ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "02" листопада 2011 р.                                                                                    Справа № 4/124-10  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. –головуючого,

Владимиренко С.В.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 липня 2011 року у справі № 4/124-10 Господарського суду Сумської області за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром", м. Суми, про стягнення 66 460 757,85 грн., за заявою Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню,     

за участю представників сторін:

позивача –ОСОБА_1 (дов. № 196/10 від 23.12.10);

                 –ОСОБА_2 (дов. № 196/10 від 23.12.10);

відповідача –ОСОБА_3 (дов. № 15-3255 від 26.04.11),

в с т а н о в и в:

У червні 2010 року ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ВАТ "Сумихімпром" про стягнення 66 460 757,85 грн.

Вказував, що 28.03.08 між ним (постачальником) та ВАТ "Сумихімпром" (покупцем) був укладений Договір поставки природного газу № 06/08-557, згідно умов якого постачальник зобов’язався передати у власність покупцю природний газ в обсязі визначеному ст. 2 договору, а покупець –прийняти поставлений постачальником природний газ та здійснити його оплату.

  Посилаючись на те, що відповідачу  згідно умов цього договору протягом квітня –травня, липня –грудня 2008 року та січня – грудня 2009 року був переданий природний газ на загальну суму 195 695 207,276 грн., проте відповідач, в порушення умов договору, в повному обсязі не розрахувався за отриманий ним газ, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 66 460 757,85 грн., з яких:  55 504 740,76 грн. - сума основного боргу,  5 110 752,43 грн. - пеня, 4 451 614,72 грн. компенсація  втрат від інфляції, 1 392 595,82 грн. - 3% річних, 1 054,12 грн. - борг за надані послуги з припинення газопостачання, 25 500 грн. в повернення витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 23 грудня 2010 року (колегія суддів у складі: Лугової Н.П. –головуючий, Малафеєвої І.В., Лиховид Б.І.), позов задоволено.

Постановлено стягнути з ВАТ "Сумихімпром" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 55 504 740,76 грн. основного боргу,              2 555 376,21 грн. пені, 4 451 614,72 грн. інфляційних збитків, 1 392 595,82 грн. 3% річних та 1 054,12 грн. боргу за послуги по припиненню газопостачання, а також судові витрати: 25 500 грн. державне мито та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Розстрочено виконання рішення строком на 6 місяців: з січня 2011 року по червень 2011 року за умови сплати щомісяця рівними частинами по 10 650 896,93 грн.

Рішення мотивоване посиланнями  на порушення відповідачем умов договору щодо сплати коштів за отриманий газ та виникненням зобов’язання по сплаті боргу. Задовольняючи частково заяву про розстрочення виконання рішення, суд визнав скрутне економічне становище відповідача достатньою підставою для розстрочення виконання рішення суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2011 року (колегія суддів у складі: Фоміна В.О. –головуючий, Бабакова ЛМ., Кравець Т.В.), апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення змінено, постановлено доповнити резолютивну частину абзацом: "В іншій частині в позові відмовити".

Постановою Вищого господарського суду України від 27 квітня 2011 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2011 року у даній справі залишено без змін.

10 січня 2011 року Господарським судом Сумської області видано наказ на виконання рішення суду від 23 грудня 2010 року у справі № 4/124-10.

У квітні 2011 року ВАТ "Сумихімпром" звернувся до Господарського суду Сумської області з заявою про визнання наказу Господарського суду Сумської області від 10 січня 2011 року таким, що не підлягає виконанню.

Посилаючись на ту обставину, що Господарським судом Сумської області видано наказ на виконання рішення суду від 23 грудня 2010 року у даній справі до набрання рішенням законної сили, заявник просив визнати наказ Господарського суду Сумської області від 10 січня 2011 року таким, що не підлягає виконанню, з підстав, що передбачені приписами ч. 4 ст. 117 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 09 червня 2011 року (суддя Соп’яненко О.Ю.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28 липня 2011 року (колегія суддів у складі: Лакіза В.В. –головуючий, Бородіна Л.І., Хачатрян В.С.), у задоволенні заяви відмовлено.

Судові акти мотивовані посиланнями на відсутність правових підстав до визнання оскаржуваного наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки спірний наказ виданий місцевим господарським судом у відповідності з вимогами ст.ст. 116, 117 ГПК України.

У касаційній скарзі ВАТ "Сумихімпром", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст. 117 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення, яким задовольнити його заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, у вирішенні даного спору судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України рішення та постанови господарських судів приймаються іменем України та є обов’язковими до виконання.

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ч. 1 ст. 116 ГПК України).

Обґрунтовуючи заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню ВАТ "Сумихімпром" посилається на те, що місцевим судом видано наказ на виконання рішення суду від 23 грудня 2010 року у даній справі до набрання рішенням законної сили.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що рішення місцевим судом у даній справі винесено 23 грудня 2010 року, а повний текст рішення складено та підписано 28 грудня 2010 року.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ч. 1 ст. 116 ГПК України).

10 січня 2011 року Господарським судом Сумської області видано наказ на виконання рішення суду від 23 грудня 2010 року у даній справі.

При цьому, судами встановлено, що вказане рішення місцевого суду відповідачем оскаржено до суду апеляційної інстанції.

Постановою суду апеляційної інстанції від 17 лютого 2011 року апеляційну скаргу залишено без задоволення.  

Статтею 105 ГПК України встановлено, що постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Судами встановлено, що  ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"  направлено заяву про  відкриття  виконавчого  провадження до відділу  примусового  виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 30 березня 2011 року, а постанову про відкриття виконавчого провадження винесено 13 квітня 2011 року.  

Таким чином, на час  звернення стягувача з заявою про  відкриття  виконавчого  провадження, постанова суду апеляційної інстанції  набрала  законної  сили та підлягала виконанню на підставі наказу суду від 10 січня 2011 року.            

Приписами ч.ч. 2, 4 ст. 117 ГПК України встановлено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Наведений ч. 4 ст. 117 ГПК України перелік підстав до визнання наказу таким, що не підлягає виконанню є вичерпним.

Вказані заявником обставини не входять до переліку підстав до визнання оскаржуваного наказу місцевого господарського суду таким, що не підлягає виконанню.  

З вказаних обставин правильно виходили суди попередніх інстанцій відмовляючи в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Посилання касаційної скарги на порушення судом апеляційної інстанції приписів ст. 117 ГПК України, не заслуговують на увагу суду, оскільки не спростовують правильних висновків суду, викладених в постанові та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником вказаної норми процесуального права.

За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції відповідає нормам процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.  1115, 1117, 1119, 11111, 117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 липня 2011 року у справі № 4/124-10 залишити без змін.

Головуючий суддя:                                                      Н.Г.Дунаєвська                                                                      

Судді:                                                                           С.В. Владимиренко

                                                                                    Н.І. Мележик