16.06.2011  

Справа № 2-980/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2011 року                                                 Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,

            секретаря Маценко О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третьої особи на стороні відповідача Вінницької міської ради, про встановлення порядку користування земельною ділянкою і житловим будинком між співвласниками, зустрічним позовом ОСОБА_3 до Вінницької міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання права власності на частину житлового будинку за набувальною давністю, суд –

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до Ленінського районного суду м. Вінниці із первісним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третьої особи Вінницької міської ради, про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Вимоги мотивовані наступними обставинами. Сторони є співвласниками житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1. Будинок розташований на земельній ділянці площею 1527 кв. м., яка закріплена за будинковолодінням згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 8/382 від 12.04.1956 року. Позивачі вирішили приватизувати частину земельної ділянки, якою вони фактично користуються. Крім того вони, з метою розділення приміщень спільного користування, провели перепланування частини приміщень будинку. Проти встановленого порядку користування земельною ділянкою та приміщеннями будинку інші співвласники не заперечують, однак вирішити питання в позасудовому порядку не можливо з тих підстав, що відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, вибули з будинку близько вісімнадцяти років тому і їх місце перебування невідоме. ОСОБА_9 померла у 1991 році, однак спадщину після неї ніхто не прийняв. Даними приміщеннями та земельною ділянкою користується відповідач ОСОБА_3 Зазначені обставини і стали причиною для звернення до суду.

ОСОБА_3 звернулась до Ленінського районного суду м Вінниці із зустрічним позовом до Вінницької міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третіх осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання права власності на частину житлового будинку за набувальною давністю. Зустрічний позов мотивувала тим, що вона є власником 49/200 частин житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель АДРЕСА_1. Відповідачам ОСОБА_4, ОСОБА_5 належать по 57/2000 часток будинку кожній, за ОСОБА_9 зареєстровано право власності на 38/1000 часток даного будинку. Решта будинку належить ОСОБА_1 –7/50, ОСОБА_2 –13/25 частин будинку. Незначний розмір приміщень, які вони отримали у спадщину, ускладнена система відчуження майна третім особам, віддалене від спадкового майна проживання, зробили для ОСОБА_4, ОСОБА_5 непривабливим для володіння і використання дане майно, а тому вони фактично самоусунулись від користування вищевказаними частками будинковолодіння. Крім того ОСОБА_9 померла в 1991 році, а частину спадщини після неї ніхто не прийняв. З наведених підстав, ОСОБА_3 відкрито заволоділа чужим майном і продовжує відкрито безперервно користуватись ним терміном понад вісімнадцять років. За весь цей час Вінницька міська рада не ставила питання про визнання даної частини приміщень відумерлою спадщиною або безхазяйним майном.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_3 до суду із зустрічним позовом із вимогами про визнання за нею права власності на частину будинку АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Ухвалою суду від 18.04.2011 року провадження в частині вимог за первісним позовом до ОСОБА_9 закрито у зв’язку із її смертю та відсутністю спадкоємців.  

В судовому засіданні позивачі за первісним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги за первісним позовом підтримали у повному обсязі та просили задовольнити позов, при вирішенні зустрічного позову поклались на думку суду.

Представник ОСОБА_3 –ОСОБА_10 в судовому засіданні вимоги первісного позову визнав у повному обсязі, вимоги зустрічного позову підтримав та просив зустрічний позов задовольнити. Додатково пояснив суду, що вони із дружиною, ОСОБА_3, в 2003 –2004 роках намагались розшукати ОСОБА_4, ОСОБА_5, однак їх спроби результатів не дали, оскільки останні виїхали на постійне місце проживання за межі України ще у 1990-х роках. За весь цей час вони добросовісно та відкрито володіли даною частиною земельної ділянки та будинку, проводили ремонтні роботи, сплачували комунальні платежі.

Представник відповідача по зустрічному позову Вінницької міської ради Хващевська Л.В. в судовому засіданні заперечувала проти вимог первісного позову з тих підстав, що згідно кадастрового плану, наданого сторонами процесу, наявна на даний час земельна ділянка є більшою на 0,0007 га від тієї, яка була виділена рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради. Проти вимог зустрічного позову також заперечувала, оскільки на її думку, ОСОБА_3 не довела належним чином наявність всіх обставин, які давали б їй підстави вважати дане майно безхазяйним, а відтак претендувати на нього в порядку набувальної давності.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з’явились, про дату та місце судового засідання повідомлялись належним чином, в тому числі через засоби масової інформації, що підтверджується матеріалами справи.

В ході розгляду справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно рішення третейського суду від 04.12.2006 року, яке зареєстровано в КП «ВООБТІ»21.12.2006 року за № 937, ОСОБА_1 є власником 7/50 частини житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1.    

На підставі договору дарування від 06.06.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_12 за реєстровим № 1437, та на підставі договору міни від 26.06.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_12 за реєстровим № 1937, ОСОБА_2 є власником 13/25 частин житлового будинку із господарським будівлями АДРЕСА_1. Зазначені договори були зареєстровані в КП «ВООБТІ»за № 937 відповідно 15.06.2001 року та 21.09.2001 року.

ОСОБА_3 є власником 49/200 частин житлового будинку з господарським будівлями АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27.03.1995 року, виданого Четвертою Вінницькою державною нотаріальною конторою, договору купівлі-продажу від 22.908.1995 року, посвідченого Першою вінницькою державною нотаріальною конторою, договору дарування від 22.11.1996 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського ноаріалного округу ОСОБА_13, договору купівлі-продажу від 23.11.1996 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_13 Зазначені правовстановлюючі документи зареєстровані в КП «ВООБТІ»за реєстровим № 937 відповідно 04.04.1995 року, 19.02.1996 року, 28.02.1997 року, 28.05.1997 року.       

Згідно матеріалів інвентарної справи № 7057 на будинковолодіння АДРЕСА_1, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 належне їй спадкове майно, в тому числі частину приміщень будинку, успадкували ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 3/20 часток майна кожна. Ще 2/10 частки спадкового майна залишились не прийнятими. Однак право власності на ці частини будинку в КП «ВООБТІ»не зареєстровані.  

Згідно матеріалів інвентарної справи, в даному будинку проведено самочинне перепланування приміщень. Відповідно до висновків технічного звіту та заключення про технічний стан будівельних конструкцій прибудови до житлового будинку та господарських будівель АДРЕСА_1 під реєстровим № 4511, складеного ПП «ТРИТЕТПРОЕКТ», існуючі самовільно переплановані будівлі за вказаною адресою мають задовільний стан та можуть бути допущені до експлуатації.   

Згідно рішення виконкому Вінницької міської ради № 8/382 від 12.04.1956 року, за будинковолодінням АДРЕСА_1 закріплено земельну ділянку загальною площею 1527 кв. м.

ДП «Поділлягеодезкартографія»07.06.2011 року складено технічно можливий варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою, яка закріплена за будинковолодінням АДРЕСА_1. Даний кадастровий план погоджено між всіма співвласниками земельної ділянки.  

Згідно протоколу обстеження та погодження межі земельної ділянки, який складено та завірено квартальним комітетом «Центральний»06.06.2011 року, суміжні землевласники не мають ніяких претензій до співвласників земельної ділянки, закріпленої за будинковолодінням АДРЕСА_1.   

У відповідності до положень частини 1 статті 344 Цивільного кодексу України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність). Частиною 4 цієї ж статті визначено, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Згідно п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила статті 344 цього Кодексу про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, тобто з 01.01.2004 року.

Згідно частини 1 статті 368 Цивільного кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Частиною другою цієї ж статті визначено, що співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною власністю.

У відповідності до вимог частини 4 статті 88 Земельного кодексу України, учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.   

          Згідно положень статті 120 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди, розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.       

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали судової справи та оглянувши матеріали інвентарної справи на будинковолодіння АДРЕСА_1, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд прийшов до переконання про часткове задоволення вимог первісного позову та задоволення зустрічного позову з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є співвласниками житлового будинку з господарським будівлями АДРЕСА_1, яким належить відповідно 7/50 частин, 13/25 частин, 49/200 частин. Право власності на іншу частину будинку зареєстровано відповідно за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 –57/2000 частин, за ОСОБА_9 –38/1000 частин.

Оскільки співвласникам будинку належить також і земельна ділянка, закріплена за будинковолодінням, сторони дійшли порозуміння між собою щодо встановлення порядку користування будинком та земельною ділянкою, не порушивши при цьому права та інтереси власників суміжних земельних ділянок. З цих підстав, суд вважає вимоги первісного позову щодо виділення в користування ОСОБА_1, ОСОБА_2 перелічених приміщень та встановлення порядку користування земельною ділянкою відповідно до кадастрового плану, виготовленого 07.06.2011 року ДП «Поділлягеодезкартографія», доведеними та такими, що підлягають до задоволення. В задоволенні решти вимог первісного позову слід відмовити у зв’язку із задоволення зустрічного позову.

Зустрічний позов суд вважає таким, що підлягає до задоволення з тих підстав, що позивачем в ході судового розгляду доведено ті обставини, що вона відкрито заволоділа чужим майном і продовжує відкрито безперервно користуватись ним терміном понад вісімнадцять років. За весь цей час Вінницька міська рада не ставила питання про визнання даної частини приміщень відумерлою спадщиною або безхазяйним майном, скарг від співвласників по будинку чи суміжних землевласників до Вінницької міської ради не надходило.  

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до положень статті 88 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 344, 358, 377, 381, 1277 Цивільного кодексу України, статтями 38, 88, 120 Земельного кодексу України, статтями 10, 15, 31, 60, 88, 212–218 Цивільного процесуального кодексу України, суд –      

ВИРІШИВ:

          Первісний позов задовольнити частково.

          Встановити порядок користування садибним житловим будинком АДРЕСА_1 з відповідними прибудовами та господарським будівлями, відповідно до якого в користування ОСОБА_1 переходять наступні приміщення: кімната 3-2, площею 27,3 кв. м., коридор 3-1, площею 6,5 кв. м., коридор 3-3, площею 6,7 кв. м., туалет 3-4, площею 1,1 кв. м., кухня 3-5, площею 6,7 кв. м., самовільно збудовані фундаменти Ф-1 та Ф-2; в користування ОСОБА_2 переходять наступні приміщення: кімната 4-6, площею 13,7 кв. м., кімната 4-5, площею 16,0 кв. м., кімната 5-1, площею 21,7 кв. м., кімната 5-2, площею 21,6 кв. м., самовільно збудовані і переобладнані столова 4-4, площею 8,5 кв. м., коридор 4-3, площею 2,3 кв. м., санвузол 4-2, площею 2,9 кв. м., кухня 4-1, площею 3,5 кв. м., фундамент Ф, гараж Г, убиральня Е, сарай Д, вольєр Ж, прибудова а-6, погріб п/а-6.

          Встановити порядок користування земельною ділянкою загальною площею 0,1527 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, відповідно до кадастрового плану, складеного ДП «Поділлягеодезкартографія»07.06.2011 року.   

          Кадастровий план, складений ДП «Поділлягеодезкартографія»07.06.2011 року, є невід’ємною частиною рішення суду.  

          В решті вимог первісного позову відмовити.    

          Зустрічний позов задовольнити.

          Визнати за ОСОБА_3 право власності за набувальною давністю на 38/1000 часток, зареєстрованих за ОСОБА_9, на 57/2000 часток, зареєстрованих за ОСОБА_4, на 57/2000 часток, зареєстрованих за ОСОБА_5, будинку АДРЕСА_1 з відповідною часткою господарських споруд.     

          Судові витрати залишити за сторонами.

          Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів після його проголошення.

Суддя: /підпис/.

Копія вірна. Рішення суду набуло законної сили 30.06.2011 року.

Суддя:                                                            Секретар: