27.10.2011                                                                                 2-а-3755/11

Справа № 2а-3755/2011 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

27 жовтня  2011  року суддя  Новоазовського  районного суду Донецької області  Бєльченко Л.А., розглянувши в скороченому провадженні в м.Новоазовську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області (далі –УПФУ в Новоазовському районі) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання нарахувати та виплатити доплату до пенсії як дитині війни,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся  до суду з даним позовом, вказуючи, що його віднесено до категорії дітей війни і згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни»він має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але відповідач всупереч вимогам цього Закону та Конституції України такої доплати не здійснював в повному обсязі, чим порушував його, позивача, права. Просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача по невиконанню вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»щодо не нарахування йому, позивачу, щомісячного підвищення до пенсії, зобов`язати  відповідача провести нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни з 01.01.2011 року.

Справа розглядається в порядку скороченого провадження на підставі ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у передбачені абз.2 ч.5 зазначеної норми КАС України на підставі повідомлених позивачем і відповідачем обставин.

Оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, вважаю достатніми підстави для прийняття судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

По справі встановлені обставини, які підтверджуються такими доказами.

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року та має правовий статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який встановлює статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, дитина війни –це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.   

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, що набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи  державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

При визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.6 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Питання щодо невідповідності Конституції України ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" Конституційним судом України в 2010 році не розглядалося, і, відповідно, дія ст.6 зазначеного Закону України не зупинялася Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", тому у 2010 році  діяла норма, згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Згідно до п.7 Закону України №3491-У1 від 14 червня 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 18 червня 2011 року, норми статті 6 Закону України "Про соціальний захист  дітей  війни" від 18 листопада 2004 року застосовуються в порядку  та  розмірах,  встановлених  Кабінетом  Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету  Пенсійного  фонду України на 2011 рік".  На виконання                  п. 7 Закону України від 14 червня 2011 року  № 3491-6, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 від 06.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів  виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», відповідно до п.6 якої встановлено, що дітям війни до пенсії проводиться підвищення у розмірі 49,8 грн. Дана постанова  набрала чинності 23.07.2011 року та діє до 01.01.2012 року.

З огляду на зазначене, вважаю, що вимоги позивача щодо визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання  провести нарахування та виплату доплати до пенсії як дитині війни підлягають  задоволенню з 25 січня 2011 року по 22  липня 2011 року, тобто частково, оскільки з прийняттям Закону України №3491-У1 від 14 червня 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»та постанови  Кабінету  Міністрів України № 745 від 06.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів  виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»,  не можна вважати таким, що порушувалось право позивача на отримання доплати до пенсії як дитині війни у передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»розмірах з 23 липня 2011 року.

Крім того, ухвалою Новоазовського районного суду Донецької області від 29.07.2011 року позовні вимоги позивача в частині визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання  провести нарахування та виплату доплати до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2011 року по 24.01.2011  року включно залишені без розгляду на підставі ст.100 КАС України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з визнанням неправомірними дій відповідача по недоплаті позивачу доплати до пенсії як дитині війни в розмірі  30% мінімальної пенсії за віком та зобов’язанням нарахувати та виплатити доплату до пенсії з 25.01.2011 року по 22.07.2011 року.

          Керуючись ст.ст. 158-163, 183-2, 185-187 КАС України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання нарахувати та виплатити доплату до пенсії як дитині війни задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області щодо не нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни за період з 25.01.2011 року по 22.07.2011 року.

                  Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області провести нарахування та виплатити  ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 25 січня 2011 року по 22 липня 2011 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично виплачених сум.     

          В задоволенні інших позовних вимог позивачеві відмовити.

          Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Новоазовський районний суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя- Л.А.Бєльченко