Справа № 2а- 2081/11
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2011 року суддя Ленінського районного суду м. Луганська Бугера О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, третя особа –ГУ ДКУ в Луганській області, про визнання бездіяльності незаконною, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, -
ВСТАНОВИВ:
В 2011 року позивач звернулась з адміністративним позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, в якому зазначила, що вона має правовий статус „дитини війни”, відповідачем її не виплачувалося підвищення до пенсії в повному обсязі, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів з 01.01.2007 роки по теперішній час, визнати неправомірною бездіяльність відповідача та зобов’язати Управління Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Луганська нарахувати недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по теперішній час.
Позивач до початку судового засідання надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в своїх запереченнях посилався на наступне. Ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що мінімальний розмір пенсій за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Вимоги щодо виплати підвищення з 01.01.2006 року безпідставні, оскільки за Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік»дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2006 рік була зупинена і до теперішнього часу Закон України №3235 Конституційним Судом України не визнаний неконституційним. Питання, пов’язані з підвищенням пенсії відповідно до ст.6 Закону повинно бути вирішено шляхом внесення змін до Закону, в 2007 році це не було врегульовано. З 01.01.2008 року позивачеві проводиться підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 10% від прожиткового мінімуму, відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи –Головного управління Державного казначейства України в Луганській області в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, про дату та час повідомлений належним чином.
20.05..2011 року була винесена ухвала про розгляд справи в порядку письмового провадження. Ухвалою від 18.02.2011 року в задовлені вимог про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в частині вимог за період з 01.01.2007 року по 20.09.2010–залишено без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1/а.с. 5/.
Позивач звертався до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська з заявою про виплату підвищення до пенсії дитині війни, але листом № 437/С-15/01/44 21.03.2011 року позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії. /а.с. 12/.
Відповідно до підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№107-VI від 28.12.2007 року були внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме стаття 6 була викладена в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№107-VI від 28.12.2007 року зазначені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнаються і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивач як особа що має правовий статус «дитина війни», має право на підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії з 01 січня 2010 на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті зазначеного підвищення передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у відповідний період є незаконними.
Згідно ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст. 2 закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується до встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року за № 2154-VI, який набрав чинності з 01 січня 2010 року, встановлений прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність: з 01 січня -695 грн.; 01.04.-706 грн., з 01.07. -709 грн., з 01.10.-723 грн.
Виплата позивачу підвищення пенсії повинна відбуватися за рахунок коштів Державного бюджету України, оскільки статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Згідно положень ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
У зв’язку з цим, суд вважає неможливим розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії в майбутньому –зобов’язання виплачувати допомогу довічно, у зв'язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій, і тому суд відмовляє у задоволенні зазначеної вимоги.
За таких, підстав суд частково задовольняє позовні вимоги.
Згідно частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень. Суд присуджує всі здійсненні нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України (або відповідно місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.) Позивачем був оплачено при подачі позову 3 гривень 40 копійок, у зв’язку з частковим задоволенням позову підлягає відшкодуванню 1 гривня 70 копійок.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни починаючи з 21.09.2010 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська здійснити за рахунок коштів Державного бюджету України виплату ОСОБА_1 і підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 21.09.2010 року, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення.
Суддя: О.В. Бугера