справа № 569/20581/24

провадження № 2/570/361/2025

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м        У к р а ї н и

14 лютого 2025 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді                                        Кушнір Н.В.,

з участю секретаря судового засідання        Полюхович М.В.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про зняття арешту та скасування запису про державну реєстрацію обтяжень,

у с т а н о в и в:

покликаючись на те, що наявність в Державному реєстрі заборони на відчуження неухомого майна створює перешкоди позивачу як власнику у розпорядженні його майном представник позивача адвокат Андрій Бідюк звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою про зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 та скасування запису про державну реєстрацію обтяження № 8041523, який перенесений з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зареєстрований 27.05.2005 14:26:36 за № 8041523 державним реєстратором: Діанова Анна Юріївна, Друга Рівненська державна нотаріальна контора, Рівненський міський нотаріальний округ, Рівненська область; підстава обтяження: постанова, серія та номер АА283372, виданий 24.05.2005, Рівненським відділом ДВС, Коваль; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:17926926 від 11.12.2014 18:43:06, Діанова Анна Юріївна, Друга Рівненська державна нотаріальна контора, Рівненський міський нотаріальний округ, Рівненська обл.; вид обтяження: арешт нерухомого майна; відомості про суб`єктів обтяження: ОСОБА_1 ; відомості про реєстрацію до поновлення/перенесення: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 2018563, 27.05.2005 14:26:36; Опис предмета обтяження: все майно.

09 грудня 2024 року представник відповідача Ігор Кондратюк через систему "Електронний суд" подав відзив, у якому просив відмовити у позові. Зазначав, що за даними, що містяться в Автоматизованій системі виконавчого провадження, відсутні виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_1 , в межах яких виносилась би постанова про арешт майна №AA 283372 від 24.05.2005.

Пояснює, що все діловодство відділу державної виконавчої служби протягом 2005 року здійснювалося на паперових носіях. Всі паперові матеріали виконавчих проваджень, що завершені включно по 2019 рік, знищені за закінченням строку їх зберігання відповідно до п.2 розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 №1829/5.

Вказує, що у відповідача відсутня інформація, на підставі якої можна встановити причини винесення постанови про арешт майна №АА 283372 від 24.05.2005, а відтак і відсутня можливість встановити наявність підстав для зняття цього арешту.

17 грудня 2024 року у відповіді на відзив представник позивача адвокат Андрій Бідюк підтримав вимоги, викладені у позовній заяві. Вважає, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту, накладеного державним виконавцем на майно боржника у виконавчому провадженні, відомості щодо якого відсутні в органу виконавчої служби, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном позивача, з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження на звернення заявника із вказаним позовом, відсутність фактичних майнових претензій стягувача, оскільки такий на даний час не встановлений та не вказаний ДВС. Вказує, що навіть за умови, що позивач має бажання добровільно виконати рішення суду та органу ДВС про стягнення з нього коштів, законодавчо врегульованої можливості немає. Зазначає, що невикористання та невжиття стягувачами та органом ДВС усіх можливих засобів та дій щодо стягнення коштів з боржника за рішенням суду, не може становити надмірний тягар позивачеві в перешкоді володіння та розпорядження своїм майном. Враховуючи викладене, єдиним способом захисту прав позивача є звернення до суду з вимогою скасувати арешт з майна позивача, оскільки відсутнє виконавче провадження в межах якого позивач міг би виконати рішення суду, а тому просить задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

Всі учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

У поданій до суду заяві вказаний представник позивача просить справу розглянути без участі сторони позивача.

Представник відповідача до суду не з`явився.

Враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів про правовідносини сторін, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору, зважаючи на те, що їх з`явлення не визнане обов`язковим, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, думку сторони, дійшов висновку про можливість розглянути справу у їх відсутність та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд встановив такі обставини.

За інформацією Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (лист від 02.10.2024 №248829), згідно з відомостями АСВП виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у Відділі на виконанні не перебувають.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 зареєстровано обтяження №8041523 - на підставі постанови, серія та номер: АА 283372 від 24.05.2005.

У даному листі відповідач повідомляє, що за даними, які містяться в АСВП, неможливо встановити виконавче провадження, в якому винесено постанову, серія та номер: АА 283372 від 24.05.2005.

01 грудня 2004 року (справа №2-7594/04) Рівненський міський суд Рівненської області ухвалив стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Рівнегаз" заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 743 грн. 69 коп. та 51 грн. держмита в прибуток держави. Рішення набрало законної сили 04 січня 2005 року.

24 травня 2005 року державний виконавець державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції на підставі виконавчого листа №2-7594, виданим Рівненським міським судом 04.01.2005 про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувачів 847 грн. 16 коп., з метою забезпечення повного та своєчасного виконання рішення суду та заяви стягувача ОСОБА_2 наклав арешт на все майно ОСОБА_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 /постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження серії АА №283372 /.

З відповіда на адвокатський запит т.в.о. голови правління АТ "Рівнегаз" Івана Любонька від 26.12.2024 №33001-Сл-2466-1224 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 з грудня 2020 року не був споживачем, якому надавались АТ «Рівнегаз» послуги з розподілу природного газу (з 01.01.2024 послуги з розподілу природного газу на території м.Рівне та Рівненської області надаються ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Рівненської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України»).

Починаючи з 01.07.2015 на підставі виданої постановою НКРЕКП від 28.05.2015 №1647 ліцензії, постачання природного газу на території м.Рівне та Рівненської області проводило ТОВ «Рівнегаз збут». Відповідно до укладеного договору доручення №24/15576/Д.050 від 03.08.2015 між АТ «Рівнегаз» та ТОВ «Рівнегаз Збут», діяльність щодо збору грошових коштів зі споживачів природного газу - боржників АТ «Рівнегаз» проводило ТОВ «Рівнегаз Збут», яке і обліковувало заборгованість за поставлений природний газ споживачами.

Інформацію про наявність заборгованості за поставлений природний газ споживачу ОСОБА_1 обліковувало ТОВ «Рівнегаз збут». Будь-яка інформація про виконання рішення Рівненського міського суду від 01.12.2004 у справі №2-7594/04 у АТ «Рівнегаз» відсутня, з врахуванням термінів зберігання документів та передачею збору заборгованості за поставлений природний газ зі споживачів ТОВ «Рівнегаз збут».

Згідно з відповіддю на запит Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філія ГСЦ МВС) від 12 грудня 2024 року №31/35-14-37аз-15700-2924, в базах даних сервісного центру МВС наявна відмітка про накладення арешту на автомобіль ГАЗ 2401, номерний знак НОМЕР_2 , що зареєстрований за ОСОБА_1 .

До спірних правовідносин суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України).

Згідно із ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1 ст.328 цього Кодексу).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Зняття арешту з майна регулюється ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного участині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченомустаттею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Згідно з ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, крім ч.4 ст.59 Закону, може бути знятий за рішенням суду.

Суд дійшов таких висновків.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.

Розглядаючи справу, суд визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідив подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Позивач скористався правовою допомогою.

Згідно з п.2 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" позов про зняття арешту з майна може бути пред?явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до п.9.9. наказу Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5 «Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби» (втрата чинності від 19.07.2017 р.), розділу XI п.2 наказу Міністерства юстиції України від 07.06.2017 р. № 1829/5 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву Відділу, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Після проходження вищезазначеного строку виконавчі провадження вилучаються для знищення.

Відповідно до перевірки даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 на виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Рівному не перебувають.

У матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного майна, крім того відсутня і сама постанова про відкриття виконавчого провадження, а виконавче провадження, в ході якого накладений арешт, знищене за закінченням строків зберігання. Тобто державний виконавець позбавлений можливості вирішити питання про звільнення майна з-під арешту у позасудовому порядку.

Позивач має намір розпорядитися належним йому майном, проте через наявність арешту позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача, тоді як відповідач наведені позивачем обставини не спростував.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21) викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно позивача, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд дійшов висновку про обґрунтованість пред`явлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію обтяження №8041523, то суд вважає, що вказана вимога не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація обтяжень проводиться державним реєстратором на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили.

Таким чином, судове рішення про скасування арешту, яке набрало законної сили, являється правовою підставою для здійснення державним реєстратором дій щодо припинення обтяження речових прав на нерухоме майно.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).

Суд бере до уваги, що дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

При цьому враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії", заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у поданій до суду заяві позивач не наполягав на відшкодуванні судових витрат, суд, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, що полягає у розгляді справи у межах заявлених вимог, не стягує з відповідача понесені позивачем документально підтверджені судові витрати.

З огляду на викладене, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

задоволити цивільний позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про зняття арешту та скасування запису про державну реєстрацію обтяжень.

Зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладений на підставі постанови Рівненського міського відділу ДВС, серія та номер АА 283372, видана 24.05.2005, вид обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: 8041523; дата, час державної реєстрації: 27.05.2005 14:26:36, державний реєстратор: Діанова Анна Юріївна, Друга Рівненська державна нотаріальна контора, Рівненський міський нотаріальний округ, Рівненська область; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:17926926 від 11.12.2014 18:43:06, Діанова Анна Юріївна, Друга Рівненська державна нотаріальна контора, Рівненський міський нотаріальний округ, Рівненська обл.; відомості про реєстрацію до поновлення/перенесення: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 2018563, 27.05.2005 14:26:36; Опис предмета обтяження: все майно.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошена лише вступна та резолютивна частина судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), ЄДРПОУ 35007146, місцезнаходження: вул.Замкова, 22А м.Рівне.

Суддя:                                                                                Кушнір Н.В.

Дата складання повного судового рішення 14 лютого 2025 року.