ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"18" квітня 2011 р. Справа № 6/019-11
Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Дія” про відшкодування шкоди,
представники:
позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 141/2011 від 17 березня 2011 року);
відповідача: не з’явився.
СУТЬ СПОРУ:
У лютому 2010 року Закрите акціонерне товариство “Європейський страховий альянс” (далі - ЗАТ “Європейський страховий альянс”, позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Дія” (далі - ТОВ “Юридична фірма “Дія”, відповідач) про відшкодування шкоди.
В обґрунтування позовних вимог ЗАТ “Європейський страховий альянс” зазначило, що 12 лютого 2009 року в м. Києві на вул. Косенка сталася ДТП за участю автомобіля «Івеко”, державний номер НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_2
ЗАТ “Європейський страховий альянс” як страховик відповідно до договору страхування автотранспортних засобів № 1014473 від 05 травня 2008 року, укладеного між позивачем та ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасютікалс України”, як страхувальником за цим договором, виплатило власнику пошкодженого автомобіля страхове відшкодування у розмірі 7 827,79 грн. У зв’язку з цим, на думку позивача, ЗАТ “Європейський страховий альянс” відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування” та ст. 993 ЦК України набуло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
При цьому, посилаючись на те, що на момент ДТП громадянин ОСОБА_2 працював водієм у відповідача, якому належить автомобіль «Івеко”, державний номер НОМЕР_1, позивач просить стягнути з останнього понесені витрати у розмірі виплаченого страхувальнику страхового відшкодування.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10 лютого 2010 року порушено провадження у справі № 6/019-11 та призначено її до розгляду на 01 березня 2011 року.
У зв’язку з неявкою в судові засідання 01 березня 2011 року, 22 березня 2011 року та 05 квітня 2011 року представника відповідача та неподанням ним витребуваних документів, суд виносив ухвали про відкладення розгляду справ на інший день.
Судом враховано, що позивачем змінено організаційно-правову форму товариства із ЗАТ на ПАТ, тобто на Приватне акціонерне товариство.
Представник позивача у судовому засіданні 18 квітня 2011 року позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач свого представника в судове засідання 18 квітня 2011 року знову не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином ухвалами господарського суду Київської області від 10 лютого 2011 року, від 01 березня 2011 року, від 22 березня 2011 року та від 05 квітня 2011 року, які були надіслані відповідачу за вказаною позивачем адресою: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Гусєва, 27, яка відповідає адресі вказаній у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.
Вбачається, що ухвали суду надіслані за вказаною адресою повернулись відділом зв’язку з помітками «за зазначеною адресою не значиться”.
Проте, відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
18 квітня 2011 року відповідно до частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Відтак, на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву та без участі представників відповідача, за наявними в ній матеріалами, так як їх нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Установив:
12 лютого 2009 року в м. Києві на вул. Косенка сталася дорожньо –транспортна пригода (далі –ДТП) за участю автомобіля «ІVEKO”, державний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ “Юридична фірма “Дія”, яким керував водій ОСОБА_2 та автомобіля FABIA 1.4”, державний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасютікалс України”, яким керував водій ОСОБА_3
Внаслідок зіткнення автомобілів було заподіяно шкоду автомобілю FABIA 1.4”, державний номер НОМЕР_2, на загальну суму 8 301,53 грн, що підтверджується звітом про визначення вартості матеріального збитку № 53/09 від 10 серпня 2009 року заподіяного позивачу в результаті вищевказаного ДТП.
З матеріалів справи вбачається, що 05 травня 2008 року між ЗАТ “Європейський страховий альянс” та ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасютікалс України” було укладено генеральний договір страхування автотранспортних засобів № 1014473, за умовами якого (п. 1.2.) предметом цього договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом визначеним в додатку до договору.
Об’єктом страхування, згідно договору є транспортні засоби ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасютікалс України”, в тому числі і автомобіль FABIA 1.4”, державний номер НОМЕР_2, 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_3.
Відповідно до п. 2.1. договору, страховим випадком, зокрема, є ДТП –пошкодження або знищення ТЗ внаслідок ДТП, що сталася в процесі руху ТЗ та з його участю (наїзд, перекидання, зіткнення, викид каменів або інших твердих фракцій з-під коліс транспорту), а також пошкодження нерухомого ТЗ іншими рухомими транспортними засобами.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України “Про страхування” cтраховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Таким чином, у результаті ДТП, скоєної 12 лютого 2009 року ОСОБА_2 на автомобілі «ІVEKO”, державний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ “Юридична фірма “Дія”, настав страховий випадок.
На виконання вимог закону та умов договору страхування автотранспортних засобів № 1014473 від 05 травня 2008 року ЗАТ “Європейський страховий альянс” перерахувало власнику пошкодженого внаслідок зіткнення автомобіля FABIA 1.4” ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасютікалс України” згідно страхового акту № 470/09/50/ТР25/00/2 на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди суму у розмірі 1 107,50 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 18229 від 05 травня 2010 року.
Крім того, платіжним дорученням № 18025 від 23 квітня 2010 року позивач перерахував ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасютікалс України” суму у розмірі 8 774,97 грн з призначення платежу «Опл. стр. відшк. зг. стр. акту № 3348/09 до дог. № 1014473 від 05.05.08 а/м Шкода Фабіа, д.н. НОМЕР_2”.
Водночас, 30 квітня 2010 року страховик - ЗАТ “Європейський страховий альянс” направив листа № 2231 від 30 квітня 2010 року, в якому зазначив, що платіжним дорученням від 23 квітня 2010 року було помилково перераховано страхове відшкодування на рахунок страхувальника - ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасютікалс України” на підставі страхового акту № 3348/09/50/ТР25/00/2 до договору № 1014473 від 05 травня 2008 року, оскільки сума страхового відшкодування за вищевказаним страховим актом складає 2 054,68 грн. У зв’язку з цим ЗАТ “Європейський страховий альянс” у своєму листі просив помилково перераховану суму –6 720,29 грн (8 774,97 грн –2 054,68 грн) зарахувати в рахунок страхового відшкодування згідно страхового акту № 470/09/50/ТР25/00/2 (страхове відшкодування за цим актом складає 7 827,79 грн). Крім того, страховик зазначив, що залишок страхового відшкодування в сумі 1 107,50 грн буде перераховано на рахунок страхувальника.
Так, як встановлено вище, 05 травня 2010 року страховик перерахував на рахунок страхувальника страхового відшкодування згідно страхового акту № 470/09/50/ТР25/00/2 у сумі 1 107,50 грн.
Судом враховано, що в судовому засіданні позивачем надано суду лист ПАТ «СЕБ Банк”, з якого вбачається, що з 23 квітня 2010 року від ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасютікалс України” кошти в сумі 8 774,97 грн (страхове відшкодування згідно акту № 3348/09) та в сумі 6 720,29 грн (страхове відшкодування згідно страхового акту 470/09) на рахунки ПрАТ “Європейський страховий альянс” не надходили.
Таким чином, вищенаведене свідчить про прийняття страхувальником пропозиції страховика щодо зарахування коштів про які йдеться мова у листі № 2231 від 30 квітня 2010 року в рахунок страхового відшкодування за страховим актом № 470/09/50/ТР25/00/2.
Отже, загальний розмір підтверджених фактичних витрат позивача з виплати страхового відшкодування складає 7 827,79 грн (вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля FABIA 1.4”, державний номер НОМЕР_2, 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_3 внаслідок його пошкодження в результаті ДТП).
Судом встановлено, що Постановою Подільського районного суду м. Києва від 05 червня 2009 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Громадянин ОСОБА_2 на момент ДТП керував АТ - ««ІVEKO”, державний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ “Юридична фірма “Дія” на законних підставах та виконував свої трудові, службові обов’язки, що підтверджується, також, Постановою Подільського районного суду м. Києва від 05 червня 2009 року.
Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Таким чином, винною особою у завдані шкоди ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасютікалс України” як страхувальнику ЗАТ “Європейський страховий альянс” є громадянин ОСОБА_2 –працівник ТОВ “Юридична фірма “Дія” .
Водночас, Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи не міститься доказів того, що у відповідача існують договірні відносини щодо страхування його цивільної відповідальності як власника автотранспортного засобу.
Таким чином, особою, на яких законом покладено обов’язок відшкодувати завдані ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасютікалс України”, у даному випадку є ТОВ “Юридична фірма “Дія” відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст.ст. 993, 1172 ЦК України в сумі 7 827,79 грн.
З огляду на викладене, до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування автотранспортних засобів № 1014473 від 05 травня 2008 року, у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасютікалс України”, мало до ТОВ “Юридична фірма “Дія” як особи, на яку законом покладено обов’язок відшкодувати завдані збитки.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з ТОВ “Юридична фірма “Дія” витрат, понесених за страховим відшкодуванням в розмірі 7 827,79 грн –у межах відповідальності страхової компанії за завдані збитки, передбачених договором страхування є доведеними обґрунтованими, відповідачами не спростованими та такими що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.
Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ТОВ “Юридична фірма “Дія” (код ЄДРПОУ 13733709) на користь ЗАТ “Європейський страховий альянс” (код ЄДРПОУ 19411125) 7 827,79 грн –(витрат по страховому відшкодуванню), 102 грн державного мита та 236 грн –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Черногуз А.Ф.