ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "01" листопада 2011 р.                                                                                    Справа № 26/158  

   Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, суддіКоваленко С.С. (доповідач),

суддівНовікової Р.Г., Воліка І.М.

розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Рівнеазот"

напостанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.11р.

у справі№ 26/158 господарського суду м. Києва

за позовомВАТ "Рівнеазот"

доНАК "Нафтогаз України"

протлумачення змісту правочину

За участю представників сторін

від позивача       ОСОБА_1 дов.,

від відповідача  ОСОБА_2 дов.

ВСТАНОВИВ:

       Відкрите акціонерне товариство “Рівнеазот” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” про тлумачення змісту правочину.

       Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.06.2011 року у справі                 № 26/158 (суддя Пінчук В.І.) позов залишено без розгляду.

        Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2011 р. у справі № 26/158 (судді Шипко  В.В., Борисенко  І.В., Ільєнок  Т.В.) ухвалу господарського суду м. Києва від 23.06.2011 року залишено без змін.

      Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ВАТ "Рівнеазот" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

       Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів  Вищого господарського суду  України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних  підстав.    

        Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках певні дії по підготовці справи до розгляду, в тому числі витребовує від сторін документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору.

        Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою суду першої інстанції від 26.04.2011 року розгляд справи № 26/158 призначено на 02.06.2011р. та на сторони було покладено наступні обов’язки: позивача надати оригінали доданих до позовної заяви документів, довідки про включення позивача та відповідача до ЄДРПОУ. Відповідача надати обґрунтований відзив на позовну заяву, довідку про включення до ЄДРПОУ.

       01.06.2011р. представником позивача було подано клопотання в якому просив розгляд справи відкласти, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого уповноваженого представника.

      Так, ухвалою місцевого господарського суду від 02.06.2011 року розгляд справи № 26/158 було відкладено на 23.06.2011 року та зобов'язано позивача надати оригінали доданих до позовної заяви документів, довідки про включення позивача та відповідача до ЄДРПОУ. Відповідача надати обґрунтований відзив на позовну заяву, довідку про включення до ЄДРПОУ.

      В судове засідання, яке відбулось 23.06.2011 року представник позивача з невідомих причин не з'явився, вимоги ухвал суду першої інстанції від 26.04.2011р. та 02.06.2011р. не виконав, витребувані докази по справі  не подав і не надіслав.

       З огляду на викладене, судова колегія погоджується з твердженням суду апеляційної інстанції,  що неподання позивачем на вимог ухвали суду, 26.04.2011р. та 02.06.2011р. вищевказаних документів свідчить про те, що обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позивачем викладені не повністю, докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, подані не повністю та наведене безпосередньо перешкоджає вирішенню спору по суті.

        Враховуючи те, що позивач свідомо не виконав вимоги вищезазначеної ухвали суду, не пояснив суду причин їх невиконання, не довів підставність таких своїх дій, у зв’язку з чим, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції,  дійшов правильного висновку про відсутність у позивача поважних причин для невиконання вимог суду.

       Відповідно до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

       Згідно п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

     Таким чином, беручи до уваги, те, що позивачем не виконано свого процесуального обов’язку без поважних причин щодо добросовісного користування належними йому процесуальними правами, а рівно невжиття заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи, суди першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду.

        Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.

    На підставі викладеного та керуючись  ст. ст.1115, 1117 ,  1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -   

                                         П О С Т А Н О В И В:    

1.          Касаційну скаргу ВАТ "Рівнеазот" залишити без задоволення.

2.          Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.11р. по справі № 26/158 залишити без змін.  

Головуючий, суддя                                   С.С. Коваленко                                                                        

Суддя                                 Р.Г. Новікова                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

Суддя                            І.М. Волік