Комінтернівський районний суд Одеської області

  Справа №  2-1437/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2011 смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Копіци О.В.

при секретарях Пойзнер В.Є., Кабаніні В.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3 та його представника – адвоката ОСОБА_4,

представника органу опіки та піклування Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Комінтернівське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 за участю третьої особи на стороні  відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги - органу опіки та піклування Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області про визначення місця мешкання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

 08.04.2011 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 із вимогами про розірвання шлюбу, у зв’язку з тим, що в останній час подружнього життя вони втратили почуття любові та поваги один до одного та не бажають зберегти сім’ю. Також позивачка просить визначити місце мешкання малолітньої доньки – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 із нею.

25.05.2011 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1, в яких просив суд визначити місце мешкання малолітньої доньки – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 із ним (а.с.49-50).

Ухвалою суду від 25.05.2011 року зустрічний позов прийнятий до спільного провадження із позовом ОСОБА_1.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 просила відмовити на підставах, викладених в поданих раніше поясненнях та запереченнях (а.с.38, 60).

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2, яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, повноваження якої не обмежені (а.с.17) позовні вимоги підтримала та просила суд відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав в повному обсязі, про що надав відповідну заяву (а.с.18) та звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив суд визначити місце мешкання малолітньої доньки – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 із ним.

В судовому засіданні представник відповідача - адвокат ОСОБА_4, яка діє на підставі угоди про надання правової допомоги зустрічні позовні вимоги підтримала та просила суд відмовити в задоволенні первісного позову ОСОБА_1.

В судовому засіданні представник третьої особи на стороні  відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги - органу опіки та піклування Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_5 підтримав вимоги позивача ОСОБА_1 тапросив задовольнити їх в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників дослідивши обставини та матеріали справи суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 29.09.2007 року в Першому відділі реєстрації актів цивільного стану Суворовського райуправління юстиції у м.Одесі був зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, про що зроблено актовий запис № 1037 (свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, видане 29.09.2007 року Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського райуправління юстиції у м.Одесі) (а.с.6). Після укладення шлюбу позивачка набула прізвище чоловіка «ОСОБА_1». Шлюб для сторін є першим.

Згідно зі ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

З метою уникнення формалізму при вирішенні даних вимог про розірвання шлюбу, суд прийняв заходи для повного і всебічного з'ясування фактичних взаємин подружжя, вивчив мотиви  та  причини, що передували подачі позову про розірвання шлюбу, прийняв заходи для забезпечення участі сторін у судовому засіданні та прийшов до висновку про неможливість збереження шлюбу з наступних обставин.

В тексті позовної заяви, а також в особисто наданих нею в судовому засіданні поясненнях позивач ОСОБА_1 зазначила, що їх шлюб розпався з причини того, що в них із відповідачем є несумісні характери, чоловік не надає допомоги на виховання та утримання доньки та коли позивачці знадобилась допомога на лікування чоловік також її не надавав, через що у них виникали сварки та в сімї склалась напружена та нервова обстановка. З листопада 2010 року вони проживають окремо та не ведуть спільний побут (а.с.2).

В тексті зустрічного позову (а.с.49) відповідач ОСОБА_3 зазначив, що вони мешкають окремо, а те, що позивачка хворіє на тяжку хворобу свідчить про її аморальну поведінку.

Згідно ч.2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В даний час сторони вже тривалий час не підтримують подружніх відносин та проживають окремо. Про те, що в даний час шлюб зберегти неможливо свідчать пояснення сторін, наявні в матеріалах справи, а також те, що за весь час розгляду справи у суді сторони не знайшли спільної мови та позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач висловлює лише своє ставлення щодо визначення місця мешкання спільної дитини.

Розірвання шлюбу може мати місце лише в тому разі,  коли  після  застосування  заходів  до  примирення  суд  на підставі всебічного дослідження матеріалів справи дійшов висновку, що спільне життя подружжя і збереження  сім'ї  стали  неможливими.

Згідно ст.109 СК Україні шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу  не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

За таких обставин суд вважає можливим розірвати шлюб, укладений між сторонами, оскільки це відповідає волі позивачці та після всіх викладених відповідачем обставин, це буде відповідати і його інтересам, а також інтересам їх спільної малолітної дитини.

Щодо вимог сторін про визначення місця мешкання малолітньої доньки – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд враховуючи обставини справи, а також надані сторонами та витребувані судом докази приходить до наступного.

Від спільного життя у сторін є малолітня донька – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 19.01.2009р., видане виконкомом Фонтанської сільради Комінтернівського р-ну Одеської обл., актовий запис № 02).

Відповідно до ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не  досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

В даному випадку згода батьків щодо визначення місця мешкання малолітньої доньки – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 не досягнута, оскільки відповідач ОСОБА_3 вважає, що оскільки позивачка хворіє на тяжкі хвороби, то не зможе дбати про дитину належним чином, отже просить визначити місце її мешкання із ним.

Згідно з листом №3944 від 20.06.2011 року, наданим Одеським обласним протитуберкульозним диспансером на запит суду, ОСОБА_1 з 2003 року до протитуберкульозного диспансеру не зверталась, не обстежувалась, не лікувалась та на диспансерному обліку не знаходиться (а.с.59).

Згідно з листом МЦ „Профілактики та боротьби з ВИЛ- Інфекцією” № 356 від 23.06.2011 року, у ОСОБА_1 виявлена тяжка хвороба під час вагітності у жіночій консультації №14 м.Одеси 14.07.2008 року (№3480 результат позитивний), підтверджуючий аналіз проведено у центральній імуно-вірусологічній лабораторії обласної СЕС 01.08.2008 року (№3725 результат позитивний). З 01.09.2008 року ОСОБА_1 знаходиться на відповідному обліку (а.с.70).

Вказана інформація спростовує твердження відповідача про те, що позивачці до знайомства із ним було відомо про тяжку хворобу, оскільки вона дізналась про це лише під час вагітності та спростовують його твердження про її хворобу на туберкульоз. Що стосується посилань відповідача на те, що оскільки ОСОБА_1 є тяжко хворою, це свідчить про її аморальну поведінку, то суд вважає, що вказана інфекція є хворобою людини та не може свідчити про будь-які інші обставини, в тому числі на визначення місця мешкання дитини.

Відповідно до ст. 161 СК України Якщо  мати  та  батько,  які проживають окремо, не дійшли згоди  щодо  того,  з  ким із них буде проживати малолітня дитина, спір  між  ними  може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час  вирішення  спору  щодо  місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги  ставлення  батьків  до  виконання  своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них,  вік дитини,  стан її здоров'я та інші  обставини,  що  мають істотне значення.

При вирішенні даного спору суд приймає до уваги наступні докази, які мають істотне значення для вирішення справи.

Згідно з виписками із історії хвороби ОСОБА_1, наданими Вінницьким обласним центром (а.с.22-23, 35), Вінницьким обласним протитуберкульозним диспансером (а.с.26), їй встановлений діагноз енцефалопатія змінного ґенезу, виразка шлунку, гастрит, не госпітальна двостороння пневмонія та ін.., рекомендовано лікування в режимі диспансеру, туберкульоз не виявлений.

Згідно з довідкою Фонтанської сільської лікарняної амбулаторії Комінтернівського району Одеської області (лікарь ОСОБА_8) від 26.05.2011 року ОСОБА_6, 2008 р.н. знаходиться під наглядом в Фонтанській СЛА з народження, на прийом до лікаря приходила у супроводі матері, а з листопада 2010 року – у супроводі бабусі – ОСОБА_2, та в даний час мешкають в АДРЕСА_3 (а.с.27).

Згідно з витягом із наказу №61-к від 01.04.2009 року МПП «Віртус» ОСОБА_1 надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на період з 19.03.2009 року по 26.12.2011 року (а.с.29).

Згідно з характеристикою, наданою виконкомом Фонтанської сільради Комінтернівського району Одеської області на ОСОБА_1, вона зарекомендувала себе з позитивної сторони, із сусідами відносини добрі, у вживанні спиртних напоїв або наркотичних речовин помічена не була (а.с.30).

Згідно з наданими довідками у ОСОБА_3 та ОСОБА_6 інфекція не виявлена (а.с.31, 19), у зв’язку з чим ОСОБА_6 знята із відповідного обліку (а.с.32).

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов, складеного комісією Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області станом на 11.07.2011 р. квартири АДРЕСА_1, на даній житловій площі мешкають три людини – мати відповідача ОСОБА_9, 1948 р.н., відповідач ОСОБА_3, брат відповідача ОСОБА_10, 1985 р.н., квартира складається з двох кімнат, в одній з яких мешкає ОСОБА_9, а в іншій відповідач разом із братом. Квартира має всі необхідні комунікації. Загальний дохід родини складає 5200 грн., при цьому зазначено, що відповідач разом із братом працюють по найму, речей малолітньої ОСОБА_6 в квартирі немає, із ОСОБА_1 відповідач не проживає з жовтня 2010 року (а.с.62).

Згідно з характеристикою, наданою виконкомом Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області на ОСОБА_3, він зарекомендував себе з позитивної сторони, веде здоровий спосіб життя, скарг від сусідів та інших мешканців до селищної ради не надходило, у вживанні алкогольних або наркотичних речовин помічений не був (а.с.63).

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов, складеного комісією Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області станом на 06.07.2011 року будинку АДРЕСА_3, на даній житловій площі мешкають чотири людини – мати позивачки ОСОБА_2, 1963 р.н., брат ОСОБА_11, 1984 р.н., ОСОБА_12 та донька ОСОБА_6 (без реєстрації). Будинок складається з чотирьох жилих кімнат, в одній з яких мешкає ОСОБА_6, яка має власне ліжко, шафу для одягу, забезпечена іграшками, які відповідають віку та розвитку дитини. Вказаний будинок та земельна ділянка площею 0,10 га належать на праві власності ОСОБА_2.

Згідно з випискою із акту обстеження житлово-побутових умов квартири АДРЕСА_2, складеного станом на 12 квітня 2011 року за вказаною адресою тимчасово мешкає ОСОБА_3, а до листопада 2010 року разом із ним також мешкали ОСОБА_1 та ОСОБА_6 Вказана квартира складається із двох кімнат, в квартирі пічне опалення, відсутнє водо та газопостачання, а також відсутні зручності.

Згідно з висновком органу опіки та піклування Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області від 07.09.2011 року виконавчий комітет прийшов до висновку про те, що є доцільним визначити місце мешкання малолітньої ОСОБА_6 разом із батьком ОСОБА_3 Вказаний висновок обґрунтований тим, що після розірвання шлюбу із ОСОБА_3 родичі ОСОБА_1 не дозволяють спілкуватись та надавати допомогу у вихованні ОСОБА_6, згідно акту обстеження побутових умов для дитини створені всі умови для проживання, крім того ОСОБА_3 працює по найму столяром у ПП «ОСОБА_14», зарплату отримує регулярно.

Проаналізувавши вказані вище письмові докази, суд не може прийняти висновок органу опіки та піклування Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області від 07.09.2011р. у якості об’єктивного та належного доказу, оскільки він зроблений передчасно без врахування інтересів малолітньої дитини, так як висновок про те, що родичі позивачки не надають відповідачу можливості спілкуватись із дитиною зроблений лише з його слів без будь-яких підтверджень цього, юридично шлюб між сторонами не розірваний, про створення яких належних умов для проживання дитини йдеться мова, взагалі не зрозуміло, оскільки в акті обстеження житлово-побутових умов, складеного комісією Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області станом на 11.07.2011р. квартири АДРЕСА_1 вказано, що речі дитини в квартирі відсутні, а також ліжко для неї, а в кімнаті, де мешкає ОСОБА_3 також мешкає доросла людина іншої з дитиною статі – брат відповідача. Крім того, відповідач працює по найму, доказів отримання регулярного доходу ним суду не надано, також він весь день за його словами працює, що не буде давати йому можливості доглядати трирічну дитину, яка потребує особливого догляду та умов для виховання.

Суд приймає до уваги те, що в даний час позивачка через тяжку хворобу, з об’єктивних причин не має можливості особисто доглядати малолітню доньку, однак ОСОБА_6 створені всі умови для розвитку та виховання, вона знаходиться під постійним доглядом бабусі ОСОБА_2.

Крім того, суд приймає до уваги те, що за час спільного життя подружжя ОСОБА_2, відповідач не створив належних умов для життя своє родини, оскільки за адресою, за якою вони мешкали -  АДРЕСА_2, в квартирі було встановлено пічне опалення, відсутнє водо- та газопостачання, а також відсутні зручності, що свідчить про те, що відповідач свого часу, коли дитина мешкала разом із ним не створив належні умови для її виховання.

Також відповідачем не надано жодних належних доказів того, що в період з листопада 2010 року по теперішній час він будь-яким чином приймав участь у вихованні та утримання малолітньої дитини, надані ОСОБА_3 копії квитанцій до сплату грошових коштів  у вигляді аліментів на утримання дитини датовані 30.06.2011 року, 03.08.2011 року, 01.09.2011 року  свідчать лише про його намір переконати суд в тому, що він належним чином може виконувати батьківські обов’язки, однак жодного доказу того, що він піклувався про дитину до моменту звернення ОСОБА_1 до суду 08.04.2011 року ним не надано. Те, що ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем мешкання та має у власності 1/3 частину квартири, яка отримана ним в дар від держави не можуть слугувати істотними підставами, які можуть бути прийняти до уваги судом при прийнятті рішення про задоволення вимог відповідача.

Що стосується письмових пояснень ОСОБА_9 про те, що вона може піклуватись про онуку, суд їх оцінює критично, оскільки як вказує сама ОСОБА_9 та представник відповідача ОСОБА_4 в письмових судових дебатах матір відповідача одружена із ОСОБА_13, який мешкає в іншому районі Одеської області та вони там постійно проживають як подружжя, отже вона не може постійно піклуватись про малолітню онуку, а зміна місця мешкання дитиною може негативно вплинути на її психічний стан та фізичний розвиток.

Таким чином, ретельно проаналізувавши матеріали справи та доводи сторін, суд приходить до висновку про те, що інтересам малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 буде відповідати визначення місця її мешкання разом із матір’ю – ОСОБА_1, оскільки дитині в даний час створені всі належні умови для належного фізичного та морального розвитку, що відповідає вимогам ст. 150 Сімейного кодексу України.

Крім того, на підставі ст. 157 СК України той  із  батьків,  хто   проживає   окремо   від   дитини,  зобов'язаний  брати  участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею, отже відповідач ОСОБА_3 має право на прийняття участі у вихованні та утриманні дитини, що також є і його обов’язком.

На підставі ст.ст.104, 105, 110, ч.2 112, 157, 160, 161 СК України, керуючись ст.ст. 209, 210, 212-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

 Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визначення місця мешкання малолітньої дитини – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, зареєстрований 29.09.2007 року Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського райуправління юстиції у м.Одесі, актовий запис № 1037.

Визначити місце мешкання малолітньої доньки – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір’ю – ОСОБА_1, позивачкою по справі.

Визначити прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу – «ОСОБА_1».

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 за участю третьої особи на стороні  відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги - органу опіки та піклування Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області про визначення місця мешкання малолітньої дитини – відмовити.

Державне мито, що стягується при реєстрації розірвання шлюбу покласти на відповідача ОСОБА_3, стягнувши з нього 17 грн., звільнивши від сплати держмита позивачку ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті державного мита у розмірі 8,50 грн. та 30 грн. – за ІТЗ судового процесу.

 Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя    О. В. Копіца