Справа № 2-4416/11

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

17 жовтня 2011 року                                                                 м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

в складі головуючого  судді  Шевчук Ю.В.,

                при секретарі:     Мамончик К.І.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород –Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про визнання договору купівлі – продажу  дійсним, вказуючи, що укладений 07.08.1998 року між ним та відповідачкою договір купівлі –продажу в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі не був нотаріально засвідчений, що спричиняє його недійсність, у зв'язку з чим порушуються її майнові права, що змушує позивачку звернутися до суду з зазначеним позовом.

             Позивач в судове засідання не з’явився, згідно заяви просив справу розглядати за його відсутністю.

Відповідачка в судове засідання не з’явилась, згідно заяви з позовом згодна, претензій до позивача не має, просила справу розглядати за її відсутністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          У судовому засіданні встановлено, що 07 серпня 1998 року між позивачем та відповідачкою в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі був укладений договір купівлі-продажу № 1764/Б нерухомого майна, згідно якого відповідачка продала, а позивач купив житловий будинок АДРЕСА_1 та в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею 73,3 кв.м, сараю літ. «В», гаражу літ. «Б», літньої кухні літ. «Г», підвалу з шийкою літ. «Д», сараю літ. «Е»,  вбиральні літ. «Ж», споруди № 1-5, який належав відповідачці на підставі договору куплі-продажу № 1-2082 від 09.09.1996 року. Згідно п. 5 вищезазначеного укладеного договору позивачем була виплачена повна вартість придбаного ним спірного нерухомого майна, тобто виконана одна з істотних умов договору. Однак даний договір був укладений у порушення ст.ст. 209, 657 ЦК України, а саме: не був нотаріально засвідчений, що стало надалі перешкодою для позивача в оформленні його майнових прав.

У відповідності зі ст. 220 ч.2 ЦК України якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і виникло повне або часткове виконання договору, однак одна зі сторін ухиляється від його нотаріального виконання, суд може визнати такий договір дійсним.

          Після укладення договору, позивачем був повністю прийнятий у своє володіння та розпорядження придбаний житловий будинок. Прийняття до свого володіння та розпорядження позивачем житлового будинку являється складовою права власності, на яке позивач має право як суб’єкт права приватної власності відповідно до ст. ст. 317, 318, 325 ЦК України.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.          

Враховуючи вищевикладене, що сторонами були виконані усі істотні умови угоди, що підтверджується письмовими доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі - продажу № 1764/Б,  житлового будинку АДРЕСА_1 та в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею 73,3 кв.м, сараю літ. «В», гаражу літ. «Б», літньої кухні літ. «Г», підвалу з шийкою літ. «Д», сараю літ. «Е»,  вбиральні літ. «Ж», споруди № 1-5,  укладений 07.08.1998 року в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, визнавши за останнім право власності на зазначений житловий будинок.

          Керуючись ст. ст. 209, 218 ч. 2, 220 ч.2, 317, 318, 325, 334, 657  ЦК Україна,  ст. ст. 10, 11, 130, 174, 209, 213, 214- 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позовну заяву  ОСОБА_1.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 07 серпня 1998 року на Одеській товарній біржі, згідно якого позивач ОСОБА_1 купив у відповідачки ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 та в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею 73,3 кв.м, сараю літ. «В», гаражу літ. «Б», літньої кухні літ. «Г», підвалу з шийкою літ. «Д», сараю літ. «Е»,  вбиральні літ. «Ж», споруди № 1-5.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею 73,3 кв.м, сараю літ. «В», гаражу літ. «Б», літньої кухні літ. «Г», підвалу з шийкою літ. «Д», сараю літ. «Е»,  вбиральні літ. «Ж», споруди № 1-5.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його  проголошення. Особи, які брали участь  у справі, але не були присутні у судовому засіданні  під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

Суддя: