Справа № 182/6943/23

2/180/165/25

УХВАЛА

17 лютого 2025 р.

       Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Нанічкіної Н.М., з секретарем судового засідання Лебедєвою К.Є., розглянувши заяву представника Нікопольської міської ради В`юнченка Олександра Анатолійовича про залучення співвідповідача та про розгляд справи з викликом представників сторін, та заяву представника позивача – Колосова Іллі Вадимовича про застосування заходів процесуального примусу до відповідачів, прискорення судового розгляду,

ВСТАНОВИВ:

       20.12.2024 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, Комунального підприємства «Ритуальна служба» Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про стягнення заборгованості із заробітної плати; справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи       на 06.02.2025 року.

04.02.2025 року до суду надійшла заява преставника відповідача – Нікопольської міської ради – В`юнченка О.А., в якій він просить залучити до участі у справі співвідповідача – Управління благоустрою, інфораструктури та комунального господарства Нікопольської міської ради, і розгляд справи здійснювати з викликом представників сторін.

Заяву обґрунтовано тим, що 26.03.2019 Нікопольською міською радою прийнято рішення № 43-46/VІІ «Про затвердження Статуту Комунального підприємства «Ритуальна служба» Нікопольської міської ради у новій редакції». Згідно п.1.5. вказаного Статуту органом управління підприємства є Управління благоустрою, інфраструктури та комунального господарства Нікопольської міської ради.

Відповідно до обставин справи, кожному призначенню (продовження) на посаду директора та укладення відповідного контракту передувало письмове подання. Вказані подання готувались саме органом управління підприємства – Управлінням благоустрою, інфраструктури та комунального господарства Нікопольської міської ради. В поданнях наводились пропозиції щодо призначення (продовження) позивача директором Комунального підприємства «Ритуальна служба» Нікопольської міської ради та укладення з ним відповідного контракту. Тобто, Управління благоустрою, інфраструктури та комунального господарства Нікопольської міської ради має безпосереднє відношення до предмету і підстав позову, тому, на думку відповідача, має виступати також відповідачем у даній справі.

Також, представник відповідача просить призначити розгляд справи з викликом представників сторін з метою забезпечення повного та вичерпного використання учасниками справи своїх процесуальних прав.

11.02.2025 року від представника позивача – Колосова І.В. до суду надійшла заява, в якій він висловлює невдоволення роботою суду з приводу забезпечення розумних строків розгляду та наполягає на прискоренні судового розгляду.

Також, в заяві представник позивача зазначає, що сторона позивача не заперечує проти залучення Управління благоустрою, інфраструктури… в якості співвідповідача по справі, оскільки зазначена юридична особа є органом управління підприємства. А спір стосується недоплаченої заробітної плати колишньому керівникові.

Щодо розгляду справи з викликом сторін, у даному випадку сторона позивача сенсу в такому не вбачає, оскільки предмет спору простий і зрозумілий, правова позиція Верховного Суду висловлена, а тому суду першої інстанції в умовах повторного розгляду справи давно вже час ухвалити рішення по суті, а не проводити безпідставну тяганину у справі.

Крім того, представник позивача ставить питання щодо застосування до відповідачів заходів процесуального примусу у виді штрафу. Представник позивача вважає, що виконавчий комітет та Нікопольська міська рада відверно зловживають процесуальними правами, надсилаючи усілякі заяви, що сприяє тяганині у справі, у переддень слухання, прикриваючись воєнним станом.

Розглянувши доводи представників сторін, викладені в заявах, приймаючи до уваги норми цивільного процесуального законодавства, суд приходить до такого.

Відповідно до ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.

Отже, вказана норма ЦПК не передбачає можливість залучення до участі у справі співвідповідача за заявою відповідача, оскільки саме позивач визначає, хто є відповідачем (співвідповідачем) у спорі, для вирішення якого він звертається до суду, і лише відповідач формулює вимогу до відповідача, яку повинен викласти в позовній заяві.

Так, в пункті 4 ч.3 ст.175 ЦПК України зазначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, якщо позов подано до кількох відповідачів.

Нікопольська міська рада є відповідачем у справі, тому, з огляду на приписи ст.51 ЦПК України, не може заявляти про залучення співвідповідача до участі у справі і формулювати позовну вимогу до нього, так як це є правом лише позивача.

Згода позивача на таке залучення суті не змінює, і не може замінити собою норму права.

Враховуючи викладене, заява представника Нікопольської міської ради щодо залучення співвідповідача задоволенню не підлягає.

Також, суд не знаходиться підстав для задоволення заяви представника Нікопольської міської ради щодо призначення розгляду справи з викликом представників сторін з метою забезпечення повного та вичерпного використання учасниками справи своїх процесуальних прав.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони вже неодноразово викладали свою позицію по справі в заявах по суті. Провадження у справі відкрито 20.12.2024 року; справу призначено до розгляду на 06.02.2025 року. Таким чином, суд не обмежував сторони в часі при подачі заяв по суті справи.

Крім того, місто Марганець Дніпропетровської області кожного дня перебуває під обстрілами. Тому, враховуючи рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 року, роз`яснення Ради суддів України від 22.06.2022 року, у зв`язку із реальною загрозою життю, здоров`ю та безпеці працівників суду та відвідувачів суду, суд не вбачає необхідності розглядати справу в судовому засіданні за участю сторін та/або їх представників.

Також, суд зазначає, що представник відповідача не обґрунтував необхідність проведення судових засідань: які обставини справи можуть бути з`ясовані лише в судовому засідання, і про що неможливо написати в заявах про суті справи.

З приводу заяви представника позивача про застосування до відповідача – виконавчого комітету та Нікопольської міської ради – заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.143-145 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходом процесуального примусу є, зокрема, штраф.

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;

5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу

Статтею 44 ЦПК України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Враховуючи наведені норми, суд не вбачає зловживання процесуальними правами з боку відповідачів, оскільки вони користуються своїм правом для подачі заяв, клопотань, наданим ним ст.43 ЦПК України, тим більше, що такі заяви подані в межах строків, встановлених судом, і не мають ознаки повторності.

Щодо забезпечення розумних строків розгляду справи.

Постановою Верховного Суду від 27.11.2024 року було скасовано рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 02.05.2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16.07.2024 року, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області Нанічкіною Н.М. від 20.12.2024 року прийнято до свого провадження справу № 182/6943/23 і вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст.279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Статтею 275 ЦПК України встановлено строк, протягом якого суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження – протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, законодавець передбачив для проведення підготовчих (процесуальних) дій не менш ніж тридцять днів, після чого призначається дата розгляду справи.

Оскільки справа прийнята суддею до свого провадження 20.12.2024 року, шестимісячний сток розгляду справи спливає 20.02.2025 року.

Перша дата розгляду справи - 06.02.2025 року, однак, у зв`язку з надходженням 04.02.2025 року від представинків сторін заяв, які потребують вирішення, суд вважав за необхідне відкласти розгляд справи по суті.

Датою розгляду справи визначено – 18.02.2025 року, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого ст.275 ЦПК України.

Оскільки судом не порушено розумні строки розгляду справи, претензії сторони позивача про безпідставну тяганину у справі і невдоволення роботою суду не приймаються.

Також, суд вважає тиском на суд з боку представника позивача погрозу дисциплінарною скаргою. Якщо сторона позивача не довіряє даному складу суду, то має право заявити судді відвід з підстав, передбачених ст.36 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.51, 260, 261, 275, 279 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Нікопольської міської ради В`юнченка Олександра Анатолійовича про залучення співвідповідача та про розгляд справи з викликом представників сторін – залишити без задоволення.

Заяву представника позивача – Колосова Іллі Вадимовича про застосування заходів процесуального примусу до відповідачів та прискорення судового розгляду – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н. М. Нанічкіна