УХВАЛА

13 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 757/22295/17-ц

провадження № 61-8574св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,

учасники справи:

позивач - Національний банк України,

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива»,

розглянув у порядку письмового провадження заяви ОСОБА_1 , які підписані представником ОСОБА_2 , про виправлення описок в судових рішеннях Верховного Суду та роз`яснення постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судувід 22 січня 2025 року у справі за позовом Національного банку Українидо ОСОБА_1 , треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Національний банк України (далі - НБУ) звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по тілу кредиту, що становить 1 803 545 992,63 грн та штраф у розмірі 30 000,00 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року, з урахуванням ухвали Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2023 року про виправлення описки, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 червня 2024 року, позов НБУ до ОСОБА_1 , треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь НБУ заборгованість за кредитним договором від 04 червня 2014 року № 12/09/6 в розмірі 1 803 575 992,63 грн, штраф в розмірі 30 000 грн, судовий збір в розмірі 27 053 639,89 грн.

У червні 2024 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2 , в якій просив рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2024 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У липні 2024 року ОСОБА_1 подав доповнення до касаційної скарги за підписом представника ОСОБА_2 , в яких просив рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2024 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судувід 22 січня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2, задоволено частково.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2024 року залишено без змін.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 08 січня 2024 року в частині відмови в задоволенні заяви про повернення судового збору у розмірі 40 580 459,80 грн змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Поновлено виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року.

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявами, які підписані представником ОСОБА_2, про виправлення описок в ухвалах Верховного Суду від 20 червня 2024 року, від 26 червня 2024 року та від 06 листопада 2024 року щодо дати ухвалення судом першої інстанції оскарженого рішення, а також у вступній та мотивувальній частинах постанови Верховного Суду від 22 січня 2025 року щодо дати подачі й особи, яка підписала клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору та помилкового зазначення судді Крата В. І. головуючим у справі.

Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2020 року у справі № 760/5212/17 (провадження № 61-6824св19) зазначено, що: «описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу. Це помилки, які зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань, зазначення дат та строків тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності».

Оскільки в ухвалах Верховного Суду від 20 червня 2024 року, від 26 червня 2024 року та від 06 листопада 2024 року допущено описку, яка підлягає виправленню,заяву ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2, слід задовольнити.

Щодо описки, допущеної у постанові Верховного Суду від 22 січня 2025 року, колегія суддів зазначає, що аналіз матеріалів справи свідчить, що 21 грудня 2023 року до апеляційного суду надійшло клопотання керуючого партнера АО «Капітал Партнерс» Суткевича Олексія, про повернення АО «Капітал Партнерс» надмірно сплаченого судового збору у розмірі 40 580 459,80 грн (т. 6, а. с. 50-51).

Разом з тим, в мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 22 січня 2025 року зазначено, що клопотання надійшло до суду 20 грудня 2023 року, підписане представником ОСОБА_2 Тому допущена описка підлягає виправленню, а заява про виправлення описки в цій частині задоволенню.

Також в заяві про виправлення описки представник відповідача вказує, що відповідно до частини першої статті 214 ЦПК України при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні. При колегіальному розгляді справи головуючим у судовому засіданні є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час розподілу справи. Проте у вступній частині постанови вказано «Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.», що не відповідає нормам ЦПК України.

Заява про виправлення описки в цій частині задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Якщо справа має розглядатися колегією у складі більше трьох суддів, до складу такої колегії входять судді зі складу постійної колегії суддів, до якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач, та судді, додатково визначені Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою (частина п`ята статті 33 ЦПК України).

Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду (частина третя статті 33 ЦПК України).

Відповідно до рішення № 3 зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2019 року уведено до персонального складу постійних складів колегій Другої судової палати Касаційного цивільного суду таких суддів: 2 колегія: Крат В. І. (головуючий); Антоненко Н. О.; Дундар І. О.; Журавель В. І.; Краснощоков Є. В.; Русинчук М. М.

Відповідно до рішення № 6 зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2024 року внесено зміни у частині визначення персонального складу 2 колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду, а саме: «2 колегія: Крат В. І. (головуючий); Дундар І. О.; Краснощоков Є. В.; Гудима Д. А.; Пархоменко П. І.».

З огляду на викладене, зазначення в постанові Верховного Суду головуючим Крата В. І. не є опискою, а заява в цій частині задоволенню не підлягає.

Посилання представника відповідача на статтю 214 ЦПК України є помилковим:

вказана стаття визначає, хто є головуючим у судовому засіданні;

у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (частина перша статті 402 ЦПК України);

розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (частина 13 статті 7 ЦПК України).

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою, яка підписана представником ОСОБА_2, про роз`яснення постанови Верховного Суду від 22 січня 2025 року.

Заява мотивована тим, що з тексту постанови Верховного Суду не зрозуміло, чи підлягає поверненню надмірно сплачений судовий збір у випадку, якщо відповідач або його представник звернеться з вимогою повернути надмірно сплачений судовий збір стороні у справі - відповідачу безпосередньо.

За заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення (частини перша статті 271 ЦПК України).

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання (частини друга статті 271 ЦПК України).

Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Отже, роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

У цій справі постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 січня 2025 року, про роз`яснення якої подано заяву, не підлягає примусовому виконанню. Зміст заяви про роз`яснення постанови суду касаційної інстанції фактично свідчить про роз`яснення мотивів ухваленого рішення. Враховуючи наведене, вказана постанова відповідно до правил статі 271 ЦПК України роз`ясненню не підлягає.

За таких обставин у задоволенні заяви про роз`яснення постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 січня 2025 року слід відмовити.

Керуючись статтями 260, 269, 271 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , про виправлення описки в ухвалах Верховного Суду від 20 червня 2024 року, від 26 червня 2024 року та від 06 листопада 2024 року задовольнити.

Виправити описку допущену в ухвалах Верховного Суду від 20 червня 2024 року, від 26 червня 2024 року та від 06 листопада 2024 року щодо рішення Печерського районного суду м. Києва, а саме: замість помилково зазначеного: «листопад» правильним вважати «липень».

Заяву ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , про виправлення описок в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2025 року задовольнити частково.

Виправити описку в мотивувальній частині постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2025 року щодо клопотання керуючого партнера АО «Капітал Партнерс» Суткевича Олексія, а саме: замість помилково зазначеного: «20» правильним вважати «21», замість «представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 » правильним вважати «керуючий партнер АО «Капітал Партнерс» Суткевич Олексій».

У задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_1 , яка підписана представником Крохмальовою Яною Едуардівною, про виправлення описок в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2025 року відмовити.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , про роз`яснення постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судувід 22 січня 2025 року у справі за позовом Національного банку Українидо ОСОБА_1 , треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко