МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа 521/8998/24

Провадження  2/521/639/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року  м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі

судді Маркарової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Вінжановської К.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

позивач : ОСОБА_1

відповідач : АТ «Перший Український міжнародний банк»

третя особа : приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна

приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна

предмет позову :    визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. відкрито ВП № 65607619 про звернення стягнення на грошові кошти позивача як боржника у розмірі 101 698,01 грн. на користь АТ «Перший Український міжнародний Банк».

Підставою стягнення став виконавчий напис №1947 від 5.05.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В.

Позивач стверджував, що спірний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинення нотаріусом виконавчого напису здійснено за відсутності нотаріально посвідченого договору та доказів безспірності заборгованості.

Окрім задоволення позовних вимог позивач вважав можливим присудження на свою користь судових витрат.

Позивач в процесі розгляду справи позов підтримав.

Відповідач позов визнав, надавши заяву Вх.№ 7772 та просив стягнути з нього 50 % від суми судового збору, сплаченого позивачем.

Треті особи пояснень по суті спору не надали.

Підстав для відмови у прийнятті судом визнання позову не встановлено.

Дослідивши матеріали справи, наявні докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

В порядку ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принципами судового доказування є обов`язковість доказування (оскільки всі обставини справи підлягають доказуванню; належність, допустимість, достовірність, достатність, доказів (Глава 5 Розділу І ЦПК України).

Так, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З наданих учасниками справи доказів, судом встановлено, що 5.05.2021 приватним нотаріусом Київського-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинений виконавчий напис № 1947, за яким з позивача на користь відповідача стягнуті 101 698,01 грн. кредитної заборгованості за кредитним договором № 26746654 від 23.01.2014.

Відповідно до статті 18 ЦК України, статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» вчинення виконавчого напису це форма захисту цивільних прав кредитора нотаріусом за допомогою спрощеної позасудової процедури.

Така процедура полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредиторам за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.

Відповідно до пунктів 1 та 2 Постанови КМУ від 29.06.1999 року №1172 (із змінами від 22.02.2017 року відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14) «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у без спірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;

б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання;

в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;

г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання;

ґ)довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Таким чином, починаючи із 22.02.2017 серед документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, немає кредитних договорів, укладених у простій письмовій формі.

За позицією ВС (Велика палата Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року) вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В порядку статті 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

З документів, які стали підставою для вчинення виконавчого напису судом встановлена відсутність нотаріально посвідченого кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.п.3.1.,3.3.,3.4.ч.3 Глави 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувана виникло право примусового стягнення боргу.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

За вищевказаним переліком (в редакції, чинній на час вчинення спірного виконавчого напису) про безспірність заборгованості свідчить :

-засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;

- оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання;

-довідка фінансової установи про ненадходження платежу (засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості).

Відповідні докази про дотримання стягувачем вимог щодо доведення нотаріусу безспірності заборгованості відповідачем в процесі розгляду справи не надані.

Враховуючи викладене, суд погоджується із доводами позивача про вчинення спірного виконавчого напису із порушенням вимог закону, що тягне визнання виконавчого напису таким, який не підлягає виконанню.

Відповідач визначений позивачем правильно, оскільки відповідачем за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача.

Зазначене узгоджується зокрема із постановами Верховного Суду від 13.07.2022 у справі N 761/825/20, від 2.112022 у справі N 758/14101/16-ц, 6.10.2021 у справі N 201/9570/18.

Враховуючи викладене, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права позивача, характеру його порушення та спричиненим цими діяннями наслідкам, реально відновлює суб`єктивне право, яке порушене, відповідає цілям судочинства, не суперечить принципу верховенства права.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма викладена і в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

В порядку ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Вимоги даної норми процесуального закону відповідачем дотримані.

Так, 50 % судового збору, сплаченого позивачем за квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №16 від 30.05.2024 підлягає повернення позивачу з державного бюджету, а 50 % - присудженню з відповідача.

Керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 5.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною (реєстровий № 1947).

Стягнути з Акціонерного Товариства «Перший Український міжнародний банк» (ЄДРПОУ 14282829) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір - 605,60 грн.

Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 605,60 грн. судового збору за квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №16 від 30.05.2024.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені ст.ст. 354, 355 ЦПК України: Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного суду Одеської області.

Суддя: Світлана МАРКАРОВА

Повний текст рішення виготовлений 27.01.2025

13.01.25