РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" жовтня 2011 р. Справа № 5019/1261/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Олексюк Г.Є.
суддів Саврій В.А.
суддів Сініцина Л.М.
при секретарі судового засідання Михайлюк К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Приватне підприємство "Лідерпроект" на рішення господарського суду Рівненської області від 09.08.11 р.
у справі № 5019/1261/11 (суддя Мамченко Ю. А. )
позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_3
відповідач Приватне підприємство "Лідерпроект"
про стягнення в сумі 16 000 грн. 00 коп.
за участю представників сторін: < Текст >
позивача - представника ОСОБА_4 (довіреність в справі )
відповідача - представника ОСОБА_5 (довіреність в справі )
Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2011 року у зв"язку з перебуванням судді Гудак А.В. у відпустці та неможливістю прийняти участь в судовому засіданні через участь в судових засіданнях в складі колегій суддів по іншим справам судді Василишина А.Р. внесені зміни до складу колегії і визначено колегію у скаладі : головуючий суддя Олексюк Г.Є.,суддя Сініцина Л.М. ,суддя Саврій В.А.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Рівненської області від 09 серпня 2011 року у справі № 5019/1261/11 (суддя Мамченко Ю.А.) задоволено позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та стягнуто на його користь з приватного підприємства "Лідерпроект" попередню оплату в розмірі 16000,00 гривень, витрати на оплату державного мита в розмірі 160,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 гривень.
Ухвалюючи рішення , суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не виконано підрядні роботи по виготовленню проектно-кошторисної документації по об’єкту, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, і суму попередньої оплати, сплаченої позивачем , йому не повернуто та з огляду на положення ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.509,526,527,529,530,610-612 Цивільного кодексу України стягнув із відповідача кошти у розмірі 16000 гривень, сплачені йому позивачем.
Представником приватного підприємства "Лідерпроект" подано апеляційну скаргу, якою вважає оскаржуване рішення ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування порушення норм процесуального права вказує, що місцевий господарський суд не забезпечив змагальності судового процесу та не врахував, що затримка початку робіт по виготовленню проекту реконструкції підвального приміщення сталася з вини позивача. Звертає увагу, що всі кошти, отримані від позивача, відповідачем використано на виконання договору підряду, що, на його думку, підтверджується квитанціями про оплату на виконання робіт. Місцевий господарський суд залишив поза своєю увагою ту обставину, що позивач відмовився від договору підряду на проведення проектних робіт від 27.12.2007 року вже після його повного виконання відповідачем. Посилаючись на норми ст.ст.11,837,843,849 Цивільного кодексу України та положення п.1.4,3.1 договору підряду на проведення проектних робіт від 27.12.2007 року просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові ФОП ОСОБА_3 у зв»язку з безпідставністю позовних вимог. До апеляційної скарги представником ПП «Лідерпроект» долучено копії робочого проекту та копії квитанцій про оплату на користь Здолбунівської СЕС, Здолбунівського районного відділу ГУ МНС України в Рівненській області, ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго», КП «Здолбунівводоканал» та установам банків в якості комісії.
У судовому засіданні представник приватного підприємства "Лідерпроект" апеляційну скаргу підтримав з мотивів, які у ній викладені. Додатково пояснив, що : терміни виконання робіт за договором сторонами погоджувалися в усній формі , так як неможливо було їх виконати відповідно до умов договору через те, що позивач отримав дозвіл на початок проектних робіт лише 20 червня 2008 року; всі кошти, додатково отримані від позивача, витрачені на отримання погоджувальних документів від різних організацій; додаткових змін до договору у письмовій формі не вносилося; проект переданий позивачу, хоча акт приймання-передачі виконаних робіт не складався. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у позові.
Представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 проти доводів скаржника заперечував та додатково пояснив, що відповідач до цього часу своїх зобов»язань за договором не виконав та не передав йому проектно-кошторисну документацію по об»єкту реконструкції. Навіть після письмового повідомлення відповідача про відмову від подальшого виконання зобов»язань останній йому коштів не повернув. Вважає рішення суду першої інстанції законним та справедливим та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга представника приватного підприємства "Лідерпроект" не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 27.12.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 підприємством "Лідерпроект" укладено Договір підряду на проведення проектних робіт №13, за умовами п.1.1 якого позивач доручив, а відповідач зобов’язався розробити проектно-кошторисну документацію по об’єкту, розташованому за адресою: АДРЕСА_1. Робочий проект реконструкції підвального приміщення під магазин промислової групи товарів ( а.с. 13,14).
Пунктом 1.3. даного договору сторони погодили, що підрядник зобов’язаний виконати роботи до 10.06.2008 року.
Рішенням виконавчого комітету Здолбунівської міської ради від 26.03.2008 року № 130 надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію належного йому на праві приватної власності підвального приміщення площею 164,3 кв.м. за адресою : АДРЕСА_1 під торгово-офісні приміщення (а.с.68) та 18 червня 2008 року начальником відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства РДА затверджено архітектурно-планувальне завдання № 9-1/7-2008 (а.с. 64).
Відповідно до п.2.2. Договору оплата виконаних робіт здійснюється шляхом перерахування підряднику авансу в розмірі 100% від загальної суми договору, що становить 2000 гривень для забезпечення вчасного та якісного виконання робіт.
На виконання підрядних робіт Замовником було сплачено Підряднику 16000,00 грн., що стверджується наявними в матеріалах справи банківською квитанцією від 15.01.2008 року на суму 2000,00 грн., касовим ордером від 04.03.2008 року на суму 4000,00 грн., касовим ордером від 14.03.2008 року на суму 3500,00 грн., касовим ордером від 27.12.2007 року на суму 3000,00 грн., касовим ордером від 12.02.2008 року на суму 1000,00 грн., касовим ордером від 14.04.2008 року на суму 2500,00 грн.(а.с.15-18).
При цьому, у призначенні платежу у усіх видаткових касових ордерах зазначено : «За проектну документацію».
В ході апеляційного перегляду справи позивачем та представником відповідача не заперечувалася оплата та отримання означених коштів.
Листом від 11 березня 2011 року ФОП ОСОБА_3 повідомив відповідачу, що станом на 16.11.2010 року роботи за договором не виконані , їх виконання із запізненням в два роки для позивача втратило інтерес та просив повернути передані за договором кошти. Як вбачається із повідомлення відділення поштового зв»язку поштове відправлення вручене представнику відповідача 31.03.2011 року.(а.с.18-19 )
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.
Відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, ч. 1 ст. 509 ЦК України визначає зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .В силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За пунктом 4.2,4.3 договору після закінчення робіт підрядник (відповідач) подає замовнику (позивачу) акт приймання-здачі виконаних робіт та проектно-кошторисну документацію у двох примірниках, а замовник зобов»язаний виконані роботи і протягом трьох днів з дня отримання акта підписати його.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до п. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду , виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України встановлено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права позивача.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 цього Кодексу).
Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
За приписами вказаної норми, письмові докази - це документи, в яких містяться відомості про певні обставини, що мають значення для справи, які повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі цифрового, графічного запису або іншим способом, який дає змогу встановити достовірність документа.
Матеріали справи не містять доказів передачі відповідачем позивачу виготовленої проектно-кошторисної документації у період до пред»явлення позову – 15.06.2011 року.
Згідно ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Виходячи із змісту ст.ст. 651, 653 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним, а у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Отже, внаслідок відмови позивача від договору підряду він вважається розірваним і внаслідок його розірвання зобов"язання сторін за договором припиняються.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Таким чином, внаслідок відмови позивача від договору підряду, зобов"язання за договором припинились, тобто, відпала правова підстава, на якій була сплачена передоплата.
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не виконано підрядні роботи по виготовленню проектно-кошторисної документації по об’єкту, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, і суму попередньої оплати, сплаченої позивачем йому не повернуто та вважає обґрунтованим стягнення із відповідача на користь позивача 16000 гривень оплати за договором.
Долучені скаржником до апеляційної скарги додаткові докази апеляційний господарський суд не може прийняти з огляду на ч.1 ст.101 ГПК України, так як заявник не обґрунтував неможливість подання них до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Посилання у апеляційній скарзі на неможливість подачі доказів та участі у справі під час судового розгляду, як то - перебування представника ПП «Лідерпроект» протягом тривалого часу за кордоном, не заслуговують на увагу з огляду на те, що представниками юридичних осіб, крім їх керівників, можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються установчими документами, довіреністю від імені підприємства, організації (частини 2 –3 ст. 28 ГПК України), а тому у відповідача не існувало перешкод для направлення з метою участі у розгляді справи іншого повноважного представника та реалізації у зв’язку з цим процесуальних прав, передбачених ст. 129 Конституції України та ст. 22 ГПК України
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують по суті правильного висновку суду, викладеного у рішенні.
В силу ст.ст. 43, 47, 33, 38 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.
Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника приватного підприємства «Лідерпроект» та скасування чи зміни рішення господарського суду Рівненської області від 09 серпня 2011 року у справі № 5019/1261/11.
Державне мито за подачу апеляційної скарги у зв"язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 ГПК України покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Рівненської області від 09 серпня 2011року у справі № 5019/1261/11 залишити без змін ,а апеляційну скаргу відповідача приватного підприємства " Лідерпроект " без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
< Текст >
Головуюча суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Сініцина Л.М.
01-12/14594/11