УКРАИНА
АПЕЛЛЯЦИОННЫЙ СУД ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ
22-ц-23732/11
Справа № 22ц-23732/2011 Головуючий в першій інстанції
Категорія – 26 ( І ) суддя Костенко В.В.
Суддя-доповідач – Зубакова В.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Остапенко В.О., Неклеси В.І.
при секретарі - Горбачевської І.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 26 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області, Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (на теперішній час Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» ) про скасування постанови про відмову у здійсненні страхових виплат, виплату страхового відшкодування та моральної шкоди.
Особи, що беруть участь у розгляді справи:
представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» - Козак Тетяна Вікторівна, -
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2010 року позивачі звернулися до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області ( надалі - Відділення Фонду), Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», яке вподальшому перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (далі – ПАТ «ЕК «Дніпрообленерго»), посилаючись на те, що ОСОБА_8, яка була дружиною ОСОБА_2 та матір"ю ОСОБА_3, 05.03.2010 року під час виконання трудових обов’язків інженеру відділу контролю приладів обліку Апостолівського РЕС ВАТ «Дніпрообленерго», на території вказаного підприємства, отримала травму. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 померла. За фактом нещасного випадку був складений акт спеціального розслідування нещасного випадку від 12.04.2010 року за формою Н-5 та акт про нещасний випадок, пов’язаний із виробництвом від 12.04.2010 року за формою Н-1. Постановою Відділення Фонду від 13.07.2010 року за № 66 позивачу ОСОБА_2 відмовлено у здійсненні страхових виплат.
Посилаючись на вищевикладене, уточнивши позовні вимоги, позивачі просили суд: скасувати вищеназвану постанову, стягнути з відповідача ВВД ФССНВ м.Кривого Рогу на користь ОСОБА_2 одноразову страхову виплату, як члену сім"ї померлого від нещасного випадку на виробництві в сумі 411 619 грн.68 коп., стягувати щомісячно на його користь у відшкодування втраченого доходу по 1925 грн.22 коп.; стягнути з відповідача ВВД ФССНВ м.Кривого Рогу Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3 понесені нею витрати: на поховання в сумі 5467 грн.61 коп., по встановленню пам’ятника померлій в сумі 17600 грн. та на придбання медикаментів в сумі 647 грн.90 коп.
А також позивачі зазначають, що внаслідок смерті близької їм людини на виробництві, вони зазнали душевні страждання, оскільки її смерть була раптовою, пішла з життя досить молода людина, у зв’язку з чим просять стягнути з відповідача ПАТ «ЕК « Дніпрообленерго» по 200000 грн. кожному з позивачів у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 26 квітня 2011 року позов задоволено частково.
Скасовано постанову № 66 Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області від 13 липня 2010 року про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг ОСОБА_2.
В іншій частині позовних вимог до відповідача Відділення Фонду відмовлено.
У задоволенні позовних вимог до ПАТ «ЕК « Дніпрообленерго» відмовлено.
На зазначене рішення представник позивачів надав апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що суд, встановивши незаконність відмови Відділення Фонду у виплаті страхових сум, безпідставно не стягнув ці суми з відповідача.
Судом невірно застосовано норми матеріального права, зокрема ст. 1168 ЦК України, яка передбачає відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, членам сім’ї незалежно від встановлення вини особи, яка цю шкоду завдала.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача ПАТ «ЕК «Дніпрообленерго» просить апеляційну скаргу відхилити, залишивши рішення суду без змін, як законне та обґрунтоване.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів заявлених вимог, апеляційної скарги і заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_9 від закритої тупої травми правої гомілки, яка супроводжувалась переломом її кісток та розвитком флеботромбозу глибоких вен правої гомілки і ускладнилася тромбоеболією легеневої артерії (а.с. 15).
ОСОБА_2 є чоловіком померлої ОСОБА_9, що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу 111-КИ № НОМЕР_1 (а.с18), а ОСОБА_3 є її дочкою, про що свідчить свідоцтво про народження ( а.с.20) та свідоцтво про укладення шлюбу (а.с.20).
До дня смерті ОСОБА_9 працювала інженером відділу контролю приладів обліку Апостоловського РЕС ВАТ „Дніпрообленерго". 05.03.2010 року під час виконання своїх трудових обов'язків з нею стався нещасний випадок, внаслідок якого наступила її смерть. За фактом нещасного випадку проводилось розслідування спеціальною комісією, висновки розслідування відображені у акті спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05.03.2010 року ( а.с.6-8). На підставі отриманих даних в ході проведеного розслідування, комісією був зроблений висновок про те, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_9, пов’язаний з виробництвом, і повинен бути взятий на облік із складанням акту форми Н-1.
Згідно прийнятого спеціальною комісією висновку був складений 02.04.2010 року акт № 2 за формою Н-1, який затверджений начальником Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду України 12.07.2010 року ( а.с.9-11), акт підписаний всіма членами комісії, а страховим експертом Линик А.Ю. з окремою думкою.
Із цього акту убачається , що 05.03.2010 року інженер 1 категорії Апостолівського району електричних мереж - ОСОБА_9, рухаючись по території підприємства з невідомих причин впала, підвернула ногу та отримала травму: закритий перелом правої малогомілкової кістки в нижній третині із зсувом відламків, вивих правої стопи в гомілковостопному суглобі.
Спір виник з приводу відмови Відділення Фонду у призначенні страхових виплат.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що нещасний випадок пов`язаний з виробництвом та є страховим випадком, і наявності в зв`язку з цим обов`язку Відділення Фонду прийняти акти за формою Н-1 та Н-5 для призначення страхових виплат ОСОБА_2
Статтею 21 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” визначений перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Відділенням Фонду у разі настання нещасного випадку.
Відповідно до ч. 7 ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім`ї повинен бути не меншим за п`ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні.
Відповідно до ст. 31 цього Закону в разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилась протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Відмовляючи ОСОБА_2 в призначенні страхових виплат Відділення Фонду виходило з того, що нещасний випадок з ОСОБА_9 не пов’язаний з виробництвом і не є страховим, тому що падіння потерпілої трапилось внаслідок раптового погіршення стану здоров’я без впливу небезпечних чи шкідливих факторів.
Скасовуючи постанову Відділення Фонду від 13 липня 2010р., суд першої інстанції правомірно виходив з відсутності у останнього повноважень щодо оскарження обставин та причин нещасного випадку.
Так, відповідно до ч.6 ст. 13 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України “Про охорону праці”.
Статтею 55 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” передбачено право виконавчих органів Фонду звертатись до суду за вирішенням спорів щодо сум страхових внесків, розміру шкоди та прав на відшкодування, накладення штрафів та з інших питань, але факт нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, який пов`язаний з виробництвом не може бути оскаржений Фондом.
Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі - Порядок), затверджений постановою КМУ №1112 від 25.08.2007р. не містить норм, які б надавали права робочим органам Фонду на оскарження актів Н-1, Н-5.
Відповідно до п. 59 цього Порядку право на оскарження змісту актів форми Н-5, Н-1 мають роботодавці, потерпілий або члени його сім`ї чи особа, яка представляє його інтереси. Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Фонд не належить до числа осіб, яким надано право оспорювати зміс актів зазначених форм.
Крім того, п. 59 Порядку передбачає, що у разі незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку керівник Держнаглядохоронпраці або його територіального органу має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування такого випадку спеціальною комісією в іншому складі і за результатами її роботи скасувати висновок попередньої спеціальної комісії. Таким чином, законодавством визначено конкретний механізм щодо оскарження обставин та причин нещасного випадку, яким не передбачено право Фонду оскарження таких актів.
Погоджується колегія суддів і з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення одноразової страхової виплати, страхових виплат, оскільки нарахування позивачу страхових виплат є компетенцією Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області і суд не може виконувати функції цього органу, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 суд першої інстанції правомірно виходив з відсутності між сторонами спору щодо розміру таких виплат.
Відповідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Відділення Фонду розглядає справу про страхові виплати і приймає відповідні рішення. Спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_3 просить стягнути з Відділення Фонду понесені нею витрати: на поховання в сумі 5467 грн.61 коп., по встановленню пам’ятника померлій в сумі 17600 грн. та на придбання медикаментів в сумі 647 грн.90 коп.. Проте, в матеріалах справи відсутні докази, й не надані вони позивачем суду апеляційної інстанції, щодо порушення її прав, свобод чи інтересів відповідачем, оскільки позивачем не надано доказів звернення до Відділення Фонду із заявою про вирішення питання про призначення таких виплат.
Доводи апеляційної скарги щодо неправомірної відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача ПАТ «ЕК «Дніпрообленерго», оскільки, згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода завдана, смертю фізичної особи, відшкодовується членам її сім’ї незалежно від вини особи, яка цю шкоду завдала, не ґрунтуються на законі.
Так, згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала у разі: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок незаконного засудження, притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного засобу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт, в інших випадках, встановлених законом.
Стаття 1168 ЦК України, на яку посилається представник позивача, не передбачає відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, членам сім’ї незалежно від встановлення вини особи, яка цю шкоду завдала.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано в суді апеляційної інстанції, причиною нещасного випадку є особиста необережність потерпілої під час пересування, а вина ПАТ « ЕК «Дніпрообленерго» - відсутня, а тому суд правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.
Таким чином, установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду ухваленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, яке зміні чи скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 26 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом.
Суддя-доповідач: В.П.Зубакова