягом з військово-облікового документу Резерв+. Він ніколи не порушував військового обліку, не притягувався до адміністративної відповідальності.

       18.10.2024 (в п`ятницю) ОСОБА_1 отримав з відділення Укрпошти повідомлення про отримання рекомендованого поштового відправлення — повістки. 21.10.2024 р. (в понеділок) забрав у відділенні Укрпошти м. Дунаївці повістку №327445 про необхідність з`явитися 15.10.2024 року на 11:00 год для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

       Того ж дня, 21.10.2024 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де повідомив працівників Відділу про отримання повістки №327445 та надав витяг з військово-облікового документу Резерв+ про наявність бронювання до 18.02.2025 р. (місце роботи Агрохолдинг 2012), що підтверджується копією повістки №327445 з відміткою на ній про термін бронювання та місце роботи.

Однак, 09.12.2024 працівник поліції повідомив позивача, що він перебуває в розшуку за те, що вчасно не з`явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку із чим був доставлений до даного приміщення ТЦК, де складався протокол № 0717 про адміністративне правопорушення від 09.10.2024.

Вважає, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню, не було дотримано процедури здійснення провадження, не вказано на яку саме дату, час було необхідно з`явитись до відділу, натомість позивач одразу після отримання повістки з`явився до відділу РТЦК.

Ухвалою судді від 20.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження в справі та призначено справу до судового розгляду з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, у поданій заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду у встановленому законом порядку, повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав.

Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Частиною четвертою статті 229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи 17.12.2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №0717 відносно ОСОБА_1 .

Вказаною постановою, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.

За змістом постанови 09.12.2024 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , оскільки зазначений громадянин поданий в розшук за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. За наявною в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервісті «Оберіг» адресою його проживання: АДРЕСА_1 , засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням було відправлено повістку про явку до першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 . До ІНФОРМАЦІЯ_3 повернулося повідомлення про вручення повістки. ОСОБА_1 за отриманою повісткою вчасно не з`явився та порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Чим порушив ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024. По суті правопорушення ОСОБА_1 пояснив, що не прибув по повістці, оскільки отримав повідомлення про повістку 18.10.2024, забрав повістку 24.10.2024, прибув до ТЦК 21.10.2024.

Позивач вважає, що дії відповідача щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є протиправними, постанова підлягає скасуванню.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Нормами  ст.1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Суд вважає за необхідне зазначити, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

КпАП України закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

Згідно ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частинами 1, 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію; вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. 

Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р., у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» (затв. Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022) на території України оголошено загальну мобілізацію, строк якої неодноразово продовжувався.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно з абз. 7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесеннязмін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби,мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024№ 3633-ІХ) інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

       Згідно з абз. 8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024) у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

       Відповідно до абз.1 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (в редакції, чинній з 29.06.2024 згідно з постановою КМУ № 747 від 25.06.2024), повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

       Згідно з абз.2, 3 п.34 Порядку (в редакції, чинній з 27.08.2024 згідно з постановою КМУ № 951 від 16.08.2024) у разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

       У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

       Згідно з п.п.2 п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

       день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

       день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

       день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується військово-обліковим документом із застосунку «Резерв+», дата уточнення даних 02.07.2024, дані уточнено вчасно, має бронювання до 18.02.2025.

       05.10.2024 було виготовлено повістку № 327445 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 15.10.2024 о 10 год. 00 хв. з метою уточнення даних.

       Вказана повістка була направлена на адресу ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення (№ відправлення 0600292950354). Згідно відомостей з електронної системи «Укрпошти» повістка отримана позивачем 22.10.2024.

       За таких обставин, суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати про належне повідомлення ОСОБА_1 про дату та час виклику до відділу РТЦК, оскільки така повістка вручена лише 22.10.2024, тобто на п`ять днів пізніше визначеної у повістці дати 15.10.2024.

Крім того, суд звертає увагу, що що 02.07.2024 позивач вніс свої відомості до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, отримав військово-обліковий документ та оновив свої дані, що підтверджується відповідними відомостями з додатку «Резерв+», де міститься вказівка «дані уточнено вчасно». Мав підставу для відстрочки у зв`язку із бронюванням.

       Таким чином, відповідачем не мотивовано підстави для виклику ОСОБА_1 за повісткою для уточнення даних, оскільки він свої дані оновив у строк, передбачений ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ).

       Зокрема, відсутні фактичні дані щодо конкретної інформації, яку не оновив позивач і яка підлягала уточненню під час виклику. Зазначені обставини не містяться ні у тексті повістки, ні в протоколі, ні у спірній постанові.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

В силу ч.1 ст.77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення та наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин оскаржуванна постанова підлягає скасуванню, а провадження в справі по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає закриттю .

Усі інші аргументи позивача вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні.

Згідно з ч. 1ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Керуючись ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.2 -14, 72-77, 122, 241-255, 286, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Постанову №0717 від 17.12.2024  т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17 000 гривень - скасувати, а провадження у справі – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 копійок.

Згідно ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була  подана  у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 18 лютого 2025 року.

Повне найменування учасників справи:

- позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_3 (місцезнаходження АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Суддя                                 Ю.Е.Шафікова