20.02.2025

Справа № 642/4382/24

Провадження №1-кп/642/308/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року м. Харків

Ленінський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №120224221220000655 від 18.04.2024

за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шарівка, Валківського району Харківської області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст.336 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

На виконання вимог Конституції України, Указів Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов`язок та військову службу» та інших Законів України, а також виданих відповідно до них нормативно-правових актів, проводиться загальна мобілізація, на особливий період.

01.07.2023 військовозобов`язаний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , за викликом.

З метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до Законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом під час воєнного стану в Україні на підставі Указу Президента України № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» ОСОБА_4 було видане направлення № 2409 від 01.07.2023 на медичний огляд військово - лікарською комісією з метою визначення ступеню придатності до військової служби. Про отримання направлення на ВЛК та ознайомлення з адміністративною та кримінальною відповідальністю за ухилення від проходження призову на військову службу за мобілізацією шляхом ухилення від медичного огляду та симуляції хвороби свідчать особисті підписи військовозобов`язаного ОСОБА_4 в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих військовозобов`язаному для проходження медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У цей же день, військовозобов`язаний ОСОБА_4 пройшов медичний огляд районної медичної комісії у ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , та за результатами медичного огляду, проведеного військово - лікарською комісією у відповідності до вимог «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України», затвердженого Наказом Міністра Оборони України від 14.08.2008 № 402, згідно довідки № 2847 від 14.09.2023 останнього визнано придатним до військової служби.

Після проходження медичної комісії ОСОБА_4 , співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 о 09 год. 00 хв. 02.07.2023 року було вручено повістку на відправку до команди № НОМЕР_1 на 08 год. 00 хв. 07.07.2023 року, про що свідчить особистій підпис ОСОБА_4 .

Крім того, ОСОБА_4 , під особистий підпис було повідомлено про відповідальність за ст. 336 КК України у випадку неявки на відправку до команди. У відповідності до ч. 2 ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Однак, будучи придатним за станом здоров`я до військової служби та не маючи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбаченого ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993, військовозобов`язаний ОСОБА_4 , усупереч вказаним вимогам законодавства, діючи з умислом, усвідомлюючи наслідки своїх дій, з метою ухилення від призову за мобілізацією, 07.07.2023 на 08 год 00 хв до пункту збору, розташованого на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 ,на відправку до команди НОМЕР_1 - не прибув, тим самим ухилився від військової служби.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнавав, від дачі показань під час допиту за зміненим обвинуваченням відмовився, зазначивши, що й на цей час відмовляється проходити військову службу за мобілізацією.

Під час допиту за первісним обвинуваченням ОСОБА_4 показав, що 01.07.2023 ним було отримане направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією, в той же день він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 та пройшов військово-лікарську комісію, згідно з висновком якої він був визнаний придатним до військової служби, зазначений висновок ним не оскаржувався. Одразу після цього в ІНФОРМАЦІЯ_4 він отримав повістку на відправку, яка в нього зберіглася, відповідно до якої він повинен був 07.07.2023 о 08.00 з`явитися до пункту збору для відправки для проходження військової служби з відповідною командою, однак в розписці до повістки, який лишився в ІНФОРМАЦІЯ_4 була зазначена іншим почерком та чорнилами дата явки 11.07.2023, про що йому стало відомо лише під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Про те у зазначений у повістці час, тобто 07.07.2023 о 8.00 він і пізніше він до пункту збору не з`явився, так як мав співмешканку - ОСОБА_7 , з якою проживав без реєстрації шлюбу, яка є інвалідом. В подальшому між ним та ОСОБА_7 26.07.2023 було укладено шлюб, що надає йому згідно з діючим законодавством право на відстрочку від призову за мобілізацією під час дії воєнного стану. Крім того, він має неповнолітнього сина, якого потрібно забезпечувати. Зазначив про те, що в нього видалена селезінка в результаті політравми під час проходження строкової військової служби в 2001 році, хвора спина, постійні головні болі. Саме ці обставини були причиною того, що він не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 07.07.2023 для відправки з відповідною командою до місця проходження військової служби.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 його винуватість підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які повністю доводять його причетність до скоєння інкримінованого кримінального правопорушення.

Так, свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що він проходив військову службу на посаді начальника відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_3 . На початку липня 2023 року ОСОБА_4 по повістці прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів для забезпечення укомплектування Збройних Сил України особовим складом під час воєнного стану і був направлений для проходження військово-лікарської комісії, яку останній пройшов в той же день і відповідно до висновку ВЛК був визнаний придатним до військової служби. Про наявність обставин, які йому надають право на відстрочку від призову за мобілізацією ОСОБА_4 працівників ІНФОРМАЦІЯ_5 не повідомляв та відповідних документів не надавав. Після ВЛК ОСОБА_4 робітниками ІНФОРМАЦІЯ_5 було вручено повістку на відправку під розпис, в розписці до якої було зазначено, що він зобов`язаний був 11.07.2023 о 08.00 з`явитися до пункту збору для відправки для проходження військової служби з відповідною командою. Також ОСОБА_4 був ознайомлений під розпис про кримінальну відповідальність передбачену ст.336 КК України. В зазначений в мобілізаційній повістці час ОСОБА_4 до пункту збору не з`явився, з ІНФОРМАЦІЯ_5 не зв`язався та про будь-які поважні причини нез`явлення до пункту збору за бойовою повісткою не повідомляв. За даним фактом ОСОБА_8 був складений рапорт.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні надав показання, згідно з якими він проходить військову службу на посаді відповідального виконавця адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 . Військовозобов`язаний ОСОБА_4 01.07.2023 прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 де йому було видане направлення для проходження військово-лікарської комісії. Про отримання направлення на ВЛК та ознайомлення з адміністративною та кримінальною відповідальністю за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_4 розписався особисто в журналі реєстрації направлень на ВЛК. ВЛК ОСОБА_4 пройшов в той же день та був визнаний придатним для проходження військової служби і останньому робітниками ІНФОРМАЦІЯ_5 була вручена мобілізаційна повістка під розпис, в розписці до якої було зазначено, що він зобов`язаний був 11.07.2023 о 08.00 з`явитися до пункту збору для відправки для проходження військової служби з відповідною командою. Також ОСОБА_4 під особистий підпис був попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 336 КК України за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. До пункту збору ОСОБА_4 11.07.2023 і пізніше не з`явився, про будь-які поважні причини свого неприбуття за мобілізаційною повісткою ІНФОРМАЦІЯ_5 не повідомляв. За даним фактом ним був складений відповідний рапорт. Про наявність обставин, які надають ОСОБА_4 право на відстрочку від призову за мобілізацією останній працівників ІНФОРМАЦІЯ_5 не повідомляв та відповідних документів не надавав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що він є членом військово-лікарської комісії при КНП «Міська поліклініка №24» м. Харкова, останні 42 роки працює хірургом. Огляд обвинуваченого ОСОБА_4 проводив особисто не він. З приводу видалення у ОСОБА_4 селезінки свідок ОСОБА_10 зазначив, що стан після спленектомії (видалення селезінки) може бути підставою для надання відстрочки від призову за мобілізацією за станом здоров`я на півроку після проведення відповідної операції. Враховуючи, що відповідна операція проводилась в 2001 році, приймаючи до уваги положення Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 яким затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України ця фізична вада не є підставою для визнання непридатним для військової служби під час дії воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , показав, що працюючи на посаді старшого офіцера мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 він виписував повістки. Розходження в датах явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 для відправлення з відповідною командою для проходження військової служби в повістці на відправку, яка вручена ОСОБА_4 та в який зазначено про необхідність явки 07.07.2023 та в розписці до цієї повістки, в який зазначено про необхідність явки 11.07.2023, свідок ОСОБА_11 пояснив як технічну описку.

Свідок ОСОБА_7 , будучи допитаною в судовому засіданні показала, що вона проживає в АДРЕСА_4 разом з обвинуваченим ОСОБА_4 більше чотирьох років. 26.07.2023 між нею та ОСОБА_12 був зареєстрований шлюб, а до цього вони проживали разом в цивільному шлюбі. Зі слів обвинуваченого ОСОБА_13 їй відомо, що він 01.07.2023 він пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 . Наступного дня вона разом з ОСОБА_4 була у зазначеному ІНФОРМАЦІЯ_6 де чоловіку вручили повістку на відправку до військової частини, відповідно до якої він через кілька днів повинен був з`явитися до центру комплектації. Однак, її чоловік ОСОБА_13 не з`явився за повісткою, так як не може за станом здоров`я проходити військову службу - йому під час проходження ним строкової військової служби була видалена селезінка. Крім того, вона є інвалідом, тому ОСОБА_13 має право на відстрочку.

Відповідно до повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 11.07.2023, яке зареєстроване в журналі єдиного обліку ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області 17.04.2024 за №5062, начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 просив внести відомості до ЄРДР щодо ОСОБА_4 , який пройшов ВЛК і був визнаний придатним до військової служби та який отримав під особистий підпис мобілізаційну підпис повістку та не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 на відправку до команди № НОМЕР_1 на 08 год 00 хв 11.07.2023, був ознайомлений під особистий підпис про кримінальну відповідальність за ст.336 КК України.

Згідно з направленням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.07.2023 №2409 ОСОБА_4 направлений для проходження військово-лікарської комісії і як вбачається з картки обстеження та медичного огляду від 01.07.2023 ОСОБА_4 на диспансерному обліку з приводу хронічних захворювань не перебуває, інвалідності не має, інформація щодо стану здоров`я надана в повному обсязі, що засвідчено підписом ОСОБА_4 , за результатами медичного обстеження спеціалістами військово-лікарської комісії визнаний придатним до військової служби.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №1999 від 01.07.2023 ОСОБА_4 визнаний придатним до військової служби.

Згідно з розпискою до мобілізаційної повістки на ім`я ОСОБА_4 , зазначену повістку обвинувачений отримав 09 год 00 хв 02.07.2023 під особистий підпис, та його повідомлено про відправку до команди № НОМЕР_1 та явку 11.07.2023 о 08 год 00 хв. При цьому обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні після огляду розписки до повістки зазначив, що він дійсно проставив свій особистий підпис в розписці до мобілізаційної повістки і що підпис належить йому, але в повістці на відправку, зазначена інша дата явки для відправки до місця проходження військової служби за мобілізацією, а саме 07.07.2023.

Відповідно до повістки на відправку ОСОБА_4 наказано 07.07.2023 о 8.00 з`явитися за адресою: АДРЕСА_5 . В повістці зазначений номер команди НОМЕР_1 з якою здійснювалася відправка для проходження військової служби військовозобов`язаного ОСОБА_4 .

Розпискою від 01.07.2023 підтверджується, що ОСОБА_4 ознайомлений з положеннями ст.336 КК України про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. При цьому обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що він дійсно проставив свій особистий підпис в цій розписці і що підпис належить йому.

Згідно з рапортами інструктора рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 головного сержанта ОСОБА_14 від 11.07.2024 та стрільця роти охорони ОСОБА_15 від 11.07.2024 військовозобов`язаний запасу ОСОБА_4 не з`явився на відправку 11.07.2023, на зв`язок не виходить, згідно довідки ВЛК придатний до проходження військової служби, підстав для надання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією не має, був спланований до команди НОМЕР_1 , про дату і час відправки був повідомлений завчасно, про що свідчить особистий підпис у розписці до повістки на відправку, яку ОСОБА_4 отримав 02.07.2023.

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 26 липня 2023 року, виданого третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 26 липня 2023 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , про що 26 липня 2023 року складено відповідний актовий запис №393.

Відповідно до свідоцтва про хворобу №570 від 14.06.2001 військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_3 09.05.2001 Герелесу виконана операція «Лапаротомія, верхня-серединна лапаротомія, спленектомія, санація, дренування черевної порожнини».

Згідно з витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку №583 від 13 серпня 2002 року ОСОБА_4 визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААА №105930 від 23.10.2015, виданої КЗОЗ «Комінтернівська міжрайонна медико-соціальна експертиза» ОСОБА_7 за загальним захворюванням встановлена безстроково третя група інвалідності з 01.11.2015.

Оцінивши на основі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вказані докази є допустимими, належними, достовірними і достатніми для встановлення обставин вчинення злочину ОСОБА_4 , узгодженими між собою і не викликають сумнівів, тому суд кладе їх в обґрунтування вироку.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він за станом здоров`я та у зв`язку з тим, що він має дружину з ІІІ групою інвалідності і внаслідок цього не підлягав призову за мобілізацією, суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.

Так, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 був укладений 26.07.2023, тобто вже після виникнення у нього 11.07.2023 обов`язку з`явитися за мобілізаційною повісткою для відправлення з відповідною командою до місця проходження військової служби. Суд зазначає, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом, зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Крім цього, відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку то мобілізацію», в редакції чинній на час вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому діяння», не передбачалося такої підстави для відстрочки для призову на військову службу під час мобілізації, як наявність дружини з ІІІ групою інвалідності.

Щодо тверджень обвинуваченого про неможливість за станом здоров`я проходити військову службу за мобілізацією під час дії воєнного стану, суд зазначає, що згідно з додатком 1 «Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби в військовому резерві військової служби» до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, в редакції чинній на час вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому діяння, спленектомія, тобто видалення селезінки, яке мало місце в 2001 році не є підставою для визнання особи не придатною для проходження військової служби у воєнний час. При цьому, обвинуваченим ОСОБА_4 відповідний висновок військово-лікарської комісії у встановленому законом порядку не оскаржувався та не був визнаний недійсним.

Також, захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 під час виступу в судових дебатах зазначив про відсутність належних доказів винуватості його підзахисного, посилаючись на те, що матеріали кримінального провадження передані прокурором в суд щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, і ОСОБА_4 було інкриміновано, що 11.07.2023 він не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 на відправку для проходження військової служби з відповідною командою. При цьому захисник обвинуваченого зазначає, що всі докази надані прокурором суду, а саме протоколи допитів свідка ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , рапорт ОСОБА_8 , рапорт ОСОБА_9 , корінець від повістки на відправку з командою ОСОБА_4 , заява про вчинення кримінального правопорушення містять дату відправки ОСОБА_4 саме 11.07.2023. Під час судового засідання ОСОБА_4 було надано суду повістку на відправлення на 07.07.2023, що на думку захисника взагалі виключає наявність події і складу злочину. Прокурором 31.01.2025 року було змінено обвинувачення ОСОБА_4 щодо дати явки обвинуваченого до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 07.07.2023. Тому всі докази, які були зібрані стороною обвинувачення відносно вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, в яких зазначено про необхідність явки обвинуваченого до ІНФОРМАЦІЯ_3 11.07.2023 є неналежними доказами, а змінений обвинувальний акт не підтверджений належними доказами, оскільки всі докази у справі зібрані відносно кримінального правопорушення, яке було вчинене 11.07.2023, а не 07.07.2023. На підставі цього, просить суд визнати вказані докази неналежними та ухвалити виправдувальний вирок в зв`язку з відсутністю події і складу злочину.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судових дебатах та в останньому слові підтримав позицію свого захисника адвоката ОСОБА_5 , просив постановити виправдувальний вирок.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 85 належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Під час допиту в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили факт явки обвинуваченого до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою проходження ним ВЛК, визнання його придатним до військової служби, попередження ОСОБА_4 під розписку про кримінальну відповідальність за ст. 336 КК України, отримання мобілізаційної повістки і неявки ОСОБА_4 для відправки до військової частини 11.07.2024.

Дослідженні в судовому засіданні рапорта ОСОБА_8 та ОСОБА_9 доводять наявність фактів та обставин, які підтверджують, що обвинувачений ОСОБА_4 згідно довідки ВЛК придатний до проходження військової служби, підстав для надання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією не має, був спланований до команди НОМЕР_1 , про дату і час відправки був повідомлений завчасно, про що свідчить особистий підпис у розписці до повістки на відправку, але не з`явився для відправки до місця проходження військової служби 11.07.2023.

Розписка до мобілізаційної повістки на ім`я ОСОБА_4 доводить факт отримання ОСОБА_4 зазначеної повістки 09 год 00 хв 02.07.2023 під особистий підпис, згідно з якою він повинен був з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 для відправки до команди № НОМЕР_1 07.07.2023 о 08 год 00 хв.

Відповідна заява про скоєння кримінального правопорушення доводить наявність підстав для початку внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування за фактом ухилення ОСОБА_12 від призову на військову службу за мобілізацією.

Стороною захисту мобілізаційна повістка на ім`я ОСОБА_4 була надана суду після допиту свідків, дослідження матеріалів кримінального провадження та допиту обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив розходження в датах в мобілізаційній повістці, врученій обвинуваченому і в розписці до повістки технічною опискою.

У зв`язку з цим прокурором було змінено в судовому засіданні обвинувачення щодо дати нез`явлення для відправки до місця проходження військової служби за мобілізацією обвинуваченого ОСОБА_4 07.07.2023.

Отже, зазначені вище докази є належними, узгодженими між собою і з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, які в своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину за зміненим обвинуваченням. При цьому суд зазначає, що дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності підтверджують факт нез`явлення обвинуваченого ОСОБА_4 07.07.2023 для відправки до місця проходження військової служби за мобілізацією.

Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 та приходить до висновку що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ст.336 КК України, тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, на обліку у лікаря-психіатра та на у лікаря-нарколога не перебуває.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання відповідно до ч. 1 ст. 66 та ч.1 ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вимогами ч. 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Згідно з ч.6 ст.368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України та практику Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.

Так, у постанові ВСУ від 01 лютого 2018 року (справа № 634/609/15-к, провадження № 51-658 км17) зазначено, що підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66,67 КК України), визначенні «інших обставин справи».

Відповідно до частини 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Суд наголошує на тому, що відповідно до ст.65 Конституції України захист вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Ці положення основного закону відображені в статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Відповідно до ст.2 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. В умовах збройної агресії з боку іншої держави, захист Вітчизни набуває особливого значення. Тому наслідки ухилення від військової служби в цих умовах через покарання, повинні досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, про що зазначено у ст. 50 КК України.

За таких обставин, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, особу винного, характер і ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є нетяжким злочином, але який створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя, безкарності, зважаючи на введений на всій території України воєнний стан і проведення в зв`язку з цим мобілізації, що свідчить про значну суспільну небезпечність самого злочину, враховуючи, що ОСОБА_4 підстав, передбачених законодавством на відстрочку від призову чи інших поважних причин не мав, в період воєнного стану при оголошеній загальній мобілізації умисно проігнорував свій конституційний обов`язок по захисту Батьківщини під час збройної агресії рф, у зв`язку з чим суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_12 покарання у вигляді позбавлення волі в мінімальному розміру санкції ст.336 КК України та вважає за неможливе звільнити його від відбування покарання з застосуванням ст. 75 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався та підстав для його обрання судом не вбачається.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 370, 371, 373, 374, 392 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст.336 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 відсутній.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту його фактичного затримання та направлення для відбуття покарання до кримінально-виконавчої установи.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду, через Ленінський районний суд м. Харкова, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до приписів ч.6 ст. 376 КПК України копію негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1