Судове рішення #18639823

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2011 р.                                                                  Справа № 10/132-11

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                               Привалова А.І.

при секретарі                                                                                                  Худолій А.С.

розглянувши справу № 10/132-11

за позовом   регіонального відділення Фонду державного державного майна

                     України по Київській області, м. Київ;

до                   товариства з обмеженою відповідальністю «Журавочка», с. Пухівка;

про                    стягнення 209 435,49 грн., розірвання договору оренди та    

зобов’язання вчинити дії

                                        

Представники сторін:

від позивача:      не з’явився;  

від відповідача:  Григор`янц А.Д., директор, наказ № 1 від 01.06.2008р.;

                              ОСОБА_1, довіреність б/н від 28.02.2011р.

обставини справи:

        До Господарського суду Київської області звернулось з позовом  регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (надалі –позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Журавочка»(надалі –відповідач) про стягнення 209 435,49 грн., розірвання договору оренди та зобов’язання вчинити дії.

Позивні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення умов Договру оренди № 10-ЦМК цілісного майнового комплексу від 30.09.2008р. систематично не сплачуються орендні платежі, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 199 757,26 грн. за період з 31.03.2011р. по 22.07.2011р., за прострочення сплати якої нарахована пеня в сумі 9678,23 грн. Крім того, позивач просить суд розірвати Договір оренди № 10-ЦМК цілісного майнового комплексу від 30.09.2008р. на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, у зв’язку з істотним порушенням умов договору щодо своєчасної сплати орендних платежів,  та як наслідок зобов’язати відповідача повернути державне майно регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області.

Ухвалою від 28.07.2011р. суд порушив провадження у справі № 10/132-11 та призначив її розгляд на 13.09.2011р.

В судовому засіданні 13.09.2011р. представником позивача підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Присутніми в судовому засіданні представниками відповідача надано суду відзив на позовну заяву б/н та дати, в якому відповідач визнає позов щодо стягнення з останнього заборгованості, проте заперечує в частині стягнення пені, вважаючи зазначену вимогу не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Крім того, відповідач просить суд припинити провадження у справі в частині вимог щодо розірвання Договору оренди № 10-ЦМК від 30.09.2008р. та зобов’язання винити дії, оскільки зазначені вимоги були предметом розгляду у справі № 9/022-11, рішенням по якій, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду, регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області було відмовлено у задоволенні зазначених вимог.

Суд відмовив у клопотанні відповідача про припинення провадження у справі в частині вимог щодо розірвання Договору оренди № 10-ЦМК від 30.09.2008р. та зобов’язання винити дії, оскільки приписами пункту другого частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Проте, у даній справі зазначені інші підстави розірванні договору, а саме не внесення орендної плати у сумі 199 757,26 грн. за період з 31.03.2011р. по 22.07.2011р.  

Ухвалою від 13.09.2011р. суд відклав розгляд справи на 27.09.2011р., у зв’язку з неподанням всіх витребуваних судом доказів та необхідністю витребування нових доказів по справі.

Присутніми в судовому засіданні 27.09.2011 р. представниками відповідача було надано докази часткового погашення суми заборгованості.

Позивач просив надати час для перевірки факту надходження платежів.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 28.09.2011р.

Позивач через канцелярію господарського суду подав заяву про збільшення позовних вимог № 01-16-2488 від 28.09.2011р., згідно якої просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за період з 31.03.2011р. по 28.09.2011р. у загальній сумі 403 720,22 грн. та пеню, яка нарахована на вказану суму заборгованості в сумі 31227,76 грн.

Суд, розглянувши заяву позивача, відмовив в її прийнятті, оскільки як вбачається з заяви про збільшення позовних вимог № 01-16-2488 від 28.09.2011р., позивач нараховує заборгованість по орендній платі за період з березня по серпень 2011 року, тоді як предметом позовних вимог по справі є стягнення заборгованості по орендним платежам, що виникли за період з березня по червень 2011 року. Отже, позивач своєю заявою про збільшення позовних вимог № 01-16-2488 від 28.09.2011р. змінює підстави позовних вимог, визначаючи інший період заборгованості. Проте, згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви до початку розгляду господарським судом справи по суті. Однак, розгляд справи № 10/132-11 по суті було розпочато ще в судовому засіданні 13.09.2011р.  

Крім того, суд роз’яснив представнику позивача, що регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області має право звернутись з окремим позовом про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за інший період, що не входить до предмету позовних вимог по даній справі, а також запропанував надати окрему заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення пені, розрахованої, виходячи з суми боргу 199 757,26 грн., що є предметом розгляду по даній справі.

Ухвалою від 28.09.2011р. суд, на підставі ст. 69 ГПК України, продовжив строк вирішення спору до 14.10.2011р. та відклав розгляд справи на 11.10.2011р., у зв’язку з необхідністю витребування нових доказів по справі. Суд зобов’язав сторони скласти та подати до судового засідання розгорнутий акт звірки взаєморозрахунків, підтвердивши його відповідними первинними бухгалтерськими документами. У разі виникнення у сторін при проведенні звірки взаєморозрахунків розбіжностей, надати суду кожний свій примірник із відповідними розрахунками, підтвердивши його первинними бухгалтерськими документами.

Також, суд зобов’язав позивача надати детальний розрахунок суми заборгованості із зазначенням періоду її виникнення (початок/кінець), а також детальний розрахунок пені з урахуванням п. 3.3 Договору оренди цілісного майнового комплексу № 10-ЦМК від 30.09.2008 р. із зазначенням періоду її нарахування, чітко зазначивши місяць, рік та розміри заборгованості щодо яких здійснюється нарахування пені.

Присутні в судовому засіданні 11.10.2011р. представники сторін витребувані ухвалою суду від 28.09.2011р. документи не надали.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 13.10.2011р.

Представник позивача у судове засідання 13.10.2011р. не з’явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, витребувані документи не подав.

Представники відповідача в частині стягнення заборгованості по орендній платі не заперечували, проте заперечили в частині стягнення пені, посилаючись на те, що позивачем невірно здійснено розрахунки по нарахуванню пені. Також, представники відповідача заперечили в частині розірвання договору оренди та повернення цілісного майнового комплексу, посилаючись на те, що ці вимоги вже були предметом дослідження під час вирішення спору по справі № 9/022-11, яка розглядалась господарським судом Київської області.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строків вирішення спору, встановлених ст. 69 ГПК України, та відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання представника позивача, господарський суд вважає за можливе, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглянути справу за наявними в ній матеріалами в межах заявлених позовних вимогах, за відсутності представника позивача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши  пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2008р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (за договором –орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Журавочка» (за договором –орендар) було укладено Договір оренди № 10-ЦМК цілісного майнового комплексу.

Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державного підприємства «Журавочка», склад і вартість якого визначено відповідно до наведених акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу Державного підприємства «Журавочка», складеного за станом на 31 липня 2008 року, вартість якого становить 12642,9 тис. грн., у тому числі: основні фонди за залишковою вартістю11973,2 тис. грн.

Орендар вступає у строкове платне користування у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта прийому-передачі майна (п. 2.1 договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку 52362,94 грн. нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Орендна плата за перший місяць оренди – жовтень, визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень та жовтень 2008 року.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць; орендна плата перераховується до державного бюджету щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 10.1 договору, цей договір укладено строком на 20 років, що діє з 30.09.2008 р. до 30.09.2028 р.

На виконання умов договору 30.09.2008р. позивач передав в оренду, а відповідач прийняв цілісний майновий комплекс з балансу Державного підприємства «Журавочка», що розташований за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, відповідно умов договору оренди від 30.09.2008р. № 10-ЦМК, що підтверджується належним чином затвердженим  та скріпленим мокрими печатками сторін Актом приймання-передачі в оренду цілісного майнового комплексу.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за період з 31.03.2011р. по 22.07.2011р. в сумі 199 757,26 грн.

Відповідно до  ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

У відповідності з приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані позивачем розрахунки, а також враховуючи обставини, встановлені рішенням господарського суду Київської області від 26.04.2011р. по справі № 9/022-11, встановив, що сума орендної плати за період з березня по червень 2011 року  становить 286 757,26 грн. (70642,18 + 71560,53+72133,01+72421,54). При цьому, позивачем було зменшено заборгованість відповідача за вказаний період на суму 87000 грн., в зв’язку з частковою сплатою боргу.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 22.07.2011р., згідно розрахунку позивача, становила 199 757,26 грн. (а.с. 22).   

Відповідач під час розгляду справи проти наявності заборгованості по орендній платі не заперечував, проте не погоджувався з сумою боргу, оскільки, на думку відповідача, позивач не врахував докази часткової сплати орендних платежів.

Втім, при дослідженні платіжних доручень, наданих відповідачем в якості доказів сплати орендних платежів, судом було встановлено, що  відповідач, сплачуючи орендну плату, у платіжних дорученнях в рядку «призначення платежу»не зазначає період, за який вноситься орендна плата. А отже, позивач правомірно зарахував внесені відповідачем платежі в рахунок заборгованості за попередні періоди.

Таким чином, враховуючи розрахунки заборгованості з орендної плати, додані позивачем до позовної заяви та пояснень від 27.09.2011р. № 01-16-2471, відсутність підписаного представниками сторін акту звірки за спірний період, заборгованість відповідача по орендній платі за період з березня по червень 2011 року становить 199 757,26 грн.

Статтею 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що оренда є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Тобто, орендар зобов'язаний вносити орендодавцеві платіж за користування майном. Розмір, форма, і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

       Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

       Згідно ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

       Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).

       Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

       Згідно ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.   

       Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

       Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

       Приписами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  

       Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі з урахуванням індексу інфляції за період з березня по червень 2011 року в сумі 199 757,26 грн.  підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, за порушення строків внесення орендної плати позивачем, на підставі п. 3.5. договору,  нарахована відповідачу пеня в сумі 9678,23 грн. за період з 31.03.2011р. по 22.07.2011р.       

       Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та позивачу у визначеному п. 3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми за боргованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

       У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

       Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

        Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.           

       Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування пені та  встановлено, що при нарахування штрафних санкцій позивачем не було враховано поступове збільшення заборгованості, часткові оплати та умови п. 3.3. договору, відносно строків внесення орендних платежів, а тому пеня підлягає задоволенню в сумі 5749,94 грн. за період з 13.04.2010р. по 22.07.2011р. за наступним розрахунком:

1)          заборгованість за березень 2011р. становить 70642,18 грн.;

       період прострочки з 13.04.2011р. по 06.05.2011р.: 70642,18 : 100 : 365 х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) х 24 дні (кількість прострочених днів) = 719,97 грн.;

-          06.05.2011р. сплачено 15000 грн.

70642,18 - 15000 = 55642,18 : 100 : 365 х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) х 6 днів (кількість прострочених днів за період з 07.05.2011р. по 12.05.2011р.) = 141,77 грн.;

2)          з 13.05.2011р. заборгованість збільшена на суму орендної плати за квітень

2011 року –71560,53 грн. + 55642,18 = 127202,71 грн.;

період прострочки з 13.05.2011р. по 12.06.2011р. –31 день,

127202,71 : 100 : 365 х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) х 31 день (кількість прострочених днів) = 1674,55 грн.;

3)          з 13.05.2011р. заборгованість збільшена на суму орендної плати за травень

2011 року –72133,01 грн. + 127202,71 = 199 335,72 грн.;

період прострочки з 13.06.2011р. по 01.07.2011р. –19 днів,

199 335,72 : 100 : 365 х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) х 19 днів (кількість прострочених днів) = 1608,34 грн.;

-          01.07.2011р. сплачено 30 000 грн.

199 335,72 –30000 = 169335,72 : 100 : 365 х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) х 7 днів (кількість прострочених днів з 02.07.2011р. по 08.07.2011р.) = 503,37 грн.;

-          08.07.2011р. сплачено 20 000 грн.

169335,72 –20000 = 149 335,72: 100 : 365 х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) х 4 дня (кількість прострочених днів з 09.07.2011р. по 12.07.2011р.) = 253,66 грн.;

-          12.07.2011р. сплачено 22 000 грн.: 149335,72 –22000 = 127 335,72 грн.

4)          Однак, з 13.07.2011р. заборгованість збільшена на суму орендної плати за

червень 2011 року –72 421,54 грн. + 127 335,72 грн. = 199 757,26 грн.,

199 757,26 : 100 : 365 х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) х 4 дня (кількість прострочених днів з 13.07.2011р. по 22.07.2011р.) = 848,28 грн.

5)          Загальна сума: 719,97 + 141,77 + 1674,55 + 1608,34 + 503,37 +

253,66 + 848,28 = 5749,94 грн.  

Крім того, позивач просить суд розірвати Договір оренди № 10-ЦМК цілісного майнового комплексу від 30.09.2008р. на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, у зв’язку з наявністю заборгованості по орендній платі в сумі 199 757,26 грн., яка виникла за період з 31.03.2011р. по 22.07.2011р.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позовні вимоги регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області в частині розірвання договору не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.  

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу, України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 10.4 договору, за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Перелік підстав, необхідних для розірвання договору оренди, встановлений статтею 783 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначення речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов’язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Вказаний перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу орендодавця є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.   

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач в якості однієї з підстав для розірвання договору оренди зазначає систематичне порушення орендарем умови договору щодо строку внесення орендних платежів.

В той же час, невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів не може бути підставою його розірвання в судовому порядку.

Враховуючи те, що статтею 783 Цивільного кодексу України передбачено вичерпні підстави розірвання договору оренди на вимогу наймодавця, суд дійшов висновку про безпідставність посилання позивача на несвоєчасну сплату відповідачем орендних платежів, як на підставу розірвання договору.

Посилання позивача на ст. 651 Цивільного кодексу України, як на підставу розірвання в судовому порядку договору у зв’язку з несплатою орендних платежів, є також необґрунтованим, оскільки ч. 3 цієї статті, так само як і ст. 782 цього Кодексу встановлює для таких випадків право на односторонню відмову від договору.

Судом встановлено, що умовами договору сторони не передбачили несвоєчасну сплату орендних платежів в якості окремої підстави для розірвання договору за ініціативою сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Долучені до матеріалів справи листи-вимоги від 02.02.2010р., від 05.05.2010р. та від 01.11.2010 р. про сплату заборгованості до розгляду судом не приймаються, оскільки позивачем не надано доказів направлення цих листів на адресу відповідача.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що часткові орендні платежі вносились відповідачем кожного місяця (включно по жовтень 2011 року) протягом 2009-2011 рр.

Таким чином, суд не вбачає підстав для розірвання договору.

Аналогічна правова позиція щодо безпідставності розірвання договору в судовому порядку, у зв’язку з несплатою орендних платежів, викладена у постанові Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2011р. у справі 9/124-10.

Суд також враховує, що наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах, пов'язаних з розірванням договорів оренди (постанова ВСУ від 22.02.2005р. у справі № 34/400).

Крім того, позивач просить суд зобов’язати відповідача повернути державне майно –цілісний майновий комплекс державного підприємства «Журавочка»регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області.

В обґрунтування зазначеної позовної вимоги позивач посилається на ст. 785 Цивільного кодексу України, відповідно до якої наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі, у разі припинення договору найму .

Згідно ст. 781 Цивільного кодексу України, договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Відповідно до п.2.4. договору, орендар повертає підприємство орендодавцю у порядку, визначеному чинним законодавством та цим договором.

Пунктом 5.7 договору встановлено, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов’язаний повернути орендодавцю або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу та відшкодувати збитки у разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини відповідача.

Враховуючи те, що позивачем не надано доказів припинення договору оренду у встановлений законом порядку та те, що на даний час договір оренди є чинним, а також відсутність підстав для розірвання договору в судовому порядку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про повернення відповідачем державного майна –цілісного майнового комплексу державного підприємства «Журавочка».

Беручи до уваги вищенаведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати в частині задоволенних вимог, покладаються на відповідача.

       На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

        1.   Позов задовольнити частково.

        2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Журавочка» (07413, Київська область,   Броварський район, с. Пухівка, код ЄДРПОУ 35843867) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01196, м. Київ, бул. Л. Українки,26, код ЄДРПОУ 19028107) заборгованість з орендної плати в сумі 199 757 грн. 26 коп. та пеню в розмірі 5749 грн. 94 коп. на наступні реквізити: р/р 31111092700001, одержувач: ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код 24074109, призначення платежу: код доходу 22080300, символ звітності банку 094.

Видати наказ.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Журавочка» (07413, Київська область,   Броварський район, с. Пухівка, код ЄДРПОУ 35843867) в доход Державного бюджету України державне мито у сумі 2055 грн. 07 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ.

4. В іншій частині вимог в позові відмовити повністю.

        Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.



Суддя                                           

                                          А.І. Привалов



Дата підписання повного тексту рішення –27.10.2011 р.




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація