22.08.2011

Справа № 2-2555/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2011 р. Жовтневий районний м. Маріуполя Донецької області суд у складі головуючого судді Богуславської І.А. при секретарі Зал Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом  ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3  до Маріупольської міської ради про встановлення факту володіння майном на праві приватної власності, визнання  право власності в порядку успадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернувся до суду до відповідача із зазначеним позовом, вказавши, що відповідно до свідоцтва про право власності, виданого в 1948 р., будинок АДРЕСА_1 первісно належав ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 Після його смерті у володіння та управління спадковим майном фактично вступив його син ОСОБА_5, що, на думку позивача, свідчить  про те, що  саме він став власником спірного домоволодіння.  ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті спадкоємцями домоволодіння стали позивачки як дружина та дочка померлого. Вони також фактично прийняли спадщину, оскільки вступили в управління та володіння спадковим майном. В лютому 2011 р. вони звернулися до нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав, але зробити це стало неможливо, оскільки спадкове нерухоме майно не зареєстроване у реєстрі прав власності. Уточнивши свої вимоги, позивач просить встановити факт володіння ОСОБА_4, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2,  на праві приватної власності жилим будинком АДРЕСА_1 (жилий будинок літ.А-1, загальною площею 35, 8 кв.м, жилою площею 15, 0 кв.м, сарай літ.Б-1), визнати за ОСОБА_5, померлим  ІНФОРМАЦІЯ_1., право власності на спадкове зазначене нерухоме майно, визнати за ОСОБА_5 та ОСОБА_2 право власності в порядку успадкування  на будинок АДРЕСА_1 (жилий будинок літ.А-1, загальною площею 25, 8 кв.м, жилою площею 15, 0 кв.м, сарай літ.Б-1, вбиральню Г-1, паркан № 1) в рівних частках.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що право власності ОСОБА_4 підтверджене свідоцтвом про право власності на спірну будівлю, яке зареєстровано в БТІ у 1948 р., тому взагалі немає підстав для вимог про визнання факту володіння на праві приватної власності за ним.  Відсутні підстави для визнання за ОСОБА_5 права власності в порядку успадкування на домоволодіння, оскільки воно, по-перше, самочинно перебудовувалося власником, по-друге,  наділяти правами померлу людину не передбачено законом. Неможливо також визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності в порядку успадкування на спірне домоволодіння, оскільки воно з моменту будівництва самочинно перебудовувалося та не прийнято в експлуатацію.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши надані по справі докази, вважає, що позов необґрунтований та не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що власником домоволодіння, яке складалося з жилого будинку літ.А та сіней літ.а, був ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 На його ім’я на вказане домоволодіння було надано свідоцтво про право власності від 13.06.1948 р., яке зареєстроване у БТІ 28.06.1951 р. (а.с.25, 26, 68).

Приймаючи до уваги встановлену судом обставину  про те, що право власності ОСОБА_4 на спірне домоволодіння підтверджено правовстановлюючими документами, що включає в себе правомочність по володінню, користуванню та розпорядженню майном, суд не знаходить підстав для визнання факту володіння на праві приватної власності за ним та вважає цю вимогу зайвою.

Судом також встановлено, що після реєстрації домоволодіння воно було самочинно перебудоване, про що свідчить копії генерального плану від 20.04.1956 р. та 28.02.2011 р. (а.с.36-40, 69).

За правила ст.105 ЦК України в редакції 1963 р. самочинно побудовані будови не утворюють права власності на них.

Тому суд вважає, що після смерті ОСОБА_4, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2,  його син ОСОБА_5 не мав та не міг мати спадкових прав на самочинно перебудоване домоволодіння.

Згідно ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту держаної реєстрації.

В даному випадку спірне домоволодіння, як це вбачається з копії технічного паспорту від 28.02.2011 р., є самочинно побудоване, яке не стало об’єктом права власності для ОСОБА_5, померлого  ІНФОРМАЦІЯ_1., та не входить до складу спадщини після його смерті.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки, як вказувалося, у померлого ОСОБА_5 на момент його смерті були відсутні права та обов’язки щодо спірного домоволодіння, воно не може входити до складу спадщини та на нього, на думку суду, не може бути визнане в порядку успадкування право власності за його дружиною ОСОБА_3 та дочкою ОСОБА_2

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214, 215, 273 ЦПК України,   ст.ст.331, 1218, 1261 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

 В позові  ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3  до Маріупольської міської ради про встановлення факту володіння майном на праві приватної власності, визнання  право власності в порядку успадкування відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Донецької області через Жовтневый районний суд протягом 10 днів після  його проголошення.

Суддя