ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                У Х В А Л А

                        про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

"19" лютого 2025 р.                                                                            справа № 300/672/25

м. Івано-Франківськ  

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

                                                         В С Т А Н О В И В:

Кузів Володимир Миколайович в інтересах ОСОБА_1 31.01.2025 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2022 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2022; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2023 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2023; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2024 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2024.  

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків у спосіб: подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду: заяву про поновлення строку із зазначення причин пропуску строку звернення до суду із позовом в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо проведення індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2022 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2022; визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо проведення індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2023 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2023; визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо проведення індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2024 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2024, за період з 01.03.2022 по 30.07.2024. Надати докази поважності причин пропуску такого строку.

13.02.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду  надійшла заява представника позивача від 12.02.2025 на виконання вимог ухвали суду. Згідно вказаної заяви від 12.02.2025 представник позивача в обґрунтування дотримання строку звернення до суду з цим позовом зазначив, що початок перебігу строку звернення до суду з цим позовом необхідно відраховувати з моменту коли позивач отримав листа ГУ ПФ України в Івано-Франківській області від 19.08.2024 з копіями матеріалів пенсійної справи. Окрім цього, представник позивача звернув увагу на можливість поновлення пропущеного строку звернення до суду у зв`язку з дією карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19).

Досліджуючи обставини виконання позивачем вимог ухвали від 04.02.2025 щодо зазначення поважних причин пропуску строку звернення до суду в частині вищевказаних позовних вимог, суд вказує на таке:

За правилами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначених положень процесуального закону, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Отже, у даній категорії справ процесуальний закон визнав строк в шість місяців достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Суд встановив, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Представник позивача подав цей позов до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 31.01.2025. Водночас позовні вимоги стосуються відновлення порушеного права на отримання пенсії із проведеною індексацією з 01.03.2022 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, з 01.03.2023 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01.03.2022 по 30.07.2024, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом. При цьому, суд вважає, що отримання позивачем листів відповідача у відповідь на його звернення щодо виплати пенсії також не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду. Будь-яких поважних причин пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01.03.2022 по 30.07.2024 позивач суду не навів.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду,  Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 вказала:

"...правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду".

Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Так, в позовній заяві та в заяві від 12.02.2025 представник позивача не зазначив жодних обставин, які б перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до відповідача з метою отримання інформації про складові його пенсійного забезпечення.

Щодо висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а, про те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок, то суд вказує на таке:

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Так, представник позивача зазначив, що про порушення права на виплату індексації за 2022-2024 роки в належному розмірі, позивач дізнався з відповіді пенсійного органу від 19.08.2024, однак представник позивача не надав суду жодних доказів на підтвердження відсутності в ОСОБА_1 об`єктивної можливості дізнатися про порушене право на отримання індексації пенсії в належному розмірі, а відтак звернутись до суду раніше.

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що про порушення своїх прав та інтересів позивач не міг дізнатися до 19.08.2024. Такий висновок обґрунтований тим, що позивач не був обмежений у можливостях як письмового звернення до пенсійного органу, так і самостійного виявлення невиплати спірної суми, наприклад шляхом доступу до особистого електронного кабінету на офіційному сайті Пенсійного фонду України.

Що стосується пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, на який звернув увагу представник позивача у заяві від 12.02.2025, то суд вказує на таке.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

З огляду на зміст вищевказаних норм, строк звернення до суду, який закінчився у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України та під час дії пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України підлягає поновленню лише за наявності двох умов: 1) якщо причини його пропуску є поважними; 2) вказані причини є такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

При цьому граматичне тлумачення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що наявність сполучника "і" вказує на обов`язкову наявність двох вищенаведених умов.

Таким чином, виходячи з наведених законодавчих приписів сам факт встановлення карантину не може слугувати причиною для поновлення процесуального строку звернення до суду, а можливість поновлення процесуального строку визначається у взаємозв`язку зі встановленням поважності причин пропуску строку та їх зумовленості обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

В спірному випадку, представником позивача не надано доказів на підтвердження обставин, які свідчать про неможливість своєчасного звернення позивача до суду, а також не доведено, що вчинення відповідної процесуальної дії зумовлений саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

При цьому, згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Натомість, представник позивача подав цей позов до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 31.01.2025, тобто через півтора року після відміни карантину на всій території України, що свідчить про безпідставність доводів представника позивача, що пропущення строку звернення до суду зумовлено саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Таким чином, мотиви і аргументи, які вказані представником позивача в заяві від 12.02.2025 не можуть розцінюватися як поважні причини пропуску строку звернення до суду з позовом в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо проведення індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2022 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2022; визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо проведення індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2023 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2023; визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо проведення індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2024 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2024, за період з 01.03.2022 по 30.07.2024.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині вищевказаних вимог підлягає поверненню на підставі частини другої статті 123, пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись частиною другою статті 123, пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -  

                                                            У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо проведення індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2022 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2022; визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо проведення індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2023 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2023; визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо проведення індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2024 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2024, за період з 01.03.2022 по 30.07.2024, - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

        Суддя                                        /підпис/                                                 Боршовський Т.І.