Справа № 523/13987/24

Провадження №2/523/1516/25

УХВАЛА

17.02.2025 року м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси

       у складі головуючої – судді Кремер І.О.,

        за участю секретаря судового засідання Орлова В.Я.,

з участю представника позивача – ОСОБА_1 , представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 у м. Одеса цивільну справу № 523/13987/24 за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про поділ майна, визнання особистою приватною власністю, припинення права спільної часткової власності, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа № 523/13987/24 за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про поділ майна, визнання особистою приватною власністю, припинення права спільної часткової власності.

Суд констатує, що 17.02.2025 року від позивача ОСОБА_3  до суду надійшла заява про відвід головуючої – судді Кремер І.О. з розгляду даної цивільної справи, за результатами розгляду якої ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17.02.2025 року постановлено відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_3 про відвід судді.

Однак, враховуючи підстави заявленого відводу, задля усунення підозри сторони позивача в упередженості суду в розгляді даної справи, суддя Кремер І.О. заявила про самовідвід.

Представник позивача ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні заявлений суддею самовідвід підтримала.

Представник відповідача Кривоцюк А.П. в підготовчому судовому засіданні розгляд заяви про самовідвід залишив на розсуд суду.

Згідно приписів ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно ч. 1, ч. 9 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Загальна декларація з прав людини (ст. 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст. 14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Головна мета самовідводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

У п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Також у своєму рішенні «Газета Україна - центр» проти України» Європейський суд з прав людини наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (пункти 28-32).

Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Таким чином, з метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді при розгляді зазначеної справи, запобігання звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів можливу неупередженість судді, суд приходить до висновку про задоволення заяви про самовідвід.

Керуючись ст.ст. 2,5,7-8, 10-13,17-18, 36-40 ЦПК України, суд,-

                                        ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити самовідвід заявлений суддею Кремер І.О. у справі № 523/13987/24 за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про поділ майна, визнання особистою приватною власністю, припинення права спільної часткової власності.

Передати справу № 523/13987/24 для подальшого розподілу у порядку встановленому ч. 3 ст. 14 Цивільного процесуального кодексу України, для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями..

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 19 лютого 2025 року.

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси         І.О. Кремер