Справа № 22-ц-1545/2011
Категорія 25
Головуючий у 1 інстанції Горейко М. Д.
Суддя-доповідач Васильковський В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Васильковського В.М.
суддів: Матківського Р.Й., Ясеновенко Л.В.
секретаря Возняк В.Д.,
з участю позивача ОСОБА_2,
представників ОСОБА_3., ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» в особі Івано-Франківської регіональної дирекції філії ВАТ СТ «Гарантія» про стягнення страхового відшкодування, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою Івано-Франківської регіональної дирекції філії ВАТ СТ «Гарантія» на рішення Івано-Франківського міського суду від 03 червня 2011 року, -
ВСТАНОВИЛА:
в грудні 2010 року ОСОБА_2 звернувся з даним позовом, мотивуючи його тим, що 03.10.2010 року під час дії договору добровільного страхування наземного транспортного засобу, укладеного між ним та відповідачем, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої зазнав пошкодження його застрахований автомобіль «RENAULT TRAFIC». Ним відповідно до договору страхування виконано всі дії страхувальника, передбачені при настанні страхового випадку. Проте, всупереч умов цього договору та вимог страхового законодавства, відповідач відмовив йому у виплаті страхового відшкодування. Такими діями відповідача йому також заподіяна моральна шкода. Просив, зменшивши позовні вимоги, стягнути страхове відшкодування в розмірі 70 070 грн., моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. та судові витрати.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 03 червня 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ СТ «Гарантія» на користь ОСОБА_2 38 069,05 грн. страхового відшкодування та судові витрати. Пошкоджений транспортний засіб марки «RENAULT TRAFIC», номерний знак НОМЕР_1, залишено ОСОБА_2 В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Івано-Франківська регіональна дирекція філії ВАТ СТ «Гарантія», посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи зазначає, що між позивачем та відповідачем 21.07.2009 року укладено договір страхування транспортного засобу «RENAULT TRAFIC», номерний знак НОМЕР_1. Даний договір укладався між трьома сторонами: позивачем – страхувальником, відповідачем – страховиком та вигодонабувачем, яким є КБ «ПриватБанк», однак суд вирішив справу без залучення КБ «Приватбанк». Відповідно до умов договору сплата страхового відшкодування може бути здійснена безпосередньо страхувальнику, вигодонабувачу або перерахована на СТО, яка здійснює відновлювальний ремонт. Суд всупереч умовам договору, не визначивши сторону, якій має бути проведена виплата, задовольнив позов на користь ОСОБА_2 В матеріалах, наданих позивачем, відсутні докази настання страхового випадку 03.10.2010 року у вигляді наїзду на каналізаційний люк, позивач подав недостовірні відомості, які не підтверджені письмовими доказами, що є підставою для відмови у виплаті. Позивач не надав страховику відповідні документи, на підставі яких здійснюється виплата. Якщо факт ДТП не оформлений належним чином, питання про виплату страхового відшкодування вирішується на розсуд страховика. Розмір задоволеного судом вартості страхового відшкодування суперечить умовам договору. Визначаючи варіант проведення виплати страхового відшкодування, суд сам вибрав необхідний варіант, в порушення умов договору взяв на себе обов’язок страховика. Суд не дав оцінки висновку спеціаліста від 21.04.2011 року про неспроможність з технічної точки зору пояснень ОСОБА_2 щодо механізму отримання пошкоджень застрахованого автомобіля, довідці ДАІ про причину ДТП – перевищення водієм безпечної швидкості. Суд не зазначив, чому всупереч умовам договору страхування в частині надання страхувальником обов’язкових документів, повідомлення недостовірних відомостей про факт ДТП, відсутності погодження сторонами умов отримання страхового відшкодування, слід здійснити виплату страхувальнику, який не виконав умов договору. Тому просив оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У засіданні апеляційного суду представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, позивач та його представник доводи апеляційної скарги заперечили.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що 03.10.2010 року біля 1 год. 30 хв. в смт. Заболотів Снятинського району Івано-Франківської області ОСОБА_2, керуючи власним автомобілем «RENAULT TRAFIC», номерний знак НОМЕР_1, наїхав на каналізаційний колодязь на ділянці дороги, де проводились ремонтні роботи. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження. Відповідно до договору № 5.61-26/10 від 21.07.2010 року добровільного страхування наземного транспорту, укладеного між страховиком ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» в особі Івано-Франківської регіональної дирекції філії ВАТ СТ «Гарантія» та страхувальником ОСОБА_2, вказаний транспортний засіб був застрахований за програмою страхування «Автокаско».
Задовольняючи позов суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_2 у передбачений договором страхування термін повідомив страховика про настання страхового випадку, виконав усі зазначені в договорі дії при настанні дорожньо-транспортної події, звернувся з вимогою до страховика про виплату страхового відшкодування, однак Івано-Франківська регіональна дирекція філії ВАТ СТ «Гарантія» листом від 22.04.2011 року відмовила йому у здійсненні страхових виплат.
Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку від 05.02.2011 року № 21/02/11, проведеного на замовлення страховика, мав місце факт «повної загибелі» застрахованого транспортного засобу «RENAULT TRAFIC», номерний знак НОМЕР_1, так як вартість відновлювального ремонту автомобіля є значно вищою його ринкової вартості на момент настання страхового випадку. Оскільки відповідач відмовився виплачувати будь-яке страхове відшкодування, суд з урахуванням п. 9.9.1 Правил добровільного страхування наземного транспорту, затверджених ВАТ СТ «Гарантія», визначив розмір страхового відшкодування позивачу за варіантом 1 цих Правил у сумі 38 069,05 грн. (77 000 грн. страхова сума – 6 930 грн. франшиза – 32 000,95 грн. ринкова залишкова вартість автомобіля), стягнувши зазначену суму з відповідача. Згідно варіанту 1 п. 9.9.1 Правил пошкоджений транспортний засіб залишено в розпорядженні страхувальника. У зв’язку з відсутністю в договорі страхування захисту немайнового інтересу, у відшкодуванні моральної шкоди ОСОБА_2 відмовлено.
Висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та вимогам закону.
За положеннями ст. ст. 979, 988 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
Відмовляючи ОСОБА_2 у виплаті страхового відшкодування ВАТ СТ «Гарантія» вважала, що надані ним страховику відомості щодо обставин пошкодження застрахованого транспортного засобу «RENAULT TRAFIC», д/н НОМЕР_1, не відповідають дійсності, посилаючись при цьому на висновок № 176/2011 від 21.04.2011 року транспортно-трасологічного дослідження механізму утворення пошкоджень вказаного автомобіля, згідно якого пояснення водія ОСОБА_2 щодо механізму утворення пошкоджень автомобіля внаслідок наїзду на вказаний ним каналізаційний люк на ремонтованій ділянці автодороги в смт. Заболотів є неспроможними з технічної точки зору, оскільки висота і розмірні параметри зазначеної перешкоди значно менші від отриманих автомобілем пошкоджень за площею та висотою розташування перешкоди, а також через невідповідність зафіксованої на місці пригоди слідової інформації наявним пошкодженням автомобіля.
Основним доводом апеляційної скарги також є те, що суд не дав оцінки зазначеному висновку спеціаліста від 21.04.2011 року, а страхувальнику відмовлено у виплаті страхового відшкодування, оскільки він надав недостовірні відомості про обставини ДТП.
З позиції представника ВАТ СТ «Гарантія», озвученої в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, вбачається, що ОСОБА_2 03.10.2010 року спеціально розмістив пошкоджений раніше автомобіль «RENAULT TRAFIC», д/н НОМЕР_2, на ремонтованій ділянці дороги в смт. Заболотів, після чого викликав працівників ДАІ та повідомив страховика.
Однак, з такими твердженнями представника відповідача та доводами апеляційної скарги погодитись не можна.
Як видно із досліджувальної частини висновку № 176/2011 від 21.04.2011 року, в основу розрахунків експертом взято відповідь начальника філії «Коломийська ДЕД» від 15.10.2010 року № 100. При цьому експертом довільно визначено, що на даній ділянці дороги каналізаційний люк виступав над рівнем дорожньої поверхні на висоту біля 6 см. Разом з тим, у вказаній довідці зазначено, що при проведенні ремонтних робіт фрезерування старого покриття на ділянці ДТП проводилось на глибину 6-8 см, висота виступу каналізаційного люка 6 см (а. с. 32 об). Про зниження рівня поверхні дороги внаслідок фрезерування старого покриття на глибину 6-8 см експерт у своєму висновку не зазначає. Враховуючи наведені розбіжності, колегія суддів вважає, що в основу експертного дослідження механізму утворення пошкоджень автомобіля «RENAULT TRAFIC», д/н НОМЕР_2, щодо висоти каналізаційного люка закладено довільні вихідні дані, які не здобуті шляхом огляду місця події. Довідка Коломийської ДЕД без підтвердження реальними розмірами перешкоди, не може бути взята в основу розрахунків висоти такої перешкоди для руху вказаного автомобіля і отриманих внаслідок цього ушкоджень.
Крім того, відповідачем безпідставно пов’язуються пояснення водія ОСОБА_2 із встановленими законом і передбаченими договором добровільного страхування, укладеним з позивачем, підставами відмови від здійснення страхової виплати.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 991 ЦК України та п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про страхування” страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 негайно після дорожньо-транспортної пригоди викликав на місце події працівників ДАІ та повідомив про факт ДТП страховика.
Факт настання дорожньо-транспортної пригоди документально оформлений працівниками ДАІ матеріалами адміністративного правопорушення, зокрема протоколом, план-схемою місця події, актом огляду транспортного засобу.
В матеріалах справи наявні всі відомості про об’єкт страхування – автомобіль «RENAULT TRAFIC», д/н НОМЕР_2.
Пояснення водія ОСОБА_2, достовірність яких оспорює ВАТ СТ «Гарантія», за змістом п. 3 ч. 1 ст. 991 ЦК України не є підставою для відмови від здійснення страхової виплати.
Крім того, згідно п. 11 договору від 21.097.2009 року автомобіль позивача застрахований за програмою страхування «Автокаско», яка складає сукупність ризиків, перерахованих у пунктах 3.2.1-3.2.6 Правил добровільного страхування ВАТ СТ «Гарантія», в тому числі від ризику ДТП, що виникла в процесі руху застрахованого ТЗ по дорозі і з його участю (наїзд, перекидання, зіткнення і т.п.).
Постановою Івано-Франківського міського суду від 26 жовтня 2010 року провадження в справі відносно ОСОБА_2 за даним фактом дорожньо-траспортної пригоди за ст. 124 КУпАП закрито у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Суд першої інстанції відповідно до вимог статей 212 - 215 ЦПК України належним чином перевірив пояснення відповідача та всі обставини справи, дав їм належну оцінку, встановив та зазначив у рішенні про відсутність обставин, якими обґрунтовує свої заперечення ВАТ СТ «Гарантія», а також мотиви, з яких відхилив доводи відповідача, та дійшов правильного висновку про настання страхового випадку.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що договір добровільного страхування укладався між трьома сторонами, в тому числі з вигодонабувачем КБ «ПриватБанк», однак суд вирішив справу без залучення КБ «Приватбанк та не визначивши сторону, якій має бути проведена виплата, задовольнив позов на користь ОСОБА_2, колегія суддів відхиляє.
Відповідно до ст. 979 ЦК України у разі настання страхового випадку страховик зобов'язується виплатити страхову виплату страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі.
Згідно з укладеним сторонами договором страхування автомобіля страховик зобов'язався здійснити страхову виплату страхувальнику ОСОБА_2 За п. 1.6 Правил добровільного страхування ВАТ СТ «Гарантія» транспортний засіб може бути застрахований на користь страхувальника або призначеної ним особи – вигодонабувача. Позивач не уповноважував КБ «Приватбанк» отримувати страхове відшкодування.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не надав страховику відповідні документи, на підставі яких здійснюється виплата, є неспроможними і спростовуються матеріалами справи. ОСОБА_2 своєчасно повідомив ВАТ СТ «Гарантія» про настання страхового випадку, тому терміни подання ним документів, що стосуються страхового випадку не можуть бути підставою для відмови від здійснення страхової виплати.
Інші, наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими, оскільки статтею 20 Закону України “Про страхування” зобов’язано саме страховика, а не страхувальника, при настанні страхового випадку вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення виплати страхового відшкодування.
За змістом ст. ст. 979, 991 ЦК України, ст. 16 Закону України “Про страхування”, при виникненні страхового випадку страховик зобов’язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком і якщо страховиком буде доведено, що відсутність у нього відомостей про страховий випадок вплинуло на його обов’язок виплатити страхове відшкодування.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції повно досліджено обставини справи, зібраним доказам дана належна оцінка.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду про задоволення позову.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, повно і всебічно встановивши обставини справи та визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, правильно застосував правові норми і ухвалив законне й справедливе рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу Івано-Франківської регіональної дирекції філії ВАТ СТ «Гарантія» відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 03 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Страхового товариства «Гарантія» в особі Івано-Франківської регіональної дирекції філії ВАТ СТ «Гарантія» про стягнення страхового відшкодування, відшкодування моральної шкоди і судових витрат, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Васильковський В.М.
Судді: Матківський Р.Й.
Ясеновенко Л.В.