25.10.2011

          Справа № 2-242/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2011 р.

      Кам’янобрідський  районний суд м. Луганська у складі:

головуючого: судді                                          Бойко Н.В.

при секретарі:                                         Бондаренко А.І.

за участю представника позивача:              ОСОБА_1

за участю представника відповідача          ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Кам’янобрідського районного суду м. Луганська цивільну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Єврокапітал” до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору та про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Єврокапітал”,  третя особа ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 21512,83 грн. та про розстрочення стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

                 Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Єврокапітал”  звернулось до суду з вказаним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог вказавши, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_3був укладений кредитний договор № 373 від 19.02.2008 року, відповідно до якого відповідачу  ОСОБА_3 надано споживчий кредит на придбання автомобіля в сумі 44625 грн., а відповідач прийняв на себе зобов’язання повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення – 19.02.2013 року. З метою забезпечення виконання  ОСОБА_3  своїх зобов’язань за кредитним договором, ОСОБА_3 передав у заставу, а позивач прийняв автотранспортний засіб “GEELY MR-7151A”, сірий, 1498, VIN-Y7CMR НОМЕР_2, номер державної реєстрації: НОМЕР_1, сторони оцінили вартість предмету застави у 52500 грн. ОСОБА_4 є дружиною ОСОБА_3. ОСОБА_3 кредитні зобов’язання належним чином не виконуються, у зв’язку із чим станом на 09.06.2010р. заборгованість за кредитним договором становить – 62731,56 грн., яка складається: з заборгованості за кредитом у розмірі –34718,48 грн.,  з заборгованості   за простроченими процентами у розмірі –4426,92 грн., щомісячної плати за обслуговування кредиту у відсотках –736 грн., пені – 76,00 грн., штрафу – 216,46 грн., плати за обслуговування кредиту згідно п.2.2.3 –22557,36 грн.  У зв’язку з чим,  позивач просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість по кредиту у сумі 62731,56 грн., сплачені при подачі судовий збір у розмірі 627 грн. 32 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

              20.01.2011 року ОСОБА_3 був поданий зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Єврокапітал”,  третя особа ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 21512,83 грн. та про розстрочення стягнення заборгованості. В якому ОСОБА_3 вказав, що 19.02.2008 року був укладений кредитний договір №373 (із забезпеченням), згідно якого ТОВ "ФК "Єврокапітал" надало йому кредит у сумі 44 625,00 гривень для придбання автотранспортного засобу - автомобіля  “GEELY MR-7151A”, сірий, 1498, VIN-Y7CMR НОМЕР_2, номер державної реєстрації: НОМЕР_1. Придбаний автомобіль і є заставним майном за кредитним договором. У відповідності до графіку платежів, який є невід'ємною частиною кредитного договору (п.10.19 кредитного договору), щомісячний платіж мав складати 1 082,30 гривень, але 01.06.2009 року він отримав претензію про те, що у нього склалася заборгованість у сумі 57952,91 грн. 19.03.2010 року, вих. №3017 на адресу ОСОБА_3 надійшла нова претензія, яка дублювала своїм змістом претензію №1383 від 01.06.2009 року окрім суми боргу, яка нібито досягла вже 63 215,27 грн., в якій  були відсутні жодні посилання на причини та підстави утворення заборгованості. 21.05.2010 року  йому надійшла ще претензія від банку, в якій йому було надано  роз'яснення щодо положень договору, а саме п.2.2.3 та розділу 4, які "містять прив'язку до курсу долара", згідно яких і змінився щомісячний платіж та виникла заборгованість за кредитним договором. З даними претензіями ОСОБА_3 не згоден та вважає, що його реальна заборгованість перед банком складає 21512,83 грн., у зв’язку з чим він просив позовну заяву ТОВ “ФК” Єврокапітал” задовольнити частково в розмірі 21512,83 грн.  та розірвати кредитний договір №373, укладений між ним та ТОВ “ФК” Єврокапітал” від 19.02.2008р. та розстрочити стягнення суми заборгованості у розмірі 21512,83 грн. на 18 місяців, з виплатою суми заборгованості рівними частками по 1195,16 грн. щомісячно до повного її погашення.

            В судовому засіданні представник позивача по первісному позову підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, стягнути з ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 62 731,56 грн., сплачені при подачі судовий збір у розмірі 627 грн. 32 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн.

В судовому засіданні відповідач по первісному позову ОСОБА_3 пояснив, що за первинним позовом ТОВ "ФК "Єврокапітал" просило стягнути з нього заборгованість за кредитним договором у сумі 62 731 грн., з якою він не згоден.

В судовому засіданні позивач по зустрічному позову ОСОБА_3 пояснив, що  заборгованість за договором виникла внаслідок порушення ТОВ "ФК "Єврокапітал" пункту
5.2.1 кредитного договору щодо отримання позичальником від кредитодавця
інформації, необхідної для належного виконання своїх зобов'язань
(прострочення кредитора), тому він просив первинний позов щодо стягнення з
нього заборгованості  задовольнити  частково  (в  межах  його  основних зобов'язань за договором щодо сплати тіла кредиту та процентів), а сам договір розірвати внаслідок його порушення іншою стороною. ТОВ "ФК "Єврокапітал" до суду подано заперечення проти зустрічного позову, в якому банк просить зустрічний позов залишити без
задоволення. З запереченням він не згоден з наступних підстав.  Представник позивача стверджує, що в зустрічній позовній заяві не зазначено обставин, які б стали підставою для визнання договору недійсним. По-перше, позовні вимоги у зустрічному позові стосуються розірвання договору, а не визнання його недійсним. По друге, щодо підстав розірвання договору: як підстава в зустрічному позові зазначене порушення
відповідачем по зустрічному позову пункту 5.2.1 кредитного договору щодо отримання
позичальником від кредитодавця інформації, необхідної для належного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором, докази такого порушення містяться у листуванні між  ним та банком, яке надано суду у повному обсязі, правове обґрунтування можливості розірвання договору з зазначених підстав викладене у ст.ст.611 та 651 ЦК України, та відображене у зустрічному позові.

            Відповідач по зустрічному позову, стверджує, що на правовідносини між сторонами оспорюваного договору дія ЗУ "Про захист прав споживачів" не
поширюється, оскільки наданий кредит є фінансовим, а не споживчим. Такий аргумент відповідача не витримує жодної критики. В документообігу установ, підприємств та організацій (в тому числі у судовому провадженні) застосовуються терміни, які мають визначення згідно чинного законодавства України. Згідно ч.3 ст.1 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовий кредит - це кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент. В той самий час, згідно п.23 ст.1 ЗУ "Про захист прав споживачів",
споживчий кредит - кредит, який надається фізичним особам -
резидентам України на придбання споживчих товарів та послуг. Згідно ч.2 ст.1  листа НБУ №40-511/4640-15577 від 10.11.2008 р. " Про розміщення Пам'ятки позичальника банку за
споживчим кредитом", споживчий кредит - це кредит, що надається споживачеві на придбання продукції для особистих потреб,  які  безпосередньо  не  пов'язані  з  підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Таким чином, споживчий кредит є різновидом фінансового кредиту, і відрізняється від усіх інших підвидів фінансового кредиту саме цільовим призначенням грошових коштів, що є предметом договору. Кредит видавався йому як фізичній особі для придбання
автотранспортного засобу у особисте користування. За таких обставин право банка надавати фінансові кредити, передбачене ліцензією, виданої Державною комісією з регулювання ринків, фінансових послуг, не може слугувати підставою вважати правовідносини між сторонами договору такими, на які не поширюється дія ЗУ "Про захист прав споживачів". Також, відповідач стверджує, що "Посилання Позивача за зустрічним позовом на те, що при укладанні кредитного договору відповідач не
акцентував його увагу та не продемонстрував дію формули, за якою буде
здійснюватись нарахування оплати у разі збільшення курсу долара, оскільки
це призвело б до змін істотної умови договору, є безпідставними". Спростовувати це твердження він  не може. Це викликано тим, що в тексті зустрічного позову такі посилання відсутні взагалі.  3 тих самих підстав він не може спростовувати твердження
відповідача щодо відсутності у ТОВ "ФК "Єврокапітал" можливості і
повноважень прогнозувати коливання курсу долара США. Ці обставини справи не стосуються, а у зустрічному позові відсутні будь-які посилання на них у вигляді тексту, іншого матеріального об'єкту, образу або ідеї. Таким чином, заперечення представника позивача-відповідача на зустрічний позов є не тільки необгрунтованими, але й здебільшого не стосуються як зустрічного, так і предмету спору взагалі.

Також, пояснив, що він працює далекобійником на вантажній машині та дуже часто виїжджає за межі України, тому ніяких смс - повідомлень він від банку не отримував. У зв’язку з чим, ОСОБА_3 просив суд критично поставитися до заперечень представника позивача-відповідача на зустрічний позов, а його зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача по зустрічному позову пояснила, що 19.02.2008 року між ними був укладений кредитний договір № 373 (із забезпеченням), згідно якого позивач за первісним позовом зобов'язався надати відповідачу, який зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути відповідачу кредит у сумі 44 625,00 грн., який підлягає погашенню не пізніше 19.02.13 року. Відповідач за зустрічним позовом свої зобов'язання за договором виконав, а саме надав кредит ОСОБА_3. Що стосується посилання ОСОБА_3 на п.2.2.3 кредитного договору, то згідно даного пункту договору передбачено, що згідно умов кредитного договору позичальник сплачує плату за обслуговування кредиту та зазначено формулу розрахунку вказаної плати. Вказана формула розрахунку плати за обслуговування кредиту застосовується у разі, якщо курс НБУ долара США до гривні на дату розрахунку плати за обслуговування чи дострокового погашення збільшується порівняно до курсу на дату підписання кредитного договору. Кредитний договір було підписано ОСОБА_3, що свідчить про ознайомлення ним з його умовами. З листопада місяця 2008 року коефіцієнт зміни курсу НБУ долара США до гривні збільшився більш ніж на 1,01, а тому плата за обслуговування кредиту змінилась на підставі застосування п.2.2.3 Договору.

          Також, окрім письмової переписки, що здійснювалася сторонами договору  між банком та ОСОБА_3,   також у кредитному договорі є п.  11.15 в якому зазначено, що сторони домовились про те, що каналами передачі інформації, яка необхідна для виконання ОСОБА_3 умов  кредитного договору, буде використовуватися зокрема телефонний зв'язок та смс - повідомлення, щомісячно на номер телефону, який ОСОБА_3  надав представнику фінансової компанії при укладенні кредитного договору, у свою чергу банк надсилав смс - повідомлення про розмір щомісячного платежу за договором, про зміну розміру плати за обслуговування кредиту та ін. Що стосується додатку до кредитного договору - графіку платежів, то у з в'язку з тим, що плата за обслуговування кредиту нараховується щомісячно на початку кожного платіжного періоду, ТОВ «ФК «Єврокапітал»не має можливості, та і повноважень прогнозувати коливання
курсу долара США до гривні на майбутні періоди, а отже і не має змоги укласти та затвердити новий графік платежів. В зустрічному позовній заяві не зазначено обставин які б стали підставою для визнання договору недійсним. Також, договір, який є предметом спору є консенсуальним і вважається укладеним з моменту досягнення згоди між сторонами за всіма істотними умовами. Посилання позивача за зустрічним позовом на те, що при укладанні кредитного договору відповідач не акцентував його увагу та не продемонстрував дію формули, за якою буде здійснюватись нарахування оплати у разі збільшення курсу долара, оскільки це призвело б до змін істотної умови договору, є безпідставним. Тому представник позивача просила відмовити в задоволенні зустрічного позову повністю.

                   В судовому засіданні третя особа по первісному та зустрічному позову ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала та пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_3, що дійсно вони уклали кредитний договір від 19.02.2008 року, на придбання автомобіля   “GEELY MR-7151A”, сірий, 1498, VIN-Y7CMR НОМЕР_2, номер державної реєстрації: НОМЕР_1. Придбаний автомобіль і є заставним майном за кредитним договором. У відповідності до графіку платежів, який є невід'ємною частиною кредитного договору (п.10.19 кредитного договору), щомісячний платіж мав складати 1 082,30 гривень, вище зазначений кредитний договір її чоловік підписав, перед підписанням він його прочитав, але мабуть не повністю, він не дійшов до тієї сторінки, де була вказана формула розрахунку кредиту.

                Заслухавши пояснення представника позивача по первісному позову, відповідача по первісному позову ОСОБА_3, позивача по зустрічному позову, представника відповідача по зустрічному позову, третю особу ОСОБА_4 по первісному та зустрічному позову, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги по первісному позову слід задовольнити, а позовні вимоги по зустрічному позову слід задовольнити частково з наступних підстав.

               Судом  встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договор № 373 від 19.02.2008 року, відповідно до якого відповідачу  ОСОБА_3 надано споживчий кредит на придбання автомобіля в сумі 44625 грн., а відповідач прийняв на себе зобов’язання повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення – 19.02.2013 року (а.с.8-17).

             З метою забезпечення виконання  ОСОБА_3  своїх зобов’язань за кредитним договором, ОСОБА_3 передав у заставу, а позивач прийняв автотранспортний засіб “GEELY MR-7151A”, сірий, 1498, VIN-Y7CMR НОМЕР_2, номер державної реєстрації: НОМЕР_1, сторони оцінили вартість предмету застави у 52500 грн.(а.с.8-17).

               Відповідно до п. 2.1 кредитного договору  за користування кредитними коштами ОСОБА_3 сплачує  кредитодавцю (банку)  проценти за користування  в розмірі 13,00 % річних від непогашеної суми кредиту(а.с.9).

              Відповідно до п.2.4. кредитного договору сума кредиту, проценти за
користування кредитом та сума плати (всі види вказані в п.2.2.), в тому числі за
наявності штрафу та пені (п.п. 7.2., 7.3. Договору), та інші види платежів,
передбачені цим договором, складають повну заборгованість позичальника за
кредитним договором. Позичальник зобов'язується повертати суму кредиту, сплачувати проценти та інші платежі в період сплати щомісячних платежів. Розмір останнього щомісячного платежу може відрізнятися від розміру щомісячного платежу, встановленого цим пунктом договору, і буде складатися із несплаченої частки основного боргу, процентів за користування кредитом та плати за обслуговування кредиту (а.с.9)

              ОСОБА_3 кредитні зобов’язання належним чином не виконуються, у зв’язку із чим станом на 09.06.2010р. заборгованість за кредитним договором становить – 62731,56 грн., яка складається: з заборгованості за кредитом у розмірі –34718,48 грн.,  з заборгованості   за простроченими процентами у розмірі –4426,92 грн., щомісячної плати за обслуговування кредиту у відсотках –736 грн., пені –76,00 грн., штрафу –216,46 грн., плати за обслуговування кредиту згідно п.2.2.3 – 22557,36 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість (а.с.21-24).

            З листопада 2008 року  відповідач ОСОБА_3 порушує свої зобов’язання за кредитним договором, у встановлений згідно з 1.1 кредитного договору графіком строк не погашає кредитні кошти, не сплачує відсотки за користування кредитом, у зв’язку з чим позивачем-відповідачем на адресу ОСОБА_3 були направлені претензії від 01.06.2009 року, від 19.03.2010 року (а.с.40-42,47-49).

             Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.   

             Відповідно до ст.526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.   

            Згідно ч.1 ст. 530 ЦК якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

            Відповідно до ст. 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).   

             Згідно  ч.1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;  3) сплата неустойки.   

             Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.  

            Згідно ст.1054 ч.1  ЦК України за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

            Згідно ст.1055 ч.1 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

           Як вбачається зі змісту кредитного договору, а саме відповідно до п.2.2.3 передбачено, що позичальник сплачує плату за обслуговування кредиту та зазначена формула розрахунку вказаної плати (а.с.9). Вказана формула розрахунку плати за обслуговування кредиту застосовується у разі,  якщо курс НБУ долара США до гривні на дату розрахунку плати за обслуговування чи дострокового погашення збільшується порівняно до курсу на дату підписання кредитного договору. Як, вбачається з кредитного договору його було підписано  ОСОБА_3, що свідчить про ознайомлення ним з його умовами та на той час у нього не було заперечень проти умов кредитного договору.

             В судовому засіданні було доведено, що з листопада місяця 2008 року коефіцієнт зміни курсу НБУ долара США до гривні збільшився більш ніж на 1,01, а тому плата за обслуговування кредиту змінилась на підставі застосування п.2.2.3 Договору (а.с.9).

             У зустрічному позові ОСОБА_3 посилається  на те, що він не згоден з сумою заборгованості за кредитним договором, та що він працює далекобійником на вантажній машині та дуже часто виїжджає за межі України та смс –повідомлень він від банку не отримував, але відповідно до п.5.1.3 кредитного договору позичальник –ОСОБА_3 зобов’язався негайно повідомляти кредитодавця по телефону та поштою про настання будь-яких обставин, а саме:

-          зміна місця проживання, місця роботи, паспортних даних –для фізичних осіб або інших відомостей, що були надані позичальником для отримання кредиту;

-          обмеження дієздатності позичальника або порушення проти позичальника судових справ, включаючи відкриття кримінальної справи проти позичальника;

-          погіршення фінансового стану позичальника;

-          зміна сімейного стану;

-          настання страхового випадку по договору страхування, зазначеному в п.2.7.1, щодо предмету застави;

-          виникнення інших обставин, які можуть вплинути на виконання позичальником своїх зобов’язань за договором.

                    Відповідно до п.10.14 кредитного договору позичальник з підписанням кредитного договору підтверджує, що до укладання кредитного договору позичальник був ознайомлений кредитодавцем в письмовій формі з усіма умовами кредитування, що пропонуються кредитодавцем в об’ємі, передбаченому Законом України “Про захист прав споживачів”(а.с.16).

           Відповідно до п.10.16 кредитного договору сторони домовились, що каналами передачі інформації, яка необхідна для виконання позичальником –ОСОБА_3 умов кредитного договору, будуть використовуватись або телефонний зв’язок, або факсимільний зв’язок або рекомендовані листи або смс - повідомлення або електронна пошта(а.с.16).

            Також, як вбачається зі змісту кредитного договору ОСОБА_3 поставив свій підпис під строкою, “Я, ОСОБА_3, даю свою згоду на отримання нагадування про дату своєчасного погашення кредиту та суми платежу за допомогою смс– повідомлення або електронної пошти .”

                   Даний кредитний договір ОСОБА_3 підписав декілька разів на кожній сторінці кредитного договору, з умовами договору на момент його укладення був згоден, принаймні його незаконність не оспорював та суд не просив визнати його недійсним, тому доводи ОСОБА_3 у зустрічному позові про те, що він не знав про суму заборгованості та який платіж слід було сплачувати кожний місяць та, що на його телефон не доходили смс-повідомлення є необґрунтованими та не підтвердженими у судовому засіданні.

                  Також відповідно до довідки, наданої ТОВ “Плів Мобайл Текнолоджі” ОСОБА_3 неодноразово направлялися повідомлення про зміну курсу долару по відношенню до гривні та про зміну  щомісячного платежу (а.с.156-157).

                  Відповідно до узагальнення Верховного Суду України судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010роки), уявляється правильно практика судів щодо розірвання кредитних договорів у тому випадку, коли банком одночасно ставиться питання про розірвання кредитного договору та про стягнення сум заборгованості за вказаним кредитним договором.

                  Відповідно  до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд вважає доведеними та обгрунтованими вимоги ТОВ ФК “Єврокапітал” та вважає за необхідним розірвати кредитний договір №373 від 19.02.2008 року, укладений між ТОВ ФК “Єврокапітал” та ОСОБА_3 та стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у розмірі  62731,56 грн.

Що стосується позовних вимог по зустрічному позову ОСОБА_3 до ТОВ ФК “Єврокапітал” важає можливим задовольнити частково в частині розірвання кредитного договору №373 від 19.02.2008 року укладений між ТОВ ФК “Єврокапітал” та ОСОБА_3. Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 21512,83 грн. та про розстрочення стягнення заборгованості на 18 місяців, суд до зазначених вимог ставиться критично, так як в судовому засіданні було доведено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 знав про заборгованість, яка склалася, з  2008 року сплачував кредит рівними частками по 1082 грн. 30 коп., а з 26.11.2010 року зовсім припинив сплачувати кредит та вів тільки листування з ТОВ ФК “Єврокапітал”, у зв’язку з чим і склалася вище зазначена заборгованість за кредитним договором.

        Згідно ст.88 ЦПК України  з ОСОБА_3  на користь ТОВ ФК “Єврокапітал” слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 627,32 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення процесу у розмірі 120 грн.

         Керуючись ст. 526, 541, 553, 590, 625,629,1054,1055,1056,1056-1 ЦК України, ст.ст. 88,60, 61, 224, 225 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

  Позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Єврокапітал”  задовольнити.

 Зустрічний позов    ОСОБА_3 задовольнити частково.

 Розірвати кредитний договір №373 від 19.02.2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Єврокапітал” та ОСОБА_3.

             Стягнути з  ОСОБА_3 на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Єврокапітал”, 040473, м. Київ, пров. Балтійський,20, р/р 26509119070700  в АКІБ “УкрСиббанк”, код ЄДРПОУ 34709407, МФО 351005 заборгованість за кредитним договором №373 від 19.02.2008  року в сумі   62731  (шістдесят дві тисячі сімсот тридцять одна) гривень 56 коп..   

           Стягнути з  ОСОБА_3 на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Єврокапітал”  судовий збір у сумі 627(шістсот двадцять сім)  грн. 32 коп..

          Стягнути з  ОСОБА_3 на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Єврокапітал”  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять ) грн.

            В інший частині позовних вимог по зустрічному позову ОСОБА_3 відмовити за необґрунтованістю.  

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області через Кам’янобрідський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.           

Суддя                                                                                                                                   Н.В.Бойко